Рішення № 18650451, 13.09.2011, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 2-510/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Побережної Н.П.

за участю - секретаря Могильної І.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Імперія»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд

встановив:

Позивач предявив у суд даний позов і просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 2535 558,60 грн. посилаючись на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, згідно якого 30 липня 2007 року спілка надала йому кредит в сумі 487060,00 грн. на строк до 17 липня 2007 року зі сплатою 0,1233% від суми кредиту за кожен день користування. Але позичальник порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість, яку він добровільно погашати не бажає. Тому позивач і предявив даний позов.

У суд представник позивача в суд не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 зявилися до суду, проти позову заперечували, мотивуючи тим, що сума кредиту ними повністю погашена, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, а також вказали на пропуск терміну позовної давності позивачем.

Суд , вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість,достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У суді встановлено, що 30.07.2007 року між Кредитною спілкою «Імперія» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф07/205, згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 487060,00 грн. на розвиток фермерського господарства із сплатою 0,1233 % від суми кредиту за кожен день користування ним на строк до 17.07.2008 року.

Додатком №3 до договору кредиту була змінена кінцева дата повернення кредиту та строку дії договору на 10.07.2008 року, про що вказує також і позивач у своїй позовній заяві.

Грошові кошти в сумі 487060,00 грн., які були надані в кредит, ОСОБА_1 отримав 30.07.2007 року в сумі 441000,00 грн., 20.08.2007 року в сумі 40000,00 грн. та 10.09.2007 року в сумі 6060,00грн., згідно видаткових касових ордерів №7008, №7832, №8599.

Відповідно до п.п.4.3 кредитного договору, у випадку прострочення виконання свого обовязку щодо сплати чергового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту, сплата якого передбачена графіком повернення кредиту та сплати процентів, більш, ніж на три календарні дні, то з першого дня, коли матиме місце дане прострочення, та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту відповідач сплачує проценти за користування кредитом в подвійному розмірі, а саме 0,247% від суми кредиту за кожен день користування ним.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на 13.07.2008 року відповідач ОСОБА_1 не повернув кредит, тому йому були нараховані відсотки за користування кредитом в подвійному розмірі, на загальну суму 1384 812,01 грн.

Згідно п.п.10.1 кредитний договір діє до повного виконання відповідачем своїх обовязків.

Сплата зобовязань за кредитним договором Відповідачем ОСОБА_1 здійснювалась:

10.10.2007 року в сумі 41889,70 грн. та 10.11.2007 року в сумі 505676,89 грн. на загальну суму 547566,59 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №2207 та №2301, в яких вказано, що КС «Імперія»прийнято від ОСОБА_1 кошти на підставі договору кредиту №Ф07/025 від 30.07.2007 року. Із сплаченої відповідачем суми 487060,00 грн. це сплата тіла кредиту та 60506,59 грн. - сплата відсотків.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім цього, ст.1054 цього Кодексу визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 257 ЦК України позовна давність становить 3 роки. Стаття 259 ЦК України передбачає збільшення тривалості строку позовної давності за домовленістю сторін. Договір укладається в даному випадку в письмовій формі.

Строк дії договору про надання кредиту становить відповідно до п.3.1 з дати першого траншу до 10.07. 2008 року і діє до повного виконання зобовязань позичальником.

Кредитний договір № Ф07/205 від 30.07.2007 року не містить застереження щодо збільшення строку позовної давності, тому застосовується загальний строк три роки.

Як встановлено в судовому засіданні, позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання по договору від 30.07.2007 року виконав до 10.07.2008 року.

Крім того, дані суми перераховані на рахунок КС «Імперія»в період дії кредитного договору від 30.07.2007 року по 10.07.2008 року та враховані відповідачем при проведенні розрахунку з кредитною спілкою.

При цьому відповідач проводив нарахування відсотків відповідно від періодичності одержаних сум з розрахунку 0,1233 % від суми залишку суми кредиту за кожен день користування.

Саме з таких розрахунків (0,1233%) проводив нарахування заборгованості і сам позивач за період з 30.07.2007 року до 13.07.2008 року.

Відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку позивачем не надано жодного доказу того, що після закінчення дії договору в період з 10.07.2007 року по 17.03.2011 року (майже чотири років) ним ставилася вимога перед відповідачем про повернення будь-якого боргу.

Тому, саме з 10 листопада 2007 року (дати останньої проплати по договору кредиту), відповідач вважав себе таким, що немає боргу перед КС «Імперія».

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договору про дію поруки до повного виконання поручителем взятих на себе обовязків (п. 4.1) не може розглядатися як встановлення строку дії поруки , оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Із матеріалів справи випливає. що строки виконання основних зобовязань по кредитним договорам чітко визначений, а саме по 10.07.2008 року. Позов до поручителя був предявлений 18 серпня 2011 року.

Виходячи із того, що в договорах поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги поручителю, тому в позові до поручителя ОСОБА_2 необхідно відмовити, поскільки позивач пропустив шестимісячний строк для предявлення позову.

Оскільки відповідачем були сплачені кредитні зобовязання в повному обсязі, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, не підлягають до задоволення, як безпідставно заявлені.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При задоволенні позову суд стягує з позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., оплата яких позивачу була відстрочена.

Керуючись ст.ст.27,31,57,58,59,60,61,88, 169, 212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 252, 257, 259, 526, 559, 625, 1054 ЦК України, суд

вирішив :

В задоволенні позову Кредитної спілки «Імперія»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки ««Імперія»18002 м. Черкаси вул. Благовісна,172 оф.3, розрахунковий рахунок 26503041608600 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків МФО 351005 код 26490467 судовий збір 1700 грн. судового збору на користь держави на рахунок №31415537700240 код платежу 22090100 одержувач ВДК у Корсунь Шевченківському районі ЄДРПОУ 22809021 банк одержувача УДК м. Черкаси МФО 854018 символ звітності 631 та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи на рахунок №31210259700239 код платежу 22050000 одержувач ВДК у Корсунь Шевченківському районі ЄДРПОУ 22809021 банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. П. Побережна