Постанова № 18622644, 29.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2011 року Справа № 5002-33/2317-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівТкаченка М.І.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1, довіреність №02-14/16 від 05.01.11, Маломаяцька сільська рада;

відповідача, Попов Олександр Владленович (повноваження перевірені), наказ №4-К від 17.02.11, Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 21 липня 2011 року у справі №5002-33/2317-2011

за позовом Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, Малий Маяк, м. Алушта, 98540)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" (вул. Пушкіна, 3, кв. 21, Сімферополь, 95000) (вул. Бахчисарайська, 3, Сімферополь, 95015)

про стягнення 54351,20 грн., розірвання договору оренди землі та спонукання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково - розірваний договір оренди земельної ділянки, відповідач зобовязаний повернути позивачеві земельну ділянку, з відповідача (орендаря) стягнуто на користь позивача (орендодавця) заборгованість з орендної плати у сумі 33.354,89 грн., пені - 2.450,44 грн., в частині стягнення 18.545,87 грн. пені відмовлено. З відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати: 528,05 грн. державного мита, 157 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 71-75).

Це рішення мотивовано тим, що відповідач систематично не виконував зобовязання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, має борг у сумі 33.354,89 грн., розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання визначений законом, він не може перевищувати 0,3 % від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, підставами для скасування судового рішення відповідач вважає прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в тому числі без належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (а.с. 80-82).

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач погодився з апеляційною скаргою в частині скасування судового рішення щодо розірвання договору тому, що орендар після прийняття судового рішення погасив борг, сплачує щомісячні платежі, розірвання договору суперечить інтересам обох сторін договору.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 103-104, 106-108) та встановив наступне.

04 грудня 2008 року між орендодавцем - Маломаяцької сільської ради (а.с. 62-63), та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" (а.с. 43-46), у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим №0110391800:06:001:0201 загальною площею 0,3000 га, розташованої в селищі Лазурне, вулиця Слуцького, будинок №71, за рахунок земель державного підприємства Алуштинського державного лісового господарства, несільськогосподарського призначення, строком на 49 років, для розміщення рекреаційного комплексу (а.с. 7-10).

15 жовтня 2009 року цей договір зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №5 Маломаяцької сільської ради за №040900100032 (а.с. 11) та вказана земельна ділянка передана від орендодавця орендарю (а.с. 12).

Межі цієї земельної ділянки були встановлені в натурі 07 липня 2008 року, що підтверджує акт (а.с. 10).

Цім договором визначено:

1) розмір орендної плати складає 44.466 грн. щорічно, 3.705,50 грн. щомісячно (пункт 7);

2) розрахунок орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації (пункт 8);

3) орендна плата вноситься щомісячно - не пізніше 30 числа місяця, який слідує за останнім календарним днем звітного місяця на вказаний в договорі рахунок (пункт 9);

4) у разі несвоєчасної сплати орендної плати сплачується пеня в розмірі 0,3 % боргу за кожний день прострочення (пункт 11).

За період з 01 жовтня 2009 року по 01 квітня 2011 року орендар повинен був сплатити орендну плату в розмірі 78.687,25 грн., а сплатив частково у червні 2010 року на суму 9.450 грн. та 13.200 грн., у серпні 2010 року на суму 4.520,59 грн., у листопаді 2010 року на суму 13.561,77 грн., у грудні 2010 року на суму 4.600 грн. Загальна сума оплати орендарем за весь період з дати укладення договору складає 45.332,36 грн.

Загальна заборгованість з оплати за період з 01 жовтня 2009 року по 01 квітня 2011 року складає 33.354,89 грн.

Пеня за прострочку оплати по цьому договору складає:

1. за жовтень 2009 року:

З 01.12.2009 по 17.06.2010. - 199 дн.

2.340,92 х 0,3 % х199 дн. = 1397,52 грн.

Всього за жовтень: 1397,52 грн.

2. за листопад 2009 року:

З 01.01.2010 по 17.06.2010. -168 дн.

4268,74 х 0,3% х 168 дн. - 2151,44 грн.

Всього за листопад: 2151,44 грн.

3. за грудень 2009 року:

З 01.02.2010 по 17.06.2010. -137 дн.

2840,34 х 0,3% х 137 дн. = 1167.38 грн.

З 01.02.2010г по 25.06.2010. -137 дн. 1428,40 х 0,3% х 145 дн. = 621,35 грн.

Всього за грудень: 1788,73 грн.

4. за січень 2010 року:

З 01.03.2010 по 25.06.2010. - 117дн.

4520,59 х 0,3 % х 117 дн. = 1586,72 грн.

Всього за січень: 1586,72 грн.

5. за лютий 2010 року:

З 01.04.2010 по 25.06.2010. - 86дн.

4520,59 х0,3 % х 86 дн. =1166,31 грн.

Всього за лютий: 1166,31 грн.

6. за березень 2010 року:

З 01.05.2010 по 25.06.2010. - 56дн.

2730,42 х0,3% х 56 дн. = 458,71 грн

З 01.05.2009 по 17.08.2010. - 109дн.

1790,17 х 03 %х 109 дн. =585,38 грн.

Всього за березень: 1044,09 грн.

7. за квітень 2010 року:

З 01.06.2010 по 17.08.2010. - 78 дн. 2730,42 х 0,3 % х 78 дн =638,91 грн

З 01.06.2009 по 12.11.2010. - 165 дн. 1970,17x0,3 % х 165 дн. =975,23 грн. Всього за квітень: 1614,14грн.

8. за травень 2010 року:

З 01.07.2010 по 12.11.2010. - 135 дн.

4520,59 х 03%х 135 дн. =1830,83 грн. Всього за березень: 1830.83 грн.

9. За червень 2010 року:

З 01.08.2010 по 12.11.2010. - 104 дн. 4520,59 х03%х 104 дн. =1410,42 грн. Всього за червень: 1410,42 грн.

10.За липень 2010 року:

З 01.09.2010 по 12.11.2010. - 73 дн. 4520,59 х 03%х 73 дн. = 990,00 грн. Всього за липень: 990,00 грн.

11. за серпень 2010 року:

З 01.10.2010 по 12.11.2010. - 43 дн.

2269,83 х 03%х 43 дн. = 292.04 грн.

З 01.10.2010 по 28.12.12010 - 89 дн.

2250,76 х 0,3% х 89 дн. = 600,95

Всього за серпень: 892,99 грн.

12. за вересень 2010 року:

з 01.11.2010 по 12.11.2010. - 12 дн.

2349,24 х 03%х 12 дн. = 84,57 грн

З 01.11.2010 по 31.03.2011 - 151 дн.

2171,36 х 0,3% х 151 дн. = 983,61

Всього за вересень: 1068,18 грн.

13. за жовтень 2010 року:

З 01.12.2010 по 31.03.2011 - 120 дн.

4520,59 х 0,3% х 120 дн. = 1627,40

Всего за жовтень: 1627,40 грн.

14. за листопад 2010 року:

З 01.01.2011 по 31.03.2011 - 89 дн.

4520,59 х 0,3% х 89 дн. = 1206,99

Всього за листопад: 1206,99 грн.

15.за грудень 2010 року:

З 01.02.2010 по 31.03.2011 - 59 дн.

4520,59 х 0,3% х 59 дн. = 800,14

Всього за грудень: 800,14 грн.

16. за січень 2010 року:

З 01.03.2010 по 31.03.2011 - 31 дн.

4520,59 х 0,3 % х 31 дн. = 420,41 грн.

Всього за січень: 420,41 грн.

Всього: 20.996,31 грн.

24 лютого 2011 року орендодавець листом повідомив орендаря про існування боргу з орендної плати та можливість розірвання договору через такий борг 24 лютого 2011 року (а.с. 13, 36), але місцевою радою рішення про розірвання договору не приймалося.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Систематичною несплатою орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами є несплата протягом півроку, що встановлено частиною 5 статті 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України N1211-IV від 02 жовтня 2003 року, із змінами і доповненнями, далі Закон України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" в разі несвоєчасного внесення орендної плати договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Частина 3 статті 31 цього Закону передбачає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін чи на вимогу однієї із сторін - за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційний господарський суд вважає, що частина 1 статті 32 вказаного Закону відповідно до виниклих між сторонами по цій справі відношень є спеціальною та її слідує застосовувати. Тому, що ця норма регулює розірвання договору через несплату орендної плати, що є по даному спору. А частина 3 статті 31 вказаного Закону регулює розірвання договору оренди землі за іншими обставинами, наприклад через істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що можливо відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

Як вказано вище, орендар (юридична особа, яка не є виробником сільськогосподарської і рибної продукції) не сплачував орендну плату за землю у встановлених договором розмірі та строку, борг складає 33.354,89 грн., але така несплата на час звернення з позовом не була систематичною, а саме, на час звернення з позовом не існувало обставин не сплати орендної плати протягом півроку, а лише такі обставини є підставою для розірвання договору оренди землі. У звязку з цим апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки не засновані на законі та не підлягають задоволенню, місцевим господарським судом рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права.

Крім того, місцевою радою не приймалося рішення про розірвання договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 546, статей 549-550 Цивільного кодексу України пеня, як неустойка, є одним з видів забезпечення виконання зобовязання, є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22 листопада 1996 року (з змінами) встановлені максимальний розмір пені, порядок та строки її нарахування.

Але дія цього Закону №543/96-ВР не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, про що вказано в преамбулі цього Закону.

Спеціальними нормами по нарахуванню пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю до 01 січня 2011 року були:

1) стаття 25 Закону України "Про плату за землю"(в редакції Закону Україні від 19 вересня 1996 року N378/96-ВР, з змінами), яка передбачала, що розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку,

2) пункт 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (з змінами), який встановлював розмір пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З 01 січня 2011 року ці Закони втратили чинність з набуттям дії Податковим кодексом України (Закон України від 02 грудня 2010 року N2755-VI), стаття 129.4 якого встановлює розмір пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Облікова ставка Національного банку України станом на 01 грудня 2009 року склала 10,25, з 08 червня 2010 року - 9,5, з 08 липня 2010 року - 8,5, з 10 серпня 2010 року - 7,75.

Виходячи з цих ставок, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України) за вимогами вказаних вище законів не може перевішувати станом на 01 грудня 2009 року 12,3 % річних, з 08 червня 2010 року - 11,4%, з 08 липня 2010 року - 10,2 %, з 10 серпня 2010 року - 9,3 %.

Укладеним сторонами договором розмір пені встановлений в 0,3 %, що не перевищує передбачений законом розмір пені. А тому позивач обґрунтовано здійснив розрахунок пені виходячи з розміру, встановленого договором.

З викладеного слідує, що позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволенню не підлягають, вимоги про стягнення боргу та пені підлягають повному задоволенню.

Апеляційний господарський суд вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, в якому місцевим господарським судом було прийнято рішення з наступного.

Як вбачається зі справи, місцевим господарським судом станом на 10 червня 2011 року були отримані відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо юридичної адреси відповідача, якою була та є на даний час - вул. Бахчисарайська, будинок 3, міста Сімферополя (а.с. 43-46).

За цією адресою 12 липня 2011 року була направлена рекомендованою кореспонденцією копія ухвали про судове засідання на 21 липня 2011 року, але ця кореспонденція повернута поштою через не знаходження адресату (а.с. 57-58).

Таким чином, місцевий господарський суд завчасно та за належною юридичною адресою повідомляв відповідача про час та місце судового засідання, в якому було прийнято рішення. При цьому, судом першої інстанції були здійснені усі передбачені законом дії щодо повідомлення відповідача. А тому підстави, передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування судового рішення не має.

Крім того, підставою для часткового скасування судового рішення є неправильне застосування норм процесуального права, що привело до прийняття неправильного рішення з наступного.

Місцевим господарським судом здійсненний розподіл судових витрат - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнуті з відповідача на користь позивача тоді, як позивач таких витрат не здійснював. А відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача лише за умовою сплати таких витрат позивачем при подачі позову.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню. Місцевим господарським судом частково рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2011 року у справі №5002-33/2317-2011 скасувати частково, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" (вул. Пушкіна, 3, кв. 21, Сімферополь, 95000; вул. Бахчисарайська, 3, Сімферополь, 95015; код ЄДРПОУ 32992146) на користь Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, Малий Маяк, м. Алушта, 98540; код ЄДРПОУ 04367387) по договору від 04 грудня 2008 року оренди земельної ділянки за кадастровим №0110391800:06:001:0201 борг з орендної плати за період з 01 жовтня 2009 року по 01 квітня 2011 року у сумі 33.354,89 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати - 20.996,31 грн.

В решті позову відмовити.".

Господарському суду Автономної Республіки Крим надати наказ.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді М.І. Ткаченко

О.А.Латинін

Розсилка:

1. Маломаяцька сільська рада (вул. Кооперативна, 8, Малий Маяк, м. Алушта, 98540)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" (вул. Пушкіна, 3, кв. 21, Сімферополь, 95000)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна компанія "Південний берег" (вул. Бахчисарайська, 3, Сімферополь, 95015)