Постанова № 18622594, 11.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 5024/1035/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Суддів:Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л. При секретарі:Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідачів:

1) ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні: не зявився

2) ТОВ „Нафта-Пласт”: не зявився

3) ПП ТД „Прометей-Херсон”: ОСОБА_1. довіреність б/н від 07.10.2011 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Торговий дім „Прометей-Херсон”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 06.09.2011 р.

по справі № 5024/1035/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” в особі Херсонської філії ПАТ „Кредитпромбанк”

до відповідачів:

1) Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Пласт”

3) Приватного підприємства „Торговий дім „Прометей-Херсон”

про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони щодо відчуження майна

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(далі ПАТ «Кредитпромбанк») звернулося до господарського суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управлення юстиції у місті Херсоні (в подальшому ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні) та просило, з урахуванням уточнень позовних вимог від 11.07.2011 р., звільнити заставлене майно з-під арешту та зняти заборону щодо його відчуження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у забезпечення виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Плюс»(надалі за текстом ТОВ «Нафта-Плюс», боржник) за кредитними договорами, 27.03.2007 р. і 10.12.2008 р. були укладені з боржником договори застави та іпотеки рухомого і нерухомого майна та внесені відповідні записи до Державних реєстрів обтяжень (рухомого майна, а також заборон відчуження обєктів нерухомого майна), однак 08.04.2011 р. відповідач повідомив про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ТОВ «Нафта-Плюс»на виконання наказу господарського суду Херсонської області № 7/171-10 від 17.02.2011 р. про стягнення з боржника 87183,13 грн. на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Прометей-Херсон»(в подальшому ПП ТД «Прометей-Херсон»).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.06.2011 р. до участі у справі в якості відповідача-2 залучено ТОВ «Нафта-Плюс»та в якості відповідача-3 ПП ТД «Прометей-Плюс».

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.09.2011 р. (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги задоволені. Звільнено з-під арешту майно та знята заборона щодо відчуження майна (обладнання, транспортні засоби, виробничий комплекс), що належить ТОВ «Нафта-Плюс»і перебуває у заставі ПАТ «Кредитпромбанк», накладених постановою ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона ВП № 25289638 від 21.03.2011 р. З ПП ТД «Прометей-Херсон»на користь ПАТ «Кредитпромбанк»стягнуто 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПП ТД «Прометей-Херсон»в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, так як він не є власником майна, на яке накладено арешт.

Представники банку, ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні та ТОВ «Нафта-Плюс»в судове засідання не зявилися, хоча сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк»та ТОВ «Нафта-Плюс»був укладений кредитний договір № 04.1/11/07-КЛТ.

У забезпечення виконання цього кредитного договору, того ж дня між ПАТ «Кредитпромбанк»і ТОВ «Нафта-Плюс»був укладений договір застави № 13/11/З01/07-КЛТ, предметом якого стало рухоме майно виробниче обладнання, що належить ТОВ «Нафта-Плюс»на праві власності.

У забезпечення виконання кредитного договору № 04.1/04/08-КЛТ від 19.02.2008 р. між сторонами укладений іпотечний договір № 13/04/І04/08-КЛТ від 19.02.2008 р. нежитлових будівель Херсонського вагонного депо.

09 квітня 2008 року між ПАТ «Кредитпромбанк»і ТОВ «Нафта-Плюс»укладений кредитний договір № 04.1/08/08-КЛТ, у забезпечення виконання якого між ними був укладений договір застави обладнання для виробництва ПХВ-виробів № 13/08/З02/08-КЛТ від 10.12.2008 р.

10 грудня 2008 року між ПАТ «Кредитпромбанк»і ТОВ «нафта-Плюс», у забезпечення виконання кредитного договору № 04/22/08-КЛТ від 07.11.2008 р., укладений договір застави № 13/04/З02/08-КЛТ обладнання для зливу та перевантаження на автотранспорт світлих нафтопродуктів.

У забезпечення виконання кредитного договору № 04/17/08-КЛТ від 17.10.2008 р. між сторонами укладений договір застави виробничого обладнання № 13/17/З03/07-КЛТ від 02.03.2009 р. та договір застави транспортних засобів № 13/18/З06/08-КЛТ від 05.03.2009 р.

Відповідні записи внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, на підставі наказу № 7/171-10, виданого 17.02.2011 р. господарським судом Херсонської області, про стягнення з ТОВ «Нафта-Плюс»на користь ПП ТД «Прометей-Херсон»79166,49 грн. грн., ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25289638 від 21.03.2011 р., якою на все майно, що належить ТОВ «Нафта-Плюс», в межах суми звернення стягнення, накладено арешт, про що внесено запис № 13 в Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

У квітні 2011 р. ПАТ «Кредитпромбанк»звернулося до начальника ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні зі скаргою на дії держвиконавця щодо неправомірного накладення арешту на заставлене майно, однак листом від 29.04.2011 р. за № 16619 ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні відповіло про незадоволення вимог банку, оскільки ПАТ «Кредитпромбанк»не є стороною виконавчого провадження. Також заявнику розяснено його право на звернення до суду з позовом про звільнення арешту із заставленого майна.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Кредитпромбанк», місцевий господарський суд виходив з того, що право застави та іпотеки виникло раніше винесеної ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні постанови про відкриття виконавчого провадження та арешту майна ТОВ «Нафта-Плюс», у звязку з чим вимоги банку мають виший пріоритет над арештом. Також суд першої інстанції зазначив, що ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні не перевіряло наявність обтяжень на майно, на яке накладався арешт, та не запропонувало боржнику вказати на яке майно може бути накладено арешт для проведення примусового стягнення в процесі виконання наказу господарського суду Херсонської області. Крім цього, суд вказав на недотримання ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні приписів ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального прав.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні, що викладені ним у відзиві на позовну заяву про те, що він є неналежним відповідачем по справі.

Дійсно, виходячи з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6«Про судову практику в справах про виключення майна з опису»та п. 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. Відтак, ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні безпідставно залучено до участі у справі в якості відповідача.

Одночасно з цим, це порушення не вплинуло на правильність резолютивної частини його рішення та взагалі не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення зі справи, а тому за відсутності визначених частиною третьою статті 104 ГПК України підстав для безумовного скасування судового рішення, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Посилання ПП ТД «Прометей-Херсон»на неправильне обрання позивачем способу захисту порушеного права, так як він не є власником майна, на яке було накладено арешт, судова колегія вважає помилковим з огляду на таке.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Натомість, наведені норми закону підлягають застосуванню у випадку виникнення спору з вимог, що грунтуються на праві власності на описане майно, а у даній справі позов заявлено з інших правових підстав, а саме з підстав порушення прав позивача як заставодержателя щодо описаного і арештованого майна. Право заставодержателя отримати задоволення від вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами передбачено положеннями Закону України «Про заставу»і Закону України «Про іпотеку». Про це, зокрема, говорять й приписи ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені відповідні обмеження звернення стягнення на заставлене майно.

Право заставодержателя на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна безпосередньо обумовлюється у частині 4 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Аналогічна правова позиція підтримується Верховним Судом України, що відображено в його постановах від 15.10.2008 р. (№ судової справи 6-2179св08 за даними реєстру судових рішень), від 02.12.2009 р. у справі № 6-12069св08.

Посилання ПП ТД «Прометей-Херсон»на те, що ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні на те, що арешт майна по суті не є зверненням стягнення на нього спростовується положеннями частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Не може погодитися судова колегія й з твердженням апелянта щодо неповного з'ясування обставин справи при посиланні судом першої інстанції на недоведеність перевищення вартості застави над розміром заборгованості боржника заставодержателю, оскільки вони є безпідставними.

У частині 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження»визначені умови, при настанні яких виконавча служба може звернути стягнення на заставлене майно, а саме: для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Враховуючи те, що право застави ПАТ «Кредитпромбанк», згідно з приписами ст. 585 ЦК України, виникло раніше постанови ВДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні, винесеної у виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.02.2011 р., а також те, що матеріали справи не містять доказів того, що вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (тобто вказується на випадок, передбачений ст. 25 Закону України «Про заставу»), тому суд першої інстанції цілком правомірно вказав на безпідставність накладання арешту на заставлене майно.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Прометей-Херсон»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 06.09.2011 р. по справі № 5024/1035/2011 без змін.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяГ.А. Єрмілов

СуддяО.Л. Воронюк

Повна постанова складена 12.10.2011 р.