Рішення № 18622020, 04.10.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2011 Справа № 5024/1481/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Красненської сільської ради, с. Красне Скадовського району Херсонської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобістар", м. Херсон,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Скадовському районі, м. Скадовськ Херсонської області,

про стягнення 91037 грн. 81 коп.

за участю прокурора Пагуби Т.В., посв. № 73 від 08.07.2010 р.

та представників сторін:

від позивача - на засідання суду не прибув,

від відповідача - на засідання суду не прибув,

від третьої особи - ОСОБА_1, СДПІ, дов. № 53/10/10-005 від 12.01.2011 р.

Прокурора Скадовського району Херсонської області звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Красненської сільської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобістар" (відповідач) 65300 грн. 29 коп. основного боргу, 25737 грн. 52 коп. пені, відповідно до умов договору оренди землі від 04.03.2008 р., а також про розірвання вищезазначеного договору оренди землі.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Отже, даний позов правомірно заявлено прокурором в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі не надіслав.

Третя особа на стороні позивача у своєму письмовому поясненні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів позовної заяви місцезнаходженням відповідача є м. Херсон, вул. Московська, буд. 76 А. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвали суду від 02.08.2011 р. про порушення провадження по справі та від 26.08.2011 р. про відкладення розгляду справи. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернулась до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно із чинним ГПК України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України - Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р. N 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” та Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обовязки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 26.08.2011 р. у зв'язку з неявкою відповідача та залученням третьої особи. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення. Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи на стороні позивача, суд -

в с т а н о в и в:

04 березня 2008 р. між Красненською сільською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобістар" (орендар) було укладено договір оренди, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 7,0834 га, яка знаходиться по вул. Приморська в с. Красне Скадовського району Херсонської області.

Пунктом 3 договору передбачено, що на території земельної ділянки розташовані будівлі дитячого оздоровчого об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 2008 року № 2809. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 297368 грн.

Згідно п. 9 договору орендна плата становитиме 35684 грн. 16 коп. на рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10). Орендна плата вносить щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок місцевого бюджету Красненської сільської ради (п. 11). Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін не більше трьох років. Невнесення орендної платина протязі 3-х місяців дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди (п. 12). При несвоєчасному внесені орендної плати за землю за даним договором нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми недоїмки за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем сплати (п. 14).

Даний договір складено терміном на 10 років (п. 7).

Судом встановлено, що 28 січня 2008 р. між відповідачем та суміжними землекористувачами складено акт щодо проведення обстеження та узгодження меж земельної ділянки (а.с. 16).

Відповідно до п.1 договору, орендар свої зобовязання виконав належним чином, передавши за Актом передачі та прийому земельної ділянки в натурі в оренду відповідачу земельну ділянку загальною площею 7,0834 га, з таким складом сільськогосподарських угідь, а саме: солонців 7,0834 га (а.с. 17).

Відповідач, в порушення умов договору оренди землі від 04.03.2008 р. (п.п. 1, 11), в період з січня 2010 року по липень 2011 року позивачу не сплачував орендну плату, що підтверджується розрахунком заборгованості за надану в оренду земельну ділянку, доданим позивачем до позовної заяви (а.с. 10-11), витягом з картки особового рахунку відповідача по орендній платі за землю за 2009-2011 роки (а.с. 50-59), довідкою № 2-10-502 від 03.10.2011 р. позивача про наявність заборгованості відповідача за оренду земельної ділянки (а.с. 18, 68), поясненням прокурора (а.с. 41).

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобістар" 65300 грн. 29 коп. основного боргу по орендній платі та 25737 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою договір оренди землі від 04.03.2008 р., за яким між Красненською сільською радою (позивачем) і товариством з обмеженою відповідальністю "Мобістар" (відповідачем) склалися господарські правовідносини, є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до договору.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди.

Стаття 19 Закону передбачає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків винесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобовязання перед позивачем щодо перерахування орендної плати в обумовлені Договором розмірах та строки виконані не в повному обсязі. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості вперед Красненською сільською радою складає 65300 грн. 29 коп., який склався за період 2010рік та 6 місяців 2011 року. Судом перевірено розрахунок суми нарахування орендної плати та встанолено, що розрахунок проведено правильно з урахуванням індекса інфляції у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 288.5, 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди але не може бути меншим: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII цього кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Згідно п. 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати за землю не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотка нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, фізична особа-підприємець Голицина Олександра Володимирівна в порушення умов п.1, 11 Договору, п.1 ст.286 ГК України та вищенаведених норм ЦК України, свої зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконала, тому вимоги прокурора, підтримані позивачем, про стягнення 65300грн. 29 коп. суми боргу є законними і обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 25737 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За не виконання обовязку з оплати оренди земельної ділянки, на підставі п. 14 договору відповідачеві нарахована пеня у розмірі 0,5% від суми недоїмки кожен день прострочення.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань з оплати оренди земельної ділянки, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та, перевіривши розрахунок, наведений позивачем, задовольняє ці вимоги в заявленій до стягнення сумі 25737 грн. 52коп.

Умови договору оренди в частині заборони самовільної забудови земельної ділянки відповідачем не виконуються.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно п. 41 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором за законом.

Суд дійшов до висновку, що вищевизначені порушення п.п. 1, 11 договору є істотним порушенням умов договору з боку Орендаря-відповідача у справі.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що прокурором доведено факт порушення умов договору та є підстави для розірвання договору.

Прокурором надано лист Херсонської міської ради за № 804 від 06.05.11 про дострокове розірвання зазначеного договору. Відповіді від відповідача не надійшло.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо дострокового розірвання договору доведені. Доводи відповідача, що він належним чином не повідомлений про пропозицію щодо розірвання договору, спростовуються правилами ст. 32 ЗУ "Про оренду землі", згідно якого на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваним за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону. Таким чином, спеціальний Закон, який має бути пріоритетно застосований при розгляді справи не вимагає досудового звернення однієї сторони до іншої з пропозицією щодо розірвання договору. Наявністю пропозиції про дострокове розірвання суд розглядає сам позов, доказом наявності спору, який має бути вирішено у судовому порядку є відзив відповідача про невизнання позову, а відповідно і пропозиції про розірвання спірного договору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Мобістар" (м. Херсон, вул. Московська,76 "а", код ЄДРПОУ 30667931):

а) на користь Красненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75712, Херсонська область, Скадовський район, с. Красне, вул. Карла Маркса, 3, ідентифікаційний код 26284495, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№012378, рахунок 33216812700272, код ОКПО 26284495 в УДК Херсонської області, МФО 852010, код платежу 13050200) заборгованість по орендній платі в сумі 65300 грн. 29 коп., пеню в сумі 25737 грн. 52 коп.

б) на користь держави до Держбюджету на рахунок р/р 31119095700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 095 - 995 грн. 37 коп. державного мита.

в) на користь держави до Держбюджету - на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу ККД 22050003 символ звітності банку 264) 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити договір оренди землі укладений між Красненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Мобістар" від 04.03.2008 р. шляхом його розірвання.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 11.10.2011 р.