Рішення № 18621905, 11.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 10/57/5022-1162/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Півторака М.Є. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Теребовлянського району електричних мереж, м. Теребовля, вул. Покрівка, 3 Тернопільської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", смт. Дружба, вул. Л.Українки, 13 Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 юрисконсульта , довіреність № 4956/24 від 16.12.2010 року ;

Відповідача: не прибув ;

В судовому засіданні представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Теребовлянського району електричних мереж, м. Теребовля звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", смт. Дружба, вул. Л.Українки, 13 Тернопільської області про стягнення заборгованості по мировій угоді від 12.08.2008р. в сумі 2 125,30 грн., з якої 2 000,00 грн. боргу, 125,30 грн. інфляційних нарахувань, судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.08.2008р., якою затверджено мирову угоду укладену між боржником ВАТ "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів" та комітетом кредиторів, якою погоджено графік погашення заборгованості перед ВАТ "Тернопільобленерго" шляхом внесення щоквартальних платежів.

Ухвалою суду від 26 серпня 2011 року судове засідання призначене о 15 год. 00 хв. 06 вересня 2011 року.

В порядку статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 15 год. 15 хв. 26 вересня 2011 року та 15 год. 55 хв. 11 жовтня 2011 року.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обовязковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.01.2004 року за заявою Науково-виробничої фірми „Континенталь і К” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю було порушено справу № 1/Б-382 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “ Теребовлянський комбінат хлібопродуктів ”, смт. Дружба (ідн. код 00956164) в порядку статті 11 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, яке не спроможне виконати свої зобовязання по сплаті заборгованості в сумі 446088 грн. 92 коп. більше трьох місяців, введено процедуру розпорядження майном.

Статтею 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Статтями 35-38 вищезазначеного Закону встановлено умови щодо укладання мирової угоди та набрання нею чинності.

17 жовтня 2008 року господарським судом Тернопільської області винесено ухвалу, якою затверджено по справі № 1/Б-382 мирову угоду від 12 серпня 2008 року, укладену між Відкритим акціонерним товариством “ Теребовлянський КХП“ в особі голови правління ВАТ Ништа Юрій Михайлович та комітетом кредиторів ВАТ в особі голови комітету кредиторів Слободян Роберта Володимировича та припинено провадження у справі.

Із змісту даної мирової угоди вбачається, що сторони домовились про відтермінування кредиторами боргів боржника в розмірі та в порядку визначеному Мировою Угодою (п. 1.1. Мирової Угоди); термін розстрочки боргів пять років з дня затвердження Мирової Угоди в суді (п. 3.1.); погашення боргів проводити по квартально згідно складеного графіку, який є невідємною частиною даної Мирової угоди (п. 3.2.); сторони встановлюють, що борги боржника по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли в термін, що передував трьом повним календарним рокам до дня порушення справи про банкрутство підлягають списанню (п. 4 Мирової Угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 08 серпня 2011 року свої зобовязання щодо погашення заборгованості по мировій угоді ВАТ "Теребовлянській КХП" виконав частково, а саме, провівши оплату: 30.01.2009р. 400,00 грн.; 28.08.2009р. 400,00 грн.; 22.09.2009р. 400,00 грн.; 29.09.2009р. 400,00 грн.; 28.12.2009р. 400,00 грн. та 29.09.2009р. 400,00 грн., на загальну суму 2 400,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок про оплату.

В іншій частині графік погашення заборгованості по мировій угоді, як стверджує позивач та не спростовує відповідач, залишається не оплаченим та станом на 08.08.2011р. становить 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом,з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини 8 ст. 39 вищезазначеного Закону, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть предявити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобовязання, що існувало до затвердження мирової угоди.

Зважаючи на зазначені положення та враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Теребовлянського РЕМ обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ВАТ "Теребовлянський КХП" про стягнення з останнього заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобовязань за мировою угодою.

З метою відновлення порушених майнових прав та законних та законних інтересів, ВАТ "Тернопільобленерго" було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме, відповідачу була направлена претензія від 06.04.2011р. №143 щодо сплати заборгованості, яка виникла по мировій угоді на дату подання претензії, але залишена ВАТ "Теребовлянський КХП" без відповіді.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Невиконання ВАТ "Теребовлянський КХП" умов мирової угоди щодо погашення заборогованості в порядку та строки, передбачених мировою угодою, свідчить про наявність в його діях складу цивільної відповідальності, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за мировою угодою в сумі 2 000,00 грн., зобовязання за якою відповідачем не виконуються є цілком обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові № 10/112 від 12.03.2009 року .

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 125,00 грн. (індексу інфляції), підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А з огляду на викладені вище положення чинного законодавства та враховуючи відсутність в матеріалах справи належних в розумінні статті 34 ГПК України доказів проведення розрахунків уповноваженого органу з позивачем, як підприємством, що надає послуги, позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянський комбінат хлібопродуктів", смт. Дружба, вул. Л.Українки, 13 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 00956164 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Теребовлянського району електричних мереж, м. Теребовля, вул. Покрівка, 3 Тернопільської області 2 000,00 грн. боргу , 125,00 грн. інфляційних нарахувань, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок №260053000146, ОПЕРВ філії Тернопільського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", м. Тернопіль, МФО 338545, ЗКПО 00130725, св. по ПДВ 26736509, інд. под. №001307219189.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8235

СуддяМ.Є. Півторак