Рішення № 18621871, 28.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р.

Справа № 14/41/5022-996/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі < Список > судді Руденка О.В. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м.Київ 83,03083 (поштова адреса:04074, м. Київ,вул. Лугова, 9-Е, офіс 16)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область,48600

про cтягнення заборгованості в сумі 112624,20 грн.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" про стягнення заборгованості в сумі 112624,20 грн.

Заявлені вимоги, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару згідно видаткової накладної на підставі договору №08.04.2010-ОВ-Г від 08.04.2010р., у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість з врахуванням пені, інфляційних нарахувань та нарахованих відсотків за товарним кредитом в сумі 112624,20 грн., що і є предметом судового розгляду.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення).

Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, справа слухається за наявними в ній документами, за правилами ст.75 ГПК України.

В попередньому судовому засіданні повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

08 квітня 2010 року між ТОВ "Агросем" та СГ ТОВ "Галичина" укладено договір поставки №08.04.2010-ОВ-Г, за змістом якого постачальник (позивач) зобов'язувався продати покупцю (відповідачу) засоби захисту рослин, а покупець брав на себе зобов’язання оплатити їх вартість на умовах товарного кредиту з відтермінуванням до 15 жовтня 2010 року.

На виконання умов договору, згідно із специфікацією №1 від 08.04.10р., на підставі видаткової накладної №АГ-08/04-6 від 08.08.2010 р. та довіреності № 38 від 08.04.2010 р., представник відповідача отримав від ТОВ "Агросем" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 79632,85грн.

Зауважень щодо кількості та якості поставлених товарно-матеріальних цінностей від покупця не надходило.

У визначений договором строк відповідач оплату не провів.

Не виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 694 ЦК України передбачає можливість продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Судом з’ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності не розрахувався, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 79632,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 79632,85 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов’язання становить 5381,65 грн., що підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, пунктами 3.6.2 договору №08.04.2010-ОВ-Г від 08 квітня 2010 року сторони передбачили обов’язок покупця сплачувати відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 3% в місяць від вартості неоплаченого товару за кожен день користування кредитом, що нараховується з наступного дня від дати визначеної для оплати (тобто з 16 жовтня 2010 року) до повного погашення боргу.

Відсотки сплачуються покупцем щомісячно на протязі трьох днів з дати отримання від постачальника відповідного розрахунку (п.п. 3.8, 3.9 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок відсотків було направлено відповідачу разом з вимогою №162 від 06 квітня 2011 року та вручено 11 квітня 2011 року (копії вимоги, квитанції пошти та повідомлення про вручення наявні у матеріалах справи), однак залишений без відповіді та задоволення.

Нарахована на борг сума відсотків за період з 16.10.2010 року до 06.04.2011 року, що підлягає задоволенню становить 19710,13 грн.

В задоволенні вимог про стягнення 1711,11 грн. відсотків за користування товарним кредитом слід відмовити, оскільки порядок нарахування даної суми не відповідає п.п. 3.8, 3.9 договору.

У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п. 9.2 договору №08.04.2010-ОВ-Г передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи положення договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суму заборгованості та період нарахування, вимоги про стягнення 6188,46 грн. пені підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" вартості неоплаченого товару у розмірі 79632,85 грн., пені в розмірі 6188,46 грн., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 19710,13 грн., інфляційних втрат - 5381,65 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" підлягають до задоволення як обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами та не оспорені в законному порядку відповідачем. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" (с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область, код 30910585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ поштова адреса: вул. Лугова, буд.9-Е, офіс 16, м. Київ, код 30967207)

- 79632,85 грн. боргу;

- 6188,46 грн. пені;

- 5381,65 грн. втрат від інфляції;

- 19710,13 грн. відсотків за користування товарним кредитом;

- 1109,12 грн. сплаченого держмита;

- 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 03.10.2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8124

Суддя О.В. Руденко