Рішення № 18621846, 20.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2011 р.Справа № 17/63/5022-1210/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Андрусик Н.О. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Комунального автотранспортного підприємства, м. Тернопіль

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Збараж Тернопільської області

про стягнення 2196,70 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність№ 22 від 18.02.2011р.;

ОСОБА_3, довіреність № 23 від 18.02.2011 р.

відповідача: не зявився

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Позивач комунальне автотранспортне підприємство, м. Тернопіль звернулося 01.09.2011 року до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Збараж Тернопільської області, в якому просило стягнути з відповідача 1528,89 грн. інфляційних нарахувань та 667,81 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу, стягнуту та несплачену підприємцем за рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 2/30-481 від 22.06.2011 року за період з 07.02.2011 року по 12.08.2011 р. (дату фактичної оплати боргу) та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що борг в розмірі 43 682,69 грн., котрий існував станом на 08.02.2011 року, виник у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем зобов"язань по договорах оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 20.03.2006 року та 15.11.2006р. та № 1/06 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.03.2006р.

Спираючись на приписи статті 625 ЦК України та ту обставину, що борг стягнуто в повному обсязі лише 12.08.2011 року Першим відділом державної виконавчої служби, просить позов задоволити.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково зібрані по справі докази, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

20 березня 2006р. між Комунальним автотранспортним підприємством як Орендодавцем та приватним підприємцем ОСОБА_1 як Орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, згідно якого Орендодавець зобовязався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування за актом приймання передачі приміщення: майстерні № 1, площею 168 кв.м. та майстерні № 2, площею 66, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 14, на 1-му поверсі.

Згідно актів приймання - передачі нежитлового приміщення в оренду від 25.02.2005р. та від 20.03.2006р., підписаних повноважними сторонами, підприємство передало в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 майстерню № 1 та № 2 .

Згідно укладеного додатку № 1 від 01.10.2008р. сторонами змінено п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 20.03.2006 року, та згідно акту приймання - передачі від 01.10.2008р. передано з оренди нежитлове приміщення - майстерню №1, площею 168 кв.м за адресою: м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 14.

Окрім того, 20.03.2006 року сторонами підписано договір № 1/06, котрий укладено на виконання п. 5.8 договору оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 20.03.2006р., "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю", в якому передбачено обов'язок орендаря не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі (позивача у справі), за технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також комунальні послуги.

З матеріалів справи, зокрема рішення господарського суду Тернопільської області від 22.06.2010р. у справі № 2/30-481 (котре залишено без змін згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2010р.) вбачається, що договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15.11.2006р. розірвано достроково. Також стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Комунального автотранспортного підприємства, (ідент. код 32549774): 63 327 грн. 81 коп. орендної плати; 18065грн. 33коп. за комунальні послуги; 9 624 грн. 72 коп. пені; 26932грн. 11коп. втрат від інфляційних процесів за період з 26.04.2007р. по 25.04.2010р.; 5093грн. 84коп. річних за користування коштами з 26.04.2007р. по 25.04.2010р.; 1063грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому, в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від 15.11.2006р. - відмовлено.

Відповідно до п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Копія виписки АБ "Укргазбанк" із особового рахунку Комунального автотранспортного підприємства підтверджує, що відповідач рішення господарського суду Тернопільської області № 2/30-481 від 22.06.2010р. в повному обсязі не виконав, а лише 07.02.2011р. з ПП ОСОБА_1 стягнуто на користь Комунального автотранспортного підприємства згідно наказу № 2/30-481 від 14.12.2010р. 80 660 грн. 12 коп.

Таким чином , сума боргу, що залишилась несплаченою, склала станом на 08.02.2011 року 43 682,69 грн.

Наведене послугувало підставою для звернення позивача у лютому 2011 року з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості за період з 26.04.2010 р. по 06.02.2011 року згідно ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4350,62 грн. та 1602,03 грн. відповідно.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.04.2011 року, котре набрало законної сили у встановленому законом порядку у справі № 4/16/5022-194/2011 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь КАТП 4558,02 грн. індексу інфляції; 1919,98 грн. 3% річних та судові витрати в сумі 338 грн.

Позивач в судовому засіданні та у позовній заяві стверджує, що борг в розмірі 43682,69 грн. погашено через ДВС відповідачем лише 12 серпня 2011 р. Наведене також додатково підтверджується листом № 19/36161 від 19.09.2011 року Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, тому позивач просить стягнути в примусовому порядку завдані підприємству несвоєчасним виконанням зобов"язань втрат від інфляції та три відсотки річних, нарахованих за період з 07.02.2011 року по 12.08.2011 року, тобто з моменту нарахувань, проведених та заявлених у справі № 4/16/5022-194/2011 до фактичного погашення боргу, що за підрахунками позивача становить 1528,89 грн. втрат від інфляції та 667,81 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в розмірі 667,81 грн. (за період з 07.02.2011 р. по 12.08.2011р.) та 1528,89 грн. інфляційних нарахувань (за період з лютого по липень 2011р. включно), суд, здійснивши власний арифметичний підрахунок вважає обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, вимоги про стягнення 667,81 грн. 3% річних та 1540,30 грн. інфляційних нарахувань за заявлений позивачем період, виходячи із суми простроченої заборгованості 43 682,69 грн., однак, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому до стягнення як правомірна підлягає сума позовних вимог, заявлена позивачем.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, виходячи з обґрунтованості доводів позивача, котрі неоспорені відповідачем у встановленому законом порядку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних у заявленій сумі 2196,70 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (юридична адреса), АДРЕСА_2(поштова адреса), ідент. код НОМЕР_1 - 1528,89 грн. інфляційних нарахувань, 667,81 грн. 3% річних та 338 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Комунального автотранспортного підприємства, м. Тернопіль, вул. Рєпіна, 14, ідент. код 32549774.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20"вересня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7963

СуддяН.О. Андрусик