Рішення № 18621691, 10.10.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.11 Справа № 5021/1877/2011. за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ромни Сумської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Браташа», м. Малі Бубни, Роменський район, Сумська область

про стягнення 41655 грн. 23 коп.

Суддя ЗАЄЦЬ С.В.

За участі секретаря судового засідання Я.Л. Петен

За участі представників сторін:

від позивача не прибув

від відповідача не прибув

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за виконані роботи по дискуванню та культивації відповідно до договору на виконання робіт по дискуванню та культивації № 4 від 17.04.2009р. в розмірі 41 655 грн. 23 коп., з яких: 29 572 грн. 00 коп. основна заборгованість за виконані роботи, 8531 грн. 11 коп. інфляційні збитки, 3 552 грн. 12 коп. 3% річних, а також просить стягнути з відповідача 417 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно відзиву на позовну заяву № 63 від 15.09.2011р., відповідач заперечує проти розрахунку позивачем суми інфляційних збитків та 3% річних та надає контррозрахунок, у зв`язку з чим визнає позовні вимоги в сумі 29572 грн. 00 коп. основного боргу, 3016 грн. 34 коп. інфляційних збитків та 986 грн. 81 коп. 3% річних.

У відповідності до заперечення на відзив на позовну заяву від 27.09.2011р. (вхідний номер 14520), позивач не погоджується з контррозрахунком відповідача та підтримує позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

У дане судове засідання представники сторін не прибули, додаткових письмових пояснень по справі не подали.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

17.04.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання робіт по дискуванню та культивації № 4, відповідно до п. 1.1 якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов`язувався виконати оранку та культивацію площ, які надані Замовником (відповідачем) на умовах, викладених у цьому договору.

Згідно п. п. 1.2, 1.3 вищевказаного договору, позивач зобов`язувався виконати дискування 500 га на загальну суму 47500 грн. 00 коп. та культивацію 300 га на загальну суму 28500 грн. 00 коп. Загальна вартість робіт складає 76000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1.6 договору, відповідач зобов`язувався оплатити виконаний об`єм робіт згідно з п. п. 1.3 1.5.

Так, пунктом 3.1 договору передбачено, що здача приймання робіт оформляється складанням представниками сторін Акту виконаних робіт, а пунктом 1.5 - що остаточний розрахунок відповідач здійснює на протязі двох днів після підписання Актів виконаних робіт.

Позивач свої зобов`язання відповідно до договору на виконання робіт по дискуванню та культивації виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт виконання робіт позивачем підтверджується Актами приймання передачі виконаних робіт, які підписані позивачем та представником відповідача та скріплені їх печатками і копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 13-15).

Відповідач свої зобовязання по договору № 4 від 17.04.2009р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за виконані роботи, склала 29 572 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу 06.08.2010р. була направлена претензія з вимогою на протязі 30 ти календарних днів з дати отримання претензії провести розрахунки за фактично виконані роботи та надані послуги (а. с. 21). Дана претензія була отримана відповідачем 06.08.2010р., про що свідчить підпис директора відповідача та відтиск печатки відповідача на копії претензії, наявній в матеріалах справи. При цьому, заборгованість перед позивачем в сумі 29572 грн. 00 коп. відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за виконані роботи провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору на виконання робіт по дискуванню та культивації № 4 від 17.04.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно відзиву на позовну заяву № 63 від 15.09.2011р., відповідач визнає позовні вимоги в сумі 29572 грн. 00 коп.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору на виконання робіт по дискуванню та культивації № 4 від 17.04.2009р., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 552 грн. 12 коп. 3% річних та 8 531 грн. 11 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача та його контррозрахунок інфляційних збитків та 3% річних не приймаються судом до уваги, оскільки даний контррозрахунок здійснений відповідачем за період, починаючи лише з дати претензії, яка була йому направлена позивачем з вимогою сплати заборгованості (06.08.2010р.) і по 15.09.2011р. та тільки із залишкової суми боргу 29572 грн. 00 коп. При цьому, пунктом 1.5 договору № 4 від 17.04.2009р. передбачено, що остаточний розрахунок відповідач здійснює на протязі двох днів після підписання Актів виконаних робіт. Тобто час прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання за договором № 4 від 17.04.2009р. починається після спливу дводенного строку з моменту підписання Актів виконаних робіт, а отже інфляційні збитки та 3% річних починають нараховуватись, у разі невиконання відповідачем свого договірного зобов`язання, після спливу двох днів з моменту підписання Актів виконаних робіт.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Крім того, як вбачається з коментованих статей 5 та 6 Господарського процесуального кодексу України, заходи досудового врегулювання господарського спору сторони застосовують за домовленістю між собою. Тобто подання претензії з вимогою сплати заборгованості не є обов`язком сторони, чиї права і законні інтереси порушено. Згідно ч. 1 ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Таким чином позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 29572 грн. 00 коп. основної заборгованості за невиконання умов договору № 4 від 17.04.2009р., 8531 грн. 11 коп. інфляційних збитків та 3552 грн. 12 коп. 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Браташа» (42055, Сумська область, Роменський район, с. Малі Бубни, вул. Леніна, 21, код 30902312) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 29 572 грн. 00 коп. заборгованості, 8531 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 3552 грн. 12 коп. 3% річних, 416 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 11.10.2011р.