Рішення № 18621436, 29.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.11 Справа № 15/118-10нр. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки», м. Тростянець Сумської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тростянець Сумської області

про стягнення 19 250 грн. 00 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

Секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача Василець С.О.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Рішенням господарського суду Сумської області від 25.11.2010р. (суддя Резніченко О.Ю.), було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено та присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» суму боргу у розмірі 19250 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 288 грн. 75 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. по справі № 15/118-10 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2011р. справу призначено до розгляду в судове засідання.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19 250 грн. 00 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу № 21 від 20.11.2008р.

Згідно письмових пояснень від 05.08.2011р. (вхідний номер 11775), позивач підтримує позовні вимоги повністю та просить суд їх задовольнити.

У відповідності до відзиву на позовну заяву № 9 від 29.08.2011р., відповідач просить суд провадження по справі припинити за відсутністю предмету спору.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву про забезпечення позову від 29.09.2011р., в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме: автомобіль марки ЗІЛ ММЗ 4505, 1992 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте від неї поштою надійшов відзив на позовну заяву № 22 від 12.09.2011р., в якому зазначає, що між нею та позивачем в повному обсязі відсутнє вказане в позовній заяві господарське зобов`язання, у зв`язку з чим просить суд припинити провадження по справі за відсутністю предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

20 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 21, відповідно до пункту 1.1 якого продавець (позивач) зобовязався передати належний йому товар у власність покупцеві (відповідачу), а покупець (відповідач) зобовязався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, згідно накладної № 25/69 від 20.11.2008р. (І том, а. с. 11) та згідно накладної № 29/73 від 16.12.2008р. (І том, а. с. 13) був поставлений відповідачу товар по ціні 0 грн. 50 коп. в кількості 21880 кг та 27240 кг відповідно, на загальну суму 24560 грн. 00 коп. Крім цього, за домовленістю сторін 09.12.2008р. позивач поставив відповідачу по накладній № 27/71 (І том, а. с. 12) відходи сої в кількості 27700 кг по ціні 0 грн. 30 коп. на суму 8310 грн. 00 коп.

Відповідач частково розрахувався с позивачем, а саме 16.12.2008р. сплатив шляхом внесення готівкових коштів в касу підприємства 13620 грн. 00 коп.

У звязку з тим, що залишок заборгованості у розмірі 19250 грн. 00 коп. відповідач не погасив, 02.08.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 137 (І том, а. с. 15) з вимогою погасити заборгованість у розмірі 19250 грн. 00 коп. у семиденний строк від дня предявлення вимоги, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу 04.08.2010р. (І том, а. с. 16)

В свою чергу, відповідач вимоги претензії не виконав, суму боргу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 19250 грн. 00 коп. за отриманий ним товар.

Відповідач наявність заборгованості за договором купівлі-продажу № 21 від 20.11.2008р. заперечує, посилаючись на те, що за домовленістю з ТОВ АФ «Семереньки» відходи сої були отриманні в оплату рахунку № 21 від 8 грудня 2008 року на суму 19250 грн. 00 коп. за надані послуги по договору оренди приміщення № 08/01/03 від 05.3.2008р. У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що у липні 2009 року ним було подано до суду дві позовні заяви до ТОВ АФ «Семереньки» про стягнення з останнього заборгованостей по договорах оренди (справи № 4/244-09, № 4/243-09). При розгляді даних справ відповідач зазначає про наданням нею Акту від 01.01.2009 року, так як інших доказів про наявність остаточних сум боргу вона не мала, а ТОВ АФ «Семереньки» відмовлялись підписувати інший акт звірки взаємних розрахунків. Відповідач у відзиві зазначає, що при розгляді справ ТОВ АФ «Семереньки» прийняті вказані нею суми боргу, які частково зменшувались, і не вказано про наявність кредиторської заборгованості з її боку перед товариством на суму 19250 грн. 00 коп., про що свідчать відзиви ТОВ АФ «Семереньки» подані до вищевказаних позовних заяв (справи № 4/244-09, № 4/243-09).

В свою чергу, позивач наведені відповідачем доводи в обґрунтування викладених заперечень визнав безпідставними, зазначивши про те, що зменшення заявлених позовних вимог на суму отриманих відходів сої, яке вказане в акті заліку зустрічних однорідних вимог від 22.12.2008р., при розгляді справ № 4/244-09 та № 4/243-09 відповідачем здійснено не було.Позивач вважає, що відповідач, подавши наприкінці липня 2009 року (тобто через 7 місяців після підписання акту заліку зустрічних однорідних вимог від 22 грудня 2008 року) позов до господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості з ТОВ АФ «Семереньки» по договору № 08/01/03 від 05.03.2008р., не зменшивши при цьому суму такої заборгованості на вартість отриманих відходів сої згідно договору № 21 від 20.11.2008 року на суму 19250 грн. 00 коп., фактично відмовилася від виконання свого зобов`язання по Акту заліку зустрічних однорідних вимог від 22 грудня 2008 року, який по своїй суті є правочином. Позивач зазначає, що враховуючи, що зобов`язання по Акту заліку зустрічних однорідних вимог від 22 грудня 2008 року відповідачем не виконані внаслідок її фактичної відмови, а заборгованість по договору № 08/01/03 від 05 березня 2008 року сплачена позивачем на користь відповідача в повному розмірі, то ТОВ «Акгрофірма «Семереньки» повідомляє повторно про свою відмову від виконання свого зобов`язання по Акту заліку зустрічних однорідних вимог.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування в даній справі є факт наявності або відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 19250 грн. 00 коп. за поставлені позивачем відходи сої у відповідності з умовами договору № 21 від 20.11.2008р.

Заборгованість відповідача підтверджується належним чином завіреними копіями первинних документів, а саме: видатковими накладними, іншими документами, які містять відомості про господарські операції між ТОВ «Агрофірма «Семереньки» та ФОП ОСОБА_1 щодо поставки сої на суму 32870 грн. 00 коп., підтверджують їх здійснення, та в даному випадку свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 19250 грн. 00 коп. (І том, а. с. 9-16).

Відповідач наявність боргу за договором № 21 від 20.11.2008р. за поставлені позивачем відходи сої заперечує, посилаючись на те, що сума заборгованості в розмірі 19250 грн. 00 коп. була погашена шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно Акту від 22.12.2008р., даний Акт було враховано при прийнятті рішень у справах № 4/243-09 та 4/244-09 за рахунок зменшення позовних вимог.

Як було зясовано в ході розгляду даної справи, між сторонами по справі існували також договірні відносини з оренди нежитлового приміщення (договір № 08/01/03 від 05.03.2008 р.) та оренди транспортного засобу (договір від 30.06.2008 р.), що було предметом судового розгляду по справам № 4/243-09 та 4/244-09. Рішеннями господарського суду від 14.08.2009 р. по вказаним справам стягнута заборгованість з ТОВ «Агрофірми «Семереньки» на користь ФОП ОСОБА_1 в сумі 97617 грн. 84 коп. та 158711 грн. 16 коп. відповідно.

Як вбачається з мотивувальних частин рішень по справам № 4/243-09 та № 4/244-09 (І том, а. с. 21-29), в них відсутнє будь-яке посилання на Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 22.12.2008р., як на підставу зменшення розміру задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1

Отже, акт заліку зустрічних однорідних вимог від 22.12.2008р. не був предметом судового дослідження при розгляді справ № 4/243-09 та 4/244-09 та вказаними рішеннями не встановлено факту зменшення кредиторської заборгованості ТОВ «Агрофірми «Семереньки» перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 19250 грн. 00 коп.

Акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2009 р., в якому відображена сума вартості відходів сої в розмірі 19250 грн. 00 коп., не може прийматися судом до уваги, оскільки акт звірки за своєю правовою природою носить інформаційний характер та не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі проведення виконавчого провадження ФОП ОСОБА_1 будь-яких заяв про зменшення суми коштів, які мали бути стягнуті на її користь з ТОВ «Агрофірми «Семереньки», не подавались.

За таких обставин, залік зустрічних однорідних вимог, а саме заборгованості ФОП ОСОБА_1 за отримані відходи сої згідно договору купівлі-продажу № 21 від 20.11.2008 р. перед ТОВ «Агрофірми «Семереньки», а також заборгованості ТОВ «Агрофірми «Семереньки» по орендній платі згідно договору оренди транспортних засобів від 30.06.2008р. та договору оренди нежитлового приміщення № 08/01/03 від 05.03.2008р. перед ФОП ОСОБА_1, не підтверджений матеріалами справи.

Представник позивача в даному судовому засіданні зазначає, що позивачем не заперечується наявність Акту заліку зустрічних однорідних вимог. При цьому, відповідачем залік вимог по даному Акту не був виконаний.

Представник відповідача у дане судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження відсутності заборгованості за договором купівлі-продажу № 21 від 20.11.2008р. не подав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем фактично не оспорювана, відповідач не надав суду доказів погашення суми заборгованості, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19250 грн. 00 коп. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву про забезпечення позову від 29.09.2011р., в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме: автомобіль марки ЗІЛ ММЗ 4505, 1992 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає як один із заходів забезпечення позову, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки у разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Суд вважає, що позивачем не доведено факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, тому суд, з огляду на вищевикладене, вважає вимогу позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та відмовляє позивачу в її задоволенні.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 98, код 33486731) 19 250 грн. 00 коп. заборгованості, 192 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 98, код 33486731) від 29.09.2011р. (вхідний номер 14654) про забезпечення позову відмовити.

4.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 03.10.2011р.