ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2011 р. Справа № 5019/1452/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехпром-Нова"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення в сумі 41 990 грн. 32 коп.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився.
відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 ГПК України розяснені.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехпром-Нова" звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 33 200 грн. 00 коп. заборгованості згідно договору № 3 від 03.02.10 р., 3 320 грн. 00 коп. штрафу, 2 960 грн. 71 коп. пені, 1 936 грн. 57 коп. інфляційних нарахувань та 573 грн. 04 коп. 3% річних.
У судове засідання 27 вересня 2011 року представник позивача не з`явився, надіслав телеграму у якій просить розглянути справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.51).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При цьому суд встановив та врахував наступне.
03 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехпром-Нова" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 3. Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов`язується поставити, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити будівельну фурнітуру для вікон і дверей, замкові вироби виробництва ВАТ "Сантехпром" та ТОВ "Сантехпром-Нова" за цінами, що вказані у специфікації, та у асортименті й кількості згідно заявок відповідача для її подальшої реалізації на умовах даного договору.
На виконання умов вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехпром-Нова" згідно видаткової накладної № 910 від 19 жовтня 2010 року поставило відповідачу товар на загальну суму 50 000 грн. 00 коп. (а.с.31).
Відповідно до п.3.1.договору Дистриб'ютор зобов'язаний здійснювати попередню (авансову) оплату вартості кожної партії поставки товару у розмірі не менше20% від суми вказаної як оплата за товар в рахунку виписаному постачальником.
Остаточний розрахунок повинен бути здійсненим дистриб'ютором не пізніш 14 календарних днів з дати отримання їм партії товару (п.3.2. договору).
20 вересня 2010 року та 23 вересня 2010 року відповідачем здійснено попередню оплату товару в сумі 6 800 грн. 00 коп. та 10 000 грн. 00 коп.
В порушення умов договору остаточна оплата за отриманий від позивача товар відповідачем не проведена і за ним, станом на день звернення з позовною заявою до суду, рахується заборгованість в сумі 33 200 грн. 00 коп.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що у випадку порушення дистриб`ютором терміну оплати, згідно п.3 договору, дистриб`ютор (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно неоплаченого товару за кожний день затримки виконання зобов`язання, а також сплачує додатково суму згідно ст.625 Цивільного кодексу України.
Згідно п.7.4. договору у випадку порушення дистриб`ютором терміну оплати на строк більше ніж 5 діб згідно п.3 договору, дистриб`ютор сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % вартості своєчасно неоплаченого товару.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 03 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року в сумі 2 960 грн. 71 коп. та 3 320 грн. 00 коп. 10 % штрафу.
Також, покликаючись на п.7.3 договору та ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 573 грн. 04 коп. за період з 03 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року та1 936 грн. 57 коп. втрат від інфляції за період з 03 листопада 2010 року по 01 травня 2011 року
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд зазначає, що при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необґрунтовано нараховано пеню поза межами вказаного строку.
Остаточний розрахунок за отриманий 19 жовтня 2010 року товар відповідач повинен був здійснити не пізніше 02 листопада 2010 року.
Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе лише по 03 травня 2011 року включно. Однак позивач за несвоєчасну оплату вартості товару нарахував пеню по 01 червня 2011р.(а.с.3).
Враховуючи вимоги пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України суд стягує пеню за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по договору № 3 від 03.02.2010 р. в сумі 2 565 грн. 95 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 573 грн. 04 коп. нарахованих за період з 03 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року, 1 936 грн. 57 коп. втрат від інфляції, нарахованих за період з 03 листопада 2010 року по 01 травня 2011 року та 3 320 грн. 00 коп. 10 % штрафу, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача /а.с.3/.
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.
За договором поставки, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.
Враховуючи зазначене, - вбачається, що вимоги позивача в частині стягнення 33 200 грн. 00 коп. заборгованості, 2 565 грн. 95 коп. пені, 3 320 грн. 00 коп. 10 % штрафу, 1 936 грн. 57 коп. інфляційних та 573 грн. 04 коп. 3% річних стверджуються Договором, накладною, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193 Господарського кодексу України.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехпром-Нова" (95033, м.Сімферополь, вул.Глінкі, буд.67-А, код 36275687), 33 200 грн. 00 коп. заборгованості, 2 565 грн. 95 коп. пені, 3 320 грн. 00 коп. 10 % штрафу, 573 грн. 04 коп. 3% річних, 1 936 грн. 57 коп. інфляційних, 415 грн. 96 коп. витрат по держмиту та 233 грн. 78 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити у позові в частині стягнення 394 грн. 76 коп. пені.
Повний текст рішення оформлено та підписано 27.09.2011р.
Суддя В.Р.Войтюк
Судове рішення № 18621265, Господарський суд Рівненської області було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1452/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: