Рішення № 18621213, 19.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.Справа № 3/17-2636-2011 За позовом: Міністерства оборони України До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військове представництво Міністерства оборони України № 4993

про стягнення 1295 369,02 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3. (представники за довіреністю)

Від 3-ї особи: ОСОБА_4, представник за довіреністю

В судовому засіданні 14.09.2011р. оголошувалась перерва до 19.09.2011р. на підставі ст.77 ГПК України.

Суть спору: Позивач Міністерство оборони України звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" на користь Міністерства оборони України штраф у розмірі 1295369,02 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" позовні вимоги не визнає, що вбачається з відзиву на позовні вимоги та додаткових пояснень до відзиву.

Третя особа - Військове представництво Міністерства оборони України № 4993 позовні вимоги Міністерства оборони України підтримує, що вбачається з наданих суду письмових пояснень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

24 вересня 2010 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" (Виконавець) було укладено державний контракт з оборонного замовлення (за кошти державного бюджету України) № 3088, згідно якого та в редакції додаткової угоди № 1 від 29.09.2010р. Виконавець зобовязався виготовити та передати комплексну апаратну звязку „Скіф-КАЗ” спеціального призначення у власність Замовнику, для потреб створення цифрової інтегральної мережі звязку Збройних сил України у кількості 1 шт. та за цінами зазначеними у протоколі погодження ціни, що є його невідємною частиною цього контракту, а Замовник забезпечити приймання та оплату продукції в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з умовами цього контракту.

Відповідно до п. 4.1 Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 29.09.2010р. ціна контракту визначається відповідно до протоколу погодження ціни, що є невідємною частиною цього контракту та становить 12 220 463,80 грн.

На момент укладення Контракту 24 вересня 2010 року положеннями п. 2.1 передбачалось, що постачання продукції, передбаченої Специфікацією, що є невідємною частиною контракту здійснюється силами та засобами Виконавця після надходження від Замовника письмового повідомлення про надходження коштів за стабілізаційним фондом державного бюджету України; постачання продукції здійснюється до 31.12.2010р. Положеннями додаткових угод №2 від 07.10.2010р. та № 3 від 28.02.2011р. передбачені у п. 2.1 контракту строки постачання продукції встановлено до 06.03.2011р. та 06.04.2011р.

30.09.2010р. Виконавцем було виставлено рахунок №23/09/10-Ск на сплату вартості комплексної апаратної звязку „Скіф-КАЗ” у сумі 12220463,80 грн., який було оплачено Міністерством оборони України 06.10.2010р. на підставі платіжного доручення №308/29, що також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами Контракту 04.01.2011р.

Фактична передача комплексної апаратної звязку „Скіф-КАЗ” була здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" 12.05.2011р., що підтверджується накладною №АК88-1 від 12.05.2011р. та посвідченням №1 про прийняту продукцію.

Відповідно до п. 5.2 Контракту за порушення строків поставки продукції Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1 % від вартості продукції, стосовно якої допущено прострочення, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У звязку з поставкою комплексної апаратної звязку „Скіф-КАЗ” з порушенням строку, передбаченого п. 2.1 Контракту, допущеним простроченням у 36 календарних днів, Міністерством оборони України нараховано відповідачу передбачені положеннями п. 5.2 Контракту штрафні санкції на суму 1295 369,02 грн.

Як зазначається відповідачем, та вбачається з технічних умов апаратної звязку комплексна К-1501 ТУ У 34.2-00034022-026:2010 ААНЗ.461262.001 ТУ-ЛУ у якості транспортної бази для передбаченої контрактом комплексної апаратної звязку К-0501 шифр „Скіф-КАЗ” входив автомобіль КрАЗ-5233 ВЕ. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" не вбачається своєї вини у несвоєчасному виконанні державного контракту № 3088 від 24.09.2010р., оскільки, на думку відповідача, причиною несвоєчасного виконання є неузгодженість позицій Міністерства обороні України, Управління військових представництв, військових представництв №4993 та №533 щодо можливості прийняття за умовами, у якості належного виконання автомобілю, що не прийнятий на озброєння Збройних сил України, а також зміною Управлінням військових представництв Міністерства обороні України вимог до автомобілю КрАЗ, що виступав транспортною базою комплексної апаратної звязку „Скіф-КАЗ” з висуванням нових вимог про рік випуску автомобілю 2011року.

Як встановлено судом, у специфікації до державного контракту № 3088 від 24.09.2010р. було визначено комплексну апаратну звязку „Скіф-КАЗ” (апаратної звязку комплексної К-1501), яка повинна відповідати технічним умовам ТУ У 34.2-00034022-026:2010 ААНЗ.461262.001 ТУ-ЛУ. Відповідно, вказані технічні умови у якості транспортної бази для передбаченої Контрактом комплексної апаратної звязку К-0501 шифр „Скіф-КАЗ” передбачали автомобіль КрАЗ-5233 ВЕ, без посилання на рік випуску автомобіля.

В свою чергу, 10.12.2010р. між ХК „АвтоКрАЗ” у формі ВАТ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" укладено договір №1142ТД, предметом якого була передача у власність відповідачу автомобілю КрАЗ 5233 ВЕ 0000084-000 вартістю 672000 грн. Листом ХК „АвтоКрАЗ” у формі ВАТ від 18.01.2011р. №52-72 (а.с. 45 Т.2) відповідач був повідомлений про готовність відвантаження КрАЗ 5233 ВЕ 0000084-02 починаючи з 15.12.2010р. Листом Управління військових представництв Міністерства оборони України від 24.02.2011р. відповідача було повідомлено про необхідність погодження договору між ХК „АвтоКрАЗ” у формі ВАТ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" з Військовими представництвами МОУ №553 та №4993, у тому числі в частині постачання нового автомобіля КрАЗ 5233 ВЕ 0000084-000 з роком виробництва 2011.

Фактична передача автомобілю КрАЗ -5233ВЕ-0000084-000 була здійснена ХК „АвтоКрАЗ” у формі ВАТ 06.05.2011р., що вбачається з залученого до матеріалів справи акту приймання-передачі (а.с.48 Т.2). Як зазначається відповідачем, виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" комплексної апаратної звязку К-1501 шифр „Скіф-КАЗ”, опломбування та приведення у готовність до предявлення замовнику було здійснено станом на 22.02.2011р., однак затримка прийняття замовлення була повязання з не вирішенням Міністерством оборони України організаційних питань з прийняття автомобільної бази для установки - автомобілю КрАЗ 5233 ВЕ 0000084-000.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" державного контракту № 3088 від 24.09.2010р. та направлені на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" штрафних санкцій у розмірі 1295369,02 грн., які складаються з 439936,56 грн. 7% штрафу та неустойки у розмірі 0,1 % вартості продукції за кожен день прострочення в сумі 855432,46 грн., нарахованих відповідно до умов Контракту .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, умови державного контракту № 3088 від 24.09.2010р., зафіксовані у специфікації постачання продукції, визначали комплексну апаратну звязку К-1501 шифр „Скіф-КАЗ” як таку, що повинна відповідати вимогам ТУ У 34.2-00034022-026:2010 ААНЗ.461262.001 ТУ-ЛУ. Відповідно, вказані технічні умови у якості транспортної бази для передбаченої Контрактом комплексної апаратної звязку К-0501 шифр „Скіф-КАЗ” передбачали модель автомобілю КрАЗ-5233 ВЕ, без посилання на рік випуску автомобіля.

Як встановлено судом, фактичне виготовлення автомобілю КрАЗ -5233 ВЕ, відповідно до вимог ТУ, та його готовність до передачі Замовнику відбулись тільки 06.05.2011р., що вбачається з залученого до матеріалів справи акту приймання-передачі (а.с.48 Т.2), в результаті приймання-передача продукції Замовнику відбулась тільки 12.05.2011р. Інші докази, що б засвідчували наявність у розпорядженні відповідача автомобілю КрАЗ -5233 ВЕ та готовність відповідача до передачі автомобілю КрАЗ -5233 ВЕ разом з комплексної апаратною звязку К-0501 шифр „Скіф-КАЗ” в термін до закінчення строку договору суду не надано, відповідно, вказані докази у матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи також відсутні докази, що засвідчують повідомлення позивача відповідачем про готовність передати продукцію, яка б відповідала вимогам ТУ У 34.2-00034022-026:2010 ААНЗ.461262.001 ТУ-ЛУ у строк до 06.04.2011р.

Відповідно до положень п.1 ст. 613 Цивільного Кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" не доведено належного виконання умов Контракту у строк до 06.04.2011р., у звязку з чим посилання відповідача на допущене прострочення позивачем, а також не вчинення позивачем дій, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку є безпідставним.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно вимогам п. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.2 Контракту за порушення строків поставки продукції Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1 % від вартості продукції, стосовно якої допущено прострочення, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій у розмірі 1295369,02 грн., які складаються з 439936,56 грн. 7% штрафу та неустойки у розмірі 0,1 % вартості продукції за кожен день прострочення в сумі 855432,46 грн., нарахованих відповідно до умов Контракту, вважає його вірним, а вимоги про стягнення штрафних санкцій правомірними.

З урахуванням наведеного, на думку суду, позовні вимоги є правомірними, у звязку з чим задовольняються судом.

У звязку з тим, що позивач у розумінні положень п.38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” звільнений від сплати державного мита за даною категорією позовних вимог, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 12953,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача зі стягненням до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" (65014, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 105, код 13881657, р/р 260064321 в ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” МФО 328351) на користь Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; р/р 35227008003192 в ОПЕРУ ДКУ у м. Києві, МФО 820172, код 00034022) штраф у розмірі 1295 369 (один мільйон двісті девяносто пять тисяч триста шістдесят девять) грн. 02 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" (65014, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 105, код 13881657, р/р 260064321 в ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” МФО 328351):

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 12953 /дванадцять тисяч девятсот пятдесят три/ грн. 69 коп.

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31213264700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460 витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2011 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.