Рішення № 18621099, 19.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2814-2011 За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 46505.14 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2.( за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 19.07.2011 року за вх. № 4197/2011 Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) в сумі 46505.14 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся. Відповідно до внутрішнього реєстру наданим відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Одеської області від 20.07.2011 року, 08.08.2011 року та 06.09.2011 року Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Нежитлові підвалні приміщення, загальною площею 52,8 м. кв. що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси на підставі Свідоцтва про право власності від 30.01.2008 року, управління якими здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

23.11.2007 року між Позивачем - Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди не житлового приміщення № 14, згідно з яким останній було передано у строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежилі підвальні приміщення, загальною площею 52,8 м. кв. що розташовані, за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2008 року по справі № 20/ 137-08-2476 позовні вимоги Позивача було задоволено в повному обсязі та винесено рішення про розірвання договору оренди № 14 від 23.11.2007 року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з не житлового приміщення підвалу, загальною площею 52,8 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати, пені та судових витрат.

На виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2008 року був виданий наказ про виселення від 22.09.2008 року по справі № 20/137-08-2476, який був направлений до Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси на виконання у зв'язку з тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в добровільному порядку не звільнила вищезазначеного приміщення.

17.02.2010 року Постановою Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси - Парфьонова Г.В було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з не житлового приміщення підвалу, загальною площею 52,8 м. кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з п. 4.7 договору оренди не житлового приміщення № 14 від 23.11.2007 року, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової ) об'єкта оренди. Вищезазначений договір оренди було укладено строком до 23.11.2008 року однак, договір оренди було розірвано достроково за рішенням суду у зв'язку з систематичним порушенням умов договору.

У зв'язку з тим, що Відповідач не передав вищевказане приміщення, Позивачем була нарахована неустойка за період з 22.09.2008 року по 31.06.2011 року у сумі 46102,68грн.

Орендар, відповідно до п. п. 2.2., 2.4 Договору зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування Приміщенням. Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням, орендар не сплатив вищезазначену суму орендної плати за договором оренди не житлового приміщення, чим порушив норми матеріального права.

Отже, на момент розірвання договору оренди за Відповідачем залишилась заборгованість з орендної плати у розмірі 402,45грн.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 року «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради»було змінено найменування Позивача а саме на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 381-VІ Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

20 травня 2011 року за № 01-15/1564 Позивачем була надіслана Претензія, у якій Департамент пропонував до 19.06.2011 року сплатити заборгованості з орендної плати у сумі 402,45грн. та неустойку у розмірі 46102,68грн., але Претензія була залишена без відповіді та без виконання зобов'язань.

Через неналежне виконання Відповідачем зобов'язань по Договору територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Департамент, в значній мірі втрачає те, на що розраховував при укладанні Договору.

Виходячи з вищенаведеного, Департамент комунальної власності Одеської міської ради просить суд стягнути на її користь заборгованість по орендній платі у розмірі 402, 45 грн. та неустойку в сумі 46102,68 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди не житлового приміщення № 14, загальною площею 52,8 м. кв. згідно з яким Позивач - Відповідачу передав у строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежилі підвальні приміщення, розташовані, за адресою: АДРЕСА_2.

Також судом досліджено, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2008 року по справі № 20/137-08-2476 позовні вимоги Представництва по управління комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено в повному обсязі та винесено рішення про розірвання договору оренди № 14 від 23.11.2007 року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з не житлового приміщення підвалу, загальною площею 52,8 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати, пені та судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначає Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Господарським судом визначено, що Постановою 17.02.2010 року Другим відділом державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції на виконання наказу від 22.09.2008 року виданим Господарським судом Одеської області відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу про розірвання договору оренди, виселення Відповідача з орендованого приміщення а також стягнення грошових коштів заборгованості з орендної плати у звязку з небажанням в добровільному порядку його виконання.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за договором оренди наданого позивачем майна, становить 402,45 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу за договором оренди, а тим більш доказів, які його спростовують відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вищевказане рішення винесене Господарським судом Одеської області від 08 вересня 2008 року по справі № 20/137-08-2476 набрало законної сили 22.09.2008 року.

Отже відповідно до вищевикладеного, з моменту розірвання договору у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у розмірі 46102,68 грн.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок неустойки, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір неустойки, що нарахований відповідачу з 22.09.2008 року по 31.06.2011 року - становить 46102,68 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68000, АДРЕСА_1, ЗАТ ”ОТП Банк”, р/р НОМЕР_2, МФО 300528, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) заборгованість з орендної оплати у сумі 402, 45 грн. та неустойку 46 102, 68 грн., 465, 05 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2011 року