Рішення № 18620861, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/32803.10.11 За позовом Державної Організації Комбінат «Прогрес»

до Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 15.09.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 3 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державна Організація Комбінат «Прогрес»(позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»(відповідач) заборгованості в сумі 19219,04 грн. з них основного боргу 11774,20 грн., додаткові послуги 5195,40 грн. та пені 2249,44 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач зменшив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 13491,73 грн. з них основного боргу 10774,20 грн., пені 2539,75 грн. та штрафу 177,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором про надання платних послуг по відповідальному зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 19/5 від 28 січня 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому позивачем послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 5.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5.09.2011 року розгляд справи, у звязку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів та у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 19.09.2011 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року судом здійснено заміну позивача - Державна Організація Комбінат «Прогрес»(Державна Організація (установа, заклад) Комбінат «Прогрес»Державного комітету України з Державного матеріального резерву) на його правонаступника - Державну Організацію Комбінат «Прогрес»Державного агентства резерву України та розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 3.10.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2011 року між позивачем (надалі Зберігач) та відповідачем (далі по тексту Поклажодавець) (разом - сторони), було укладено договір про надання платних послуг по відповідальному зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 19/5 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір послуг), відповідно до п. 1.1 якого Зберігач зобов'язується прийняти в майбутньому товарно-матеріальні цінності Поклажодавця і повернути їх після закінчення терміну дії Договору, а Поклажодавець зобов'язується попередньо і щомісячно сплачувати Зберігачу кошти на умовах Договору.

Позивач зазначає, що Зберігач надав Поклажодавцю узгоджені сторонами послуги по Договору, однак, взяті на себе зобовязання за Договором щодо оплати послуг Зберігача Поклажодавець в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у останнього, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором на суму 10774,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в своєму листі № 03-11/1 від 1 березня 2011 року Поклажодавець просив Зберігача розторгнути Договір (належним чином засвідчена копія листа міститься в матеріалах справи), внаслідок чого, 3 березня 2011 року між сторонами було укладено додаток № 02 до Договору (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи) зі змісту якого слідує, що дія Договору припиняється з 15 березня 2011 року.

В порядку досудового врегулювання спору Зберігач, 5.07.2011р., направив відповідачу претензію про оплату послуг за Договором на суму 11774,20 грн., однак, як стверджує позивач, заборгованість за Договором Поклажодавець на рахунок Зберігача не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 1.1. Договору послуг передбачено, що Зберігач зобов'язується прийняти в майбутньому товарно-матеріальні цінності Поклажодавця і повернути їх після закінчення терміну дії Договору, а Поклажодавець зобов'язується попередньо і щомісячно сплачувати Зберігачу кошти на умовах Договору.

Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно п. 2 Договору договірна ціна щомісячної переплати за надані Зберігачем послуги складає:

- в спец. приміщеннях 30,00 грн. /в тому числі ПДВ20%/ за 1 кв.м. в місяць;

- на відкритій площадці 10,00 грн. /в тому числі ПДВ20%/ за 1 кв.м. в місяць.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5 липня 2011 року, внаслідок неоплати послуг Зберігача, позивач направив відповідачу претензію про оплату послуг за Договором на суму 11774,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду відповідач сплатив на користь відповідача грошових коштів на загальну суму 1000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 12.08.11р. на суму 500,00 грн. та за 18.08.11р. на суму 500,00 грн. (належним чином засвідчені копії виписок містяться в матеріалах справи), у звязку з чим, між іншим, позивач зменшив свої позовні вимоги за основним боргом на відповідну суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Станом на 19.09.2011 року заборгованість за Договором Поклажодавцем на рахунок Зберігача не проведена, що підтверджується довідкою позивача (належним чином засвідчена копія довідки міститься в матеріалах справи).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором в більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на жовтень 2011 року відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Зберігача про стягнення з Поклажодавця заборгованості за Договором на суму 10774,20 грн. (сума вартості неоплачених послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язань, Зберігач має право на стягнення з Поклажодавця пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з якого допущено прострочення виконання за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі - Закон) передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, суд зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення встановлених Договором строків оплати вартості послуг Зберігача в розмірі 902,75 грн. (за 182 дні прострочення), що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8800.0011.02.2011 - 10.03.2011287.7500 %0.042 %*104.64

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

12774.2011.03.2011 - 12.05.2011637.7500 %0.042 %*341.75

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

12574.2013.05.2011 - 15.05.201137.7500 %0.042 %*16.02 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

12174.2016.05.2011 - 17.05.201127.7500 %0.042 %*10.34

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

11774.2018.05.2011 - 11.08.2011867.7500 %0.042 %*430.00

та додатково штрафу в сумі 63,19 грн., з розрахунку 902,75 грн. Х 7% (п. 3.3. Договору).

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені та штрафу у відповідності до встановлених Договором і чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 11740,14 грн. з них основного боргу 10774,20 грн., пені 902,75 грн. та штрафу 63,19 грн.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить 13491,73 грн.

Таким чином, судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог з урахування нової ціни позову в сумі 322,70 грн. (117,38 грн. державного мита та 205,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»(ідентифікаційний код: 32661573, адреса: 02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 77, кв. 496), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державної Організації Комбінат «Прогрес»Державного агентства резерву України (ідентифікаційний код: 14373207, адреса: 03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 24), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 10774,20 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 20 копійок), пені 902,75 грн. (девятсот дві гривні 75 копійок), штрафу 63,19 грн. (шістдесят три гривні 19 копійок) та судові витрати в сумі 322,70 грн. (триста двадцять дві гривні 70 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 6.10.2011р.