Рішення № 18620788, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/33604.10.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Європа-буд» дообслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К»

простягнення 541763, 34 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1. (довіреність № б/н від 05.01.2010 року)

від відповідача:представник ОСОБА_2. (довіреність № б/н від 11.08.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Європа-буд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К»541763, 34 грн. (у тому числі 404742, 00 грн. сума основного боргу, 37236, 08 грн. пеня, 76496, 26 грн. інфляційні втрати та 23289, 00 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.

09.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/336 та призначено її до розгляду на 30.08.2011 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодекс України розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва з 27.09.2011 року до 04.2011 року.

Представник Позивача подавав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Суд відмовив в клопотанні про вжиття заходів щодо забезпечення позову з огляду на недоведеність того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник Відповідача у судовому засіданні 13.09.2011 року просив суд залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 статі 81 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовив в клопотанні про залишення позову без розгляду, оскільки не подано доказів того, що порушено провадження у справі з тими самими сторонами і про той же предмет спору.

23.09.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Відповідач подав клопотання про витребування у Позивача доказів відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у звязку з його необґрунтованістю, крім того, зазначені Відповідачем у клопотанні докази не стосуються предмету спору.

У судовому засіданні 27.09.2011 року представник Позивача подав заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з Відповідача 404742, 00 грн. суми основного боргу, 94709, 63 грн. - інфляційні втрати, 28845, 09 грн. 3 % річних та 37236, 08 грн. пеня.

Представник Відповідача у судовому засіданні 04.10.2011 року подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту розгляду справи № 05-5-58/11118 та набрання у ній рішення законної сили.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки не подано доказів порушення провадження у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К»до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Європа-буд»про визнання недійсним договору від 29.07.2008 року.

Крім того, представник Відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у звязку з його необґрунтованістю.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 29.07.2008 року укладено договір № 29-Д, відповідно до якого Позивач зобовязався виконати комплекс робіт на будівельному майданчику по вулиці Радіальній, 5 у Печерському районі м. Києва, зокрема, перший етап - роботи з демонтажу бетонних стін, теплиць та прилеглих господарських споруд з вивезення будівельного сміття, другий етап - роботи з демонтажу адміністративної будівлі ремонтних боксів з вивезенням будівельного сміття.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно пункту 3.1 договору № 29-Д від 29.07.2008 року термін виконання робіт складає чотирнадцять днів з дати початку робіт.

Позивач, на підтвердження виконання умов договору № 29-Д від 29.07.2008 року надав суду акт приймання виконаних робіт за квітень 2009 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт за квітень 2009 року до договору № 29-Д від 29.07.2008 року складеного виконавцем-Позивачем, загальна вартість робіт за квітень 2009 року зазначена в сумі 404742, 00 грн.

Доказом направлення акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року Відповідачу є опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек № 3681 від 22.02.2011 року.

Пунктом 3.2 договору № 29-Д від 29.07.2008 року встановлено, що підставою вважати роботи виконаними є акт виконаних робіт згідно протоколу договірної ціни, який Відповідач підписує на протязі трьох робочих днів (якщо немає зауважень до виконаної роботи), або дає мотивовану відмову і указує терміни усунення недоліків.

Дослідивши акт приймання виконаних робіт на суму 404742, 00 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року, (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено в судовому засіданні) суд встановив, що ці документи підписано лише Позивачем. Зі сторони Відповідача зазначені акт та довідка не підписані.

Частина перша статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем були виконані роботи на виконання договору № 29-Д від 29.07.2008 року, надання яких Відповідачу підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року, який зі сторони Відповідача хоча і не підписаний, але виконані по ньому Позивачем підрядні роботи в силу імперативних вимог статті 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими Відповідачем, адже Позивачем даний акт було направлено Відповідачу, що підтверджується належними доказами по справі. Будь яких належних доказів наявності зауважень з боку Відповідача щодо якості виконаних Позивачем підрядних робіт за квітень 2009 рок на суму 404742, 00 грн. суду не надано.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобовязання по оплаті виконаних підрядних робіт на суму 404742, 00 грн. суду не надав.

Відповідач стверджує, що строк виконання зобовязання по сплаті боргу у розмірі 404742, 00 грн. не настав, оскільки Позивач не заявив відповідну вимогу.

Суд не може погодитися з позицією Відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги. Законодавець не зазначив у якій саме формі та у якому порядку повинна бути предявлена така вимога. Істотним є лише сам факт предявлення такої вимоги та наявність відповідного доказового підтвердження її предявлення та отримання боржником.

23.05.2011 року Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості. У матеріалах справи наявні документи, що підтверджують направлення копії позову на адресу Відповідача, а отже враховуючи зазначене, суд встановив, що Відповідач мав можливість протягом 7 днів, тобто не пізніше 30.05.2011 року, виконати вимоги пункту 2 статті 230 Цивільного кодексу України та сплатити суму боргу на користь Позивача.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт демонтажу бетонних стін, теплиць та прилеглих господарських споруд підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 404742, 00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору № 29-Д від 29.07.2008 року встановлено, що у випадку порушення термінів оплати виконаних робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0, 05 % від заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 01.05.2009 року по 31.10.2010 року у розмірі 37236, 08 грн.

Однак, враховуючи пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України, правомірним буде нарахування пені з 30.05.2011 року. Враховуючи, що суду у даному випадку не надано права виходити за межі позовних вимог, вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком 3 % річних, вимога в цій частині підлягає задоволенню у розмірі 4025, 24 грн. (за період з 30.05.2011 року по 27.09.2011 року).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд відмовляє у задоволенні вимоги в цій частині у зв`язку з від`ємним індексом інфляції за період з 30.05.2011 року по 27.09.2011 року).

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки не підтверджені належними засобами доказування у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю з «Компанія Європа-буд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К»(01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 56, ідентифікаційний код 32493135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Європа-буд»(01133, м. Київ, вул. Мечникова/Л.Первомайського, 10/2, к. 126-В, літ А, ідентифікаційний код 33830026) 404742 (чотириста чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 00 коп. сума основного боргу, 4025 (чотири тисячі двадцять пять) грн. 24 коп. - 3 % річних, 4087 (чотири тисячі вісімдесят сім) грн. 67 коп. - державного мита та 178 (сто сімдесят) грн. 58 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.