Рішення № 18620745, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/25426.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»

Простягнення 4167,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 1775 від 15.06.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»про стягнення 3897,07 грн. основного боргу, 96,81грн. пені, 136,40 інфляційних втрат та 37,48 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Договору № 2955/1-Т про надання послуг електрозвязку від 07.02.2005 року, позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги, які, відповідно до ст. ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації»та пп. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, підлягають оплаті, проте відповідач за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3897,07 грн.

Ухвалою від 29.07.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 02.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 02.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 року подав додаткові документи по справі та позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 26.09.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинства»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(далі підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(далі споживач, відповідач) було укладено Договір № 2955/1-Т про надання послуг електрозвязку (далі Договір), згідно пункту 1.1 якого підприємство надає послуги електрозвязку, визначені споживачем згідно з переліком послуг (Додаток № 1, 2 до цього Договору), а споживач отримує та оплачує такі послуги. Для отримання споживачем обраних ним вище послуг електрозвязку йому підключається абонентська лінія.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані по телефону.

Згідно з пунктом 4.1 Договору послуги, які надаються підприємством, оплачуються за затвердженими тарифами.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що споживач вносить плату за передачу абонентських ліній на протязі 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку та оплачує послуги електрозвязку за спільно погодженої системою оплати: авансова.

Відповідно до пункту 4.3 Договору споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно пункту 4.4 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 68 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

На виконання умов договору № 2955/1-Т про надання послуг електрозвязку від 07.02.2005 року позивач протягом тривалого періоду надавав відповідачу послуги електрозвязку, на доказ чого надано відповідні рахунки.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані телекомунікаційні послуги не розрахувався, в результаті чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 3897,07 грн.

11 листопада 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію, згідно якої просив відповідача сплатити заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 5705 від 11.11.2010 року, однак відповідач залишив її без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3897,07 грн.

Відповідно до частини 7 пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживач зобовязаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3897,07 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.6 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяли у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків оплати наданих телекомунікаційних послуг, керуючись п. 5.6 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 96,81 грн. за період з 28.02.2011 року по 24.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, останнім неоплаченим відповідачем періодом є травень 2010 року, а тому з урахування порядку розрахунків погодженого сторонами, прострочення по сплаті за надані в травні 2010 року послуги виникло з 21.06.2010 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищенаведеного нарахування пені можливе за період з 21.06.2010 року по 21.12.2010 року, однак позивач нараховує пеню за 117 днів починаючи з 28.02.2011 року, тобто поза межами періоду за який може нараховуватись пеня згідно ст. 232 ГК України.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 136,40 грн. та 3% річних в сумі37,48 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобовязання та порядку розрахунків визначеного Договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(місцезнаходження: 03148, м. Київ, Святошинський р н, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31482028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р н, вул. Червоногвардійська, буд. 27 А, код ЄДРПОУ 34726705) 3897 (три тисячі вісімсот девяносто сім) грн. 07 коп. основного боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 37 (тридцять сім) грн. 48 коп. 3% річних, 99 (девяносто девять) грн. 63 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСпичак О.М.

Дата підписання рішення

05.10.2011 року