Рішення № 18620610, 27.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/36327.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон-Оіл»

2) Закритого акціонерного товариства Фінансової групи “Страхові традиції”

третя особа ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 94 871, 38 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 07.04.2011 року;

від відповідача 1: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 01.08.2011 року;

від відповідача 2: не зявивсь

від третьої особи: не зявивсь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каміон-Оіл” про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 93 983, 38 грн. та трьох процентів річних у розмірі 888, 00 грн., що разом складає 94 871, 38 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 28.08.2008 року гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Газ д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д/н НОМЕР_2, який був застрахований ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий Альянс»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна») на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. На думку позивача, у звязку із зазначеним до нього в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача, як власника транспортного засобу, яким завдано шкоди. Крім того, за порушення відповідачем грошового зобовязання щодо компенсації позивачеві страхового відшкодування, позивач нараховує відповідачеві 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року порушено провадження у справі, залучено ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 16.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.11.2010 року подав витребувані судом докази, письмовий відзив на позов та заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи. Крім того, відповідач заявив клопотання про витребування додаткових доказів від позивача та Моторного (транспортного) страхового бюро України у звязку з тим, що не має можливості самостійно їх надати.

Представник третьої особи у судове засідання 16.11.2010 року не зявився, однак через представника відповідача подав витребувані судом письмові пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.11.2010 року відкладено розгляд справи на 30.11.2010 року.

29.11.2010 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України через загальний відділ діловодства суду надійшли витребувані судом відомості. Зокрема, за результатами запиту отримано інформацію про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4623857, укладеного ЗАТ ФГ “Страхові традиції” (м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15) по відношенню до власника транспортного засобу ГАЗ 2705 д/н НОМЕР_1, що є дійсним з 07.12.2007 року по 06.12.2008 року.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 30.11.2010 року не зявились, однак від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи.

Суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2010 року заявив клопотання про залучення ЗАТ ФГ «Страхові традиції»у якості іншого (солідарного) відповідача.

Суд задовольнив клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі іншого (солідарного) відповідача - ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, оскільки не визнає результатів проведеної ТОВ “Незалежна експертна компанія” експертизи.

У своєму клопотанні відповідач зазначив про те, що 28.08.2008 року в м. Києві на перехресті вул. Кільцева дорога - вул. Тулузи сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано шкоду транспортному засобу Хюндай д/н НОМЕР_2. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.09.2008 року у справі № 3-27477/08р. гр. ОСОБА_1 (водій ТОВ “Каміон-Оіл”) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Sonata д/н НОМЕР_2, була визначена позивачем на підставі звіту № 755 від 07.09.2008 року, складеного ТОВ “Незалежна експертна компанія” на підставі протоколу огляду транспортного засобу № 755 від 05.09.2008 року. Однак, визначення вартості матеріального збитку проводилось без присутності уповноваженого представника ТОВ “Каміон-Оіл” гр. ОСОБА_1, оскільки його не було завчасно попереджено про час та місце проведення експертизи ТОВ “Незалежна експертна компанія”. За результатом проведення зазначеної експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хюндай д/н НОМЕР_2, становить 95234, 21 грн. і, на думку відповідача, є безпідставно завищеною та не відповідає дійсності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року провадження у справі зупинено та призначено судову комплексну транспортно-трасологічну та автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

13.04.2011 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла справа № 27/363 з повідомленням про залишення ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року без виконання у звязку із ненаданням сторонами документів необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року провадження у справі № 27/363 поновлено та призначено до розгляду на 26.04.2011 року.

Представники сторін у судове засідання 26.04.2011 року не зявились, вимоги ухвали суду від 14.04.2011 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 26.04.2011 року відкладено розгляд справи на 10.05.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2011 року подав письмові пояснення, у яких зауважив, що всі вимоги Господарського суду м. Києва та експерта про надання документів необхідних для проведення експертизи позивачем були виконані. На підтвердження зазначеного позивач подав додаткові докази по справі. Крім того, позивачем надано оригінали звітів з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 10.05.2011 року заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Представник відповідача 2 в судове засідання 10.05.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судовому засіданні 10.05.2011 року надав пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року провадження у справі зупинено та повторно призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; судових експертів попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

16.08.2011 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла справа № 27/363 з висновком експертизи № 4637/11-16 від 03.08.2011 року.

Ухвалою суду від 05.09.2011 року поновлено провадження у справі № 27/363, розгляд справи призначено на 20.09.2011 року.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 20.09.2011 року заявив клопотання про витребування доказів, зокрема висновку експертизи № 4637/11-16 від 03.08.2011 року, оскільки не отримав зазначеного висновку від експертної установи. Відповідач 1 також просив витребувати докази правонаступництва позивача. До того ж, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2011 року підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки також не ознайомлений з висновком експертної установи.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 20.09.2011 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 27.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2011 року подав заяву про заміну позивача його правонаступником, у якій пояснив, що АТ «СК «АХА Україна»було реорганізовано шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування». На підтвердження правонаступництва позивачем надано до матеріалів справи витяг з протоколу № 31 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «СК «АХА Україна»від 20-23 січня 2011 року та витяг з протоколу № 28 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «СК «АХА Страхування»від 20-23 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник змінив. Про заміну або відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

У звязку із зазначеним, суд задовольнив клопотання позивача про зміну позивача правонаступником.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 27.09.2011 року подав клопотання про витребування у позивача доказів правонаступництва юридичної особи позивача та про витребування в МТСБУ відомостей щодо ліміту страхової відповідальності відповідача 2.

В задоволенні зазначених клопотань відповідачеві 1 судом відмовлено на підставі того, що матеріали справи вже містять зазначені документи.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 27.09.2011 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні оголошено перерву.

Після перерви позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1 страхове відшкодування у розмірі 68 483, 38 грн. (93 983, 38 грн. 24990, 00 грн. (ліміт страхової відповідальності відповідача 2 з урахуванням франшизи), 3 % річних у розмірі 888, 00 грн. та зазначив про відсутність позовних вимог до відповідача 2.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про зменшення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки ВДАІ по обслуговуванню Святошинського району при УДАІГУМВС України в м. Києві від 01.09.2008 року та постанови Святошинського районного суду міста Києва по справі № 3-27477/08р. від 02.09.2008 року вбачається, що 28.08.2008 року о 23.00 годині гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Газ д/н НОМЕР_1 на Кільцевій дорозі вул. Тулузи у м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д/н НОМЕР_2, водій ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Святошинським районним судом міста Києва по справі № 3-27477/08р. від 02.09.2008 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на 3 місяці.

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Хюндай д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору страхування наземного транспорту ИБ 2065370 /05АП-КР від 12.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий Альянс»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») та гр. ОСОБА_4

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий Альянс»були проведені автотоварознавчі дослідження, відповідно до результатів яких вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хюндай д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП складає 95234, 21 грн. згідно звіту № 755 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 07.09.2008 року та 117782, 36 грн. згідно звіту № 755/1 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 15.09.2008 року.

Як вбачається із страхового акту № 9621/08/05/11 від 13.10.2008 року, ЗАТ «СК «Український страховий Альянс»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 93983, 38 грн.

15.10.2008 року ЗАТ «СК «Український страховий Альянс»було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 93983, 38 грн. на підтвердження чого в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 9295 від 15.10.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Посилаючись на те, що станом на час скоєння ДТП винна особа перебувала у трудових відносинах з відповідачем 1, позивач просить стягнути з останнього 68 993, 38 грн. (93 983, 38 грн. (розмір сплаченого страхового відшкодування, розрахованого на підставі звіту автотоварознавчого дослідження № 755/1 від 15.09.2008 року) 24990, 00 грн.).

Не погоджуючись з висновками замовлених позивачем автотоварознавчих досліджень, відповідач 1 заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хюндай д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП.

Згідно висновку № 4637/11-16 автотоварознавчої експертизи від 03.08.2011 року, що була призначена судом по справі № 27/363, матеріальний збиток, який був завданий володільцеві автомобіля Хюндай д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП складав 102579, 95 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечується кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 31 ГПК України, сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Враховуючи те, що відповідачами відводу судовому експерту заявлено не було, суд приймає висновок № 4637/11-16 судової автотоварознавчої експертизи, по справі № 27/363, складений 03.08.2011 року як належний доказ спричиненої власнику транспортного засобу Хюндай д/н НОМЕР_2 матеріальної шкоди.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, власником транспортного засобу, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Хюндай д/н НОМЕР_2, є ТОВ “Каміон-Оіл”.

Так, з урахуванням того, що розмір сплаченого позивачем страхового відшкодування є меншим, ніж сума матеріального збитку, яка встановлена у висновку судової автотоварознавчої експертизи, у позивача виникло право регресної вимоги до ТОВ “Каміон-Оіл”, як до особи, що володіє транспортним засобом, у розмірі 93983, 38 грн.

Однак, з наданої суду інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України від 12.05.2011 року вбачається, що станом на дату зазначеної ДТП між власником транспортного засобу Газ д/н НОМЕР_1, ТОВ “Каміон-Оіл” та ЗАТ ФГ «Страхові традиції»було укладено поліс № ВВ / 4623857 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого ЗАТ ФГ «Страхові традиції» взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду, заподіяну зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль Газ д/н НОМЕР_1; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВВ / 4623857 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.

Довідкою ВДАІ по обслуговуванню Святошинського району при УДАІГУМВС України в м. Києві від 01.09.2008 року та постановою Святошинського районного суду міста Києва по справі № 3-27477/08р. від 02.09.2008 року не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом Газ д/н НОМЕР_1 не на законних підставах.

Так, ЗАТ ФГ «Страхові традиції», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1) є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля Хюндай д/н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, якій особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Отже, укладаючи з ЗАТ ФГ «Страхові традиції»договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВВ / 4623857 Товариство з обмеженою відповідальністю “Каміон-Оіл” поклало на відповідача 2 обовязок у випадку настання ДТП, спричиненого з вини будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб Газ д/н НОМЕР_1, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»у звязку із існуючим між відповідачем 1 та відповідачем 2 договірним зобовязанням, виникло право вимоги у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до ТОВ “Каміон-Оіл”, так і до ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

Однак, позивачем в судовому засіданні була подана заява, відповідно до якої останній зазначив про відсутність позовних вимог до відповідача 2.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

Враховуючи відсутність вимог до відповідача 2 щодо стягнення з нього 24990, 00 грн. (25500, 00 грн. (ліміт страхової відповідальності) 510, 00 грн. (франшиза)) на день прийняття рішення, суд припиняє провадження у справі відносно відповідача 2.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи зазначене вище, у позивача наявне право щодо стягнення з відповідача 1, як відповідальної за спричинену шкоду особи, у порядку регресу 68 993, 38 грн. (93 983, 38 грн. 24990, 00 грн.).

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2010 року відповідачем 1 була одержана складена уповноваженим представником позивача заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу із доданими документами.

Таким чином, строк для виплати страхового відшкодування настав 06.04.2010 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач 1 доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 1 суми відшкодування у розмірі 68 993, 38 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобовязання щодо компенсації страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача 1 три проценти річних у за період з 01.05.2010 року по 23.08.2010 року розмірі 888, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку суду, розмір трьох процентів річних за період з 01.05.2010 року по 23.08.2010 року складає:

68 993, 38 грн. х 3 % х 115 днів / 365 днів = 652, 13 грн.

Так, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 трьох процентів річних за період з 01.05.2010 року по 23.08.2010 року є законною, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 652, 13 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження щодо ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон-Оіл»(03151, м. Київ, Соломянський район, проспект Повітрофлотський, 58; ідентифікаційний код: 23536275) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, Подільський район, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) 68993 (шістдесят вісім тисяч девятсот девяносто три) грн. 38 коп., три проценти річних у розмірі 652 (шістсот пятдесят дві) грн. 13 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 696 (шістсот девяносто шість) грн. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 03 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 03.10.2011 року