Рішення № 18620161, 12.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1634/2011-27/94

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" (вул. Княгині Ольги, 3,

м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400)

до відповідача: Дитячо - оздоровчого комплексу Ворохтянської Навчально - спортивної бази

"Україна" (вул. Данила Галицького, 68, смт. Ворохта, м. Яремче, Івано-

Франківська область, 78595)

про стягнення заборгованості в сумі 18 513, 78 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник, (паспорт НОМЕР_1 виданий 15.06.2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 20/07 - 11 від 20.07.2011 року).

Від відповідача: не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмежено відповідальністю "Струмок" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дитячо - оздоровчого комплексу Ворохтянської Навчально - спортивної бази "Україна" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 18 513, 78 гривень за надані послуги по пранню та прасуванню білизни.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме 185, 14 гривень державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за договором про надання послуг прання від 10.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.08.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1634/2011-27/94 та призначено до розгляду на 01.09.2011 року.

Ухвалами суду від 01.09.2011 року, 29.09.2011 року розгляд справи відкладався на 29.09.2011 року та 12.10.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмежено відповідальністю "Струмок" (виконавець) та Дитячо - оздоровчим комплексом Ворохтянської Навчально - спортивної бази "Україна" (замовник) укладено договір про надання послуг прання від 10.12.2010 року, згідно розділу 1. "Предмет договору" якого виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) послуги по пранню та прасуванню білизни. Даний договір також передбачає оренду білизни. За заявкою замовника та за окремо визначену плату виконавець виконує додаткові послуги, що не зазначені в договорі.

Відповідно до п. 2.1.1. договору виконавець зобов'язаний прийняти білизну шляхом поштучного перерахунку та зважування.

Згідно п. 2.2.3. замовник зобов'язується оплатити послуги в розумні терміни, визначені договором.

Вартість послуг визначається за 1 (один) кілограм сухої ваги білизни чи іншого інвентарю, в тому числі податок на додану вартість 20 %. Вартість послуг наданих замовнику оформляється пакетом документів: наряд - замовлення, акт прийому виконаних робіт, рахунок - фактура ( п. п. 3.1., 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання пакету документів зазначених в пункті 3.2. даного договору.

Договором визначено, що у випадку затримки замовником проведення оплати, відповідно до умов договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 1 % від вартості послуг, передбачених в п. 1.1. за кожний день прострочення виконання зобов'язання (п. 5.2. договору).

На виконання договірних зобов'язань позивач за період з часу підписання договору до 01.04.2011 року належним чином надавав послуги Дитячо - оздоровчому комплексу Ворохтянської Навчально - спортивної бази "Україна" по пранню та прасуванню білизни, що підтверджується копіями нарядів - замовлень, актів виконаних робіт, актів прийому - передачі, податкових накладних за вищенаведений період, які містяться в матеріалах справи (а. с. 31 - 143).

Однак станом на 01.04.2011 року відповідачем не було проведено розрахунки за надані послуги , у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 16 127, 67 гривень.

13.04.2011 року на адресу відповідача було направлено претензію № 149-04/11, з вимогою в терміновому порядку погасити заборгованість в сумі 16 127, 67 гривень.

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Згідно п. 5.2. договору у випадку затримки замовником проведення оплати, відповідно до умов договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 1 % вартості послуг, передбачених в п. 1.1. за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Як видно з матеріалів справи, заборгованість відповідача по пені за період з 10.12.2010 року до 29.06.2011 року за прострочення виконання зобов'язання становить 2 386, 11 гривень. (Розрахунок пені міститься в матеріалах справи: а. с. 4).

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 16 127, 67 гривень - заборгованості за договором про надання послуг прання від 10.12.2010 року, є обґрунтованою.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 0, 1 % від вартості послуг то суд встановив, що розрахунок пені здійснено у відповідності з вимогами, встановленими договором і законом та підлягає задоволенню пеня в сумі 2 386, 11 гривень за період з 10.12.2010 року по 29.06.2011 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмежено відповідальністю "Струмок" (вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400) до Дитячо - оздоровчого комплексу Ворохтянської Навчально - спортивної бази "Україна" (вул. Данила Галицького, 68, смт. Ворохта, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78595) про стягнення заборгованості в сумі 18 513, 78 гривень за надані послуги по пранню та прасуванню білизни - задовольнити повністю.

Стягнути з Дитячо - оздоровчого комплексу Ворохтянської Навчально - спортивної бази "Україна" (вул. Данила Галицького, 68, смт. Ворохта, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78595, ідентифікаційний код 25597230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" (вул. Княгині Ольги, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400, ідентифікаційний код 22172121) - 18 513, 78 гривень (вісімнадцять тисяч п'ятсот тринадцять гривень сімдесят вісім копійок) заборгованості за надані послуги по пранню та прасуванню білизни, з яких 16 127, 67 гривень - основна заборгованість та 2 386, 11 гривень - пеня, а також 185, 14 гривень (сто вісімдесят п'ять гривень чотирнадцять копійок ) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 12.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Легінь О. В. 12.10.11