Рішення № 18620058, 04.10.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.2011р. Справа № 5008/1187/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар”, м. Київ

в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар”, м. Львів

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, смт. Солотвино Тячівського району

про стягнення заборгованості у сумі 80581,27грн. у вигляді неустойки,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача в особі філії: ОСОБА_3 юрисконсульт Львівської філії ПАТ "Київстар” за дов. від 15.03.2011р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Київстар”, м. Київ в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар”, м. Львів (далі позивач в особі філії) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, смт. Солотвино Тячівського району (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 80581,27грн. у вигляді неустойки.

У дане судове засідання представником позивача в особі філії, на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2011р. по справі №5008/1187/2011, подано до матеріалів справи письмовий уточнений розрахунок, в якому наведено розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення суми 80581,27грн. неустойки, передбаченої додатковими угодами до Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку.

У даному судовому засіданні представником позивача в особі філії позовні вимоги підтримано повністю, з підстав, зазначених у позовній заяві. Зокрема, посилається на те, що оскільки відповідачем, як Абонентом, не виконано взяті на себе зобов”язання відповідно до п.1 додаткових угод до Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку cтандартів GSM - 900 та GSM - 1800, тому відповідно до п.2 даних додаткових угод підлягає сплаті відповідачем, як Абонентом, на користь позивача, як Оператора, сума 80581,27грн. неустойки, розгорнутий розрахунок якої наведено у зазначеному розрахунку у позовній заяві та в уточненому розгорнутому розрахунку.

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив. Ухвала суду від 20.09.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1187/2011 на 04.10.2011р., надіслана відповідачеві, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_1, повернуто установою пошти на адресу господарського суду з поміткою за зазначеною адресою не проживає". Вищезазначена адреса є ідентичною адресі, зазначеній у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців отриманого судом за електронним запитом від 04.10.2011р. за №11300819 станом на 04.10.2011р.

В разі коли фактичне місцезнаходження фізичної особи - підприємця - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу - підприємця.

Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання” і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було та вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника у судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в особі філії, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж. Ес. Ем." в особі відділення у м. Ужгороді філії ЗАТ "Київстар” у м. Львові (нове найменування ПАТ "Київстар” в особі Львівської філії ПАТ "Київстар”), як Оператором, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як Абонентом, було укладено 85 Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку cтандартів GSM - 900 та GSM - 1800 від 12.12.2008р. (далі угоди, засвідчені копії з яких наявні у матеріалах справи), а також було укладено відповідних 85 додаткових угод від 15.12.2008р. (далі додаткові угоди, засвідчені копії з яких наявні у матеріалах справи) до Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку cтандартів GSM - 900 та GSM - 1800 від 12.12.2008р.

Згідно п.2 вищевказаних Угод Оператор взяв на себе зобов'язання надавати Абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент зобов'язався користуватися вищенаведеними послугами та своєчасно оплачувати їх вартість на умовах, визначених в угодах.

Для отримання визначених сторонами послуг стільникового зв'язку на підставі замовлень абоненту були надані 85 персональних SІМ-карток та виділено 85 телефонних номерів в мережі стільникового зв'язку та відкрито особові рахунки, що відповідають номерам угод для обслуговування цих телефонних номерів.

Відповідно до п.1 додаткових угод Абонент взяв на себе зобов'язання упродовж дії додаткових угод (720 днів) замовити у оператора та оплатити телекомунікаційні послуги (крім послуг з надання доступу до контенту) на визначені телефонні номери на загальну суму не менше 999 грн. на кожний телефонний номер.

Згідно п.2 додаткових угод, у випадку порушення Абонентом своїх зобов'язань, передбачених п.1 додаткових угод, відповідач зобов'язався сплатити позивачу неустойку, розмір якої визначається як збільшена вдвічі різниця між мінімальною вартістю послуг, що згідно з п.1 цих додаткових угод повинні бути замовлені протягом дії додаткової угоди, та вартістю фактично оплачених абонентом протягом дії додаткових угод телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п.3 кожної з додаткових угод передбачено, що оператор має право припинити дію цієї додаткової угоди у будь-який час відповідно до положень угоди, з подальшим стягненням з абонента зазначеної у п.2 додаткової угоди неустойки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст.230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки, як було зазначено вище, позивачем повністю виконано умови Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку cтандартів GSM - 900 та GSM - 1800 від 12.12.2008р. та додаткових угод від 15.12.2008р., шляхом надання послуг стільникового мобільного зв”язку, та з урахуванням тієї обставини, що строк дії додаткових угод від 15.12.2008р. до Угод про надання послуг стільникового мобільного зв”язку cтандартів GSM - 900 та GSM - 1800 від 12.12.2008р., закінчився 06.12.2010р. та з урахуванням вартості фактично оплачених відповідачем телекомунікаційних послуг протягом строку дії цих угод, позивачем відповідно до п.2 додаткових угод було нараховано неустойку в загальній сумі 80581,27грн., яка наведена у зазначеному розрахунку у позовній заяві та правомірність нарахування якої також підтверджено додатково долученим представником позивача до матеріалів справи уточненим розгорнутим розрахунком, відповідними рахунками - фактурами та іншими матеріалами справи.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та п.2 додаткових угод про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 80581,27грн. у вигляді неустойки, обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених угод та такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, та не спростовані відповідачем, а тому вказана сума заборгованості підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 806грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 230 та 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611 та 901 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 8285, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 312378/ на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар” /м. Київ, Солом”янський район, проспект Червонозоряний проспект, 51, ідентифікаційний код 21673832, п/р 26005325079000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, п/р 26008010065101 в ПАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/ в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "Київстар” /м. Львів, Шевченківський район, вул. Ген. Грекова, 3, ідентифікаційний код 25546088/ суму 80581,27грн. неустойки, суму 806грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.