Рішення № 18619771, 22.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.2011 Справа № 5008/1271/2011

за позовом Чопської митниці, м. Чоп Ужгородського району

до відповідача приватного підприємства „Кречет”, с. Костилівка Рахівського району

про стягнення заборгованості (вартості нестачі) в сумі 19190 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, (представник за довіреністю № 1/1-1942/3208 від 31.05.2011 року), ОСОБА_2, (представник за довіреністю № 1/1-1942/3209 від 31.05.2011 року), ОСОБА_3, (представник за довіреністю № 1/1-1942/6181-Н від 31.05.2011 року), ОСОБА_4, (посвідчення № 000587 від 01.08.2011 року)

Від відповідача не зявився (явка на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов Чопською митницею, м. Чоп Ужгородського району до приватного підприємства „Кречет”, с. Костилівка Рахівського району

про стягнення заборгованості (вартості нестачі) в сумі 19190 грн.

Представникам позивача розяснено права і обовязки передбачені cт. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Позивачі підтримують позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи, надали суду матеріали визначені ухвалою суду від 08.09.2011 року та повідомили суд, що станом на час слухання справи між сторонами спір в добровільному порядку не врегульовано.

В судовому засіданні оглянуто оригінал інвентаризаційних матеріалів, що обґрунтовують позов.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1271/2011

від 22.09.2011 року

Повідомлення підтверджує завчасне вручення відповідачу 14.09.2011 року ухвали від 08.09.2011 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь яких доказів добровільного врегулювання спору.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола субєктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Виноградівською митницею (поклажодавцем) та ПП „Кречет” (зберігач) була укладена угода від 22.10.2007 року за № 175, згідно умов якої митниця зобовязувалась передати, а ПП „Кречет” прийняти на відповідальне зберігання майно.

У звязку з припиненням діяльності внаслідок реорганізації (злиття, перетворення, приєднання) Виноградівської митниці шляхом приєднання до Чопської митниці (наказ ДМСУ № 1218 від 14.10.2010 року ”Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей”) були внесені зміни до договору № 175 від 22.06.2007 року шляхом підписання додаткової угоди № 263 від 24.12.2010 року щодо заміни поклажодавця Виноградівської митниці на Чопську митницю. Актом від 24.12.2010 року про прийом передачу матеріальних цінностей, зданих на відповідальне зберігання ПП „Кречет” було проведено прийом передачу Чопській митниці цінностей від Виноградівської митниці.

Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і втрачає чинність після повернення майна поклажодавцю.

На виконання наказу Чопської митниці від 01.03.2011 року № 308 здійснена суцільна інвентаризація товарів, прийнятих на зберігання, станом на 01.03.2011 року, на складах митниці, в усіх місцях зберігання товарів, переданих на відповідальне зберігання та в реалізацію.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1271/2011

від 22.09.2011 року

В ході перевірки майна, що передано на відповідальне зберігання ПП „Кречет”, була виявлена нестача майна трактора „ LXT 55”, б/в, 1982 р. в., на гусеничному ходу в кількості одної одиниці, вартістю 19190,00 грн.

Нестачу майна підтверджено протоколом інвентаризаційної комісії Чопської митниці від 16.03.2011 року. Директором ПП „Кречет” Костиком М. В. факт нестачі майна (трактора) підтверджено підписом на інвентаризаційному описі товарно матеріальних цінностей № 76 від 12.03.2011 року.

За недотримання зберігачем умов п. 3.1.1 вищезазначеного договору, а саме, зберігати майно, що належить поклажодавцю, у період дії цього договору з виконанням необхідних умов, які забезпечують збереження майна з моменту одержання його від поклажодавця до закінчення терміну його зберігання, у підприємства виникла заборгованість перед митницею внаслідок виявлення нестачі майна на суму 19190 грн.

Чопською митницею на адресу ПП „Кречет” було направлено претензію від 22.04.2011 року № 1/1-19.45/2424 в якій митниця зверталась з проханням розглянути претензію в порядку та в строки, встановлені ГПК та перерахувати вартість нестачі в сумі 19190 грн. на рахунок митниці. 21.07.2011 року митницею повторно, нарочним, вручено претензію директору ПП „Кречет”, про що свідчить відмітка директора підприємства на примірнику претензії митниці.

Однак, станом на 19.08.2011 року відповідь від підприємства про відхилення чи визнання претензії на адресу Чопської митниці не надходила.

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу (нестачі) в сумі 19190 грн.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є

юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є прийняття на зберігання майна (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість нестачі майна є безспірним.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1271/2011

від 22.09.2011 року

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності субєктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обовязкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно правової відповідальності.

Втім, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві того чи іншого засобу правового захисту, на використання а й до зміни його правового становища.

Застосовуючи у нормах цивільного законодавства морально правових категорій „справедливість”, „розумність”, „добросовісність” і активне застосування відповідних загальноправових та галузевих принципів при здійсненні судочинства, судом виокремлюються ті норми Цивільного кодексу України, які вимагають додержуватися моральних засад суспільства при визначенні обсягу цивільної правоздатності, здійсненні цивільних прав і обовязків (ч.1 ст. 19, ч.4 ст. 13, ч.4 ст. 26, ч.2 ст. 300, ч.2 ст. 319 ЦК України). Законодавчо закріплений імператив добросовісності і у зобовязальних відносинах (ч.3 ст. 509 ЦК України).

У порушеному контексті є також те значення, що надається моралі, саме як одному з головних елементів визначення суті права у рішеннях Конституційного суду України, зокрема, (рішення КСУ від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 та від 02.11.2004 року № 15-рп/2004), де зазначено: „одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства”.

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини,

Суспільна значимість діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1271/2011

від 22.09.2011 року

та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Кречет” (с. Костилівка Рахівського району, вул. Борканюка, 25; код 19355562) на користь Чопської митниці (м. Чоп Ужгородського району, пл. Європейська, 7; код 01861253) суму 19190 (девятнадцять тисяч сто девяносто грн.) основного боргу (нестачі) та 191,90 (сто девяносто одну грн. 90 коп.) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на всій території України.

Суддя Тисянчин В. М.