Рішення № 18619770, 19.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2011 Справа № 5008/856/2011

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Ужгородського виробничого підприємства „Синевір” Українського товариства глухих, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Унгрін”, м. Чоп Закарпатської області

представники сторін:

позивача ОСОБА_1, директор, ОСОБА_2 заступник директора, ОСОБА_3., адвокат;

відповідача ОСОБА_4., директор, ОСОБА_5., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 58525,12 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, а представники його у ході судового розгляду наполягають на їх задоволенні, оскільки відповідачем не виконано договірні зобовязання по оплаті поставленого товару профілю армуючого, в результаті чого виникла заборгованість останнього перед позивачем на суму, що становить предмет позову. Представники позивача наполягають також на стягненні судових витрат сплачених останнім за розгляд справи, включаючи витрати на правову допомогу на суму 2926,00 грн. (з урахуванням зменшення останньої у ході судового розгляду).

Відповідач письмовим відзивом на позов та представники його у ході судового розгляду заперечують проти позову, посилаючись на те, що товариство не отримувало товару, хоча не заперечують, що договір купівлі-продажу профілю армуючого, видаткова накладна та акт звірки, що підтверджує спірну заборгованість відповідача підписані директором відповідача. В основу заперечень покладають факт хвороби директора та перебування його в лікарні станом на час підписання зазначених документів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників сторін, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

24.08.10 сторонами укладено договір купівлі-продажу товару б/н (далі - договір), за умовами якого продавець позивач у справі продає, а покупець відповідач у справі - купує заготовку профілю армуючого в кількості 9366,156 м/п вартістю 58525,12 грн. з ПДВ.

Матеріалами справи, зокрема, договором, видатковою накладною № СИ-000059 від 26.08.10, актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 1.09.10, та з пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що позивач здійснив поставку відповідачеві зазначеної продукції, останній її прийняв, однак не оплатив, у звязку з чим виникла його заборгованість перед позивачем на суму 58525,12 грн.

Всі зазначені документи, що стосуються спірної господарської операції, підписані керівниками сторін з прикладенням печаток, отже мають доказову силу при розгляді даної справи судом. До того ж, підписання зазначених документів керівником відповідача визнається представниками відповідача у ході судового розгляду.

Крім того, у ході судового розгляду справи зясовано, що відповідач включив спірну поставку позивача при формуванні податкового кредиту за серпень 2010р., документальне підтвердження чого подав на вимогу суду в додатку до заперечень проти позову від 31.08.11

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, оскільки субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

При цьому посилання відповідача на фактичне неодержання продукції, заборгованість по оплаті якої є предметом спору, не може прийматися судом до уваги як заперечення проти позовних вимог, оскільки таке не доведене належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до приписів ст.ст. 4-3, 33 цього ж кодексу сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача на суму 3162,00 грн., включаючи витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн. та на правову допомогу на суму 2926 грн.; державне мито за розгляд даної справи на суму 585,25 грн. належить стягнути з відповідача, оскільки позивач звільнений від сплати державного мита

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Унгрін” (89500 м. Чоп Закарпатської області, вул. Берег, 2,. код ЄДРПОУ 19110978):

- на користь Ужгородського виробничого підприємства „Синевір” Українського товариства глухих (88006 м. Ужгород, вул. Огарьова, 3, код ЄДРПОУ 03972593) заборгованість на суму 58525,12 грн. (пятдесят вісім тисяч пятсот двадцять пять грн. 12 коп.) та у відшкодування судових витрат 3162,00 грн. (три тисячі сто шістдесят дві грн. 00 коп.);

- в доход державного бюджету України державне мито за розгляд справи судом на суму 585,25 грн. із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Суддя Ушак І.Г.