Рішення № 18619758, 21.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2011 Справа № 5008/263/2011

За позовом: Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство м.Ужгорода, м. Ужгород

До відповідача: ФОП ОСОБА_1 м.Ужгород

Про стягнення 961,94 грн. боргу

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: представник не зявився

відповідача: ОСОБА_1 - підприємець

Розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства м.Ужгорода м.Ужгород до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Ужгород про стягнення 961,94 грн. боргу,

ВСТАНОВИВ:

Вимога позивача стягнути 961,94 грн. заборгованості за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів ґрунтується на тому, що правові відносини між учасниками спору виникли на підставі договору №3/350 від 01.12.2009р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. Саме на підставі п.2 означеного договору і ґрунтуються майнові вимоги до відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що договір №3/350 від 01.12.2009р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів він не підписував, у правовідносини із позивачем не вступав та не отримував фактичних послуг від останнього.

З метою встановлення справжності підпису відповідача на договорі №3/350 від 01.12.2009р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком №1603 судово-почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_1, розташовані в рядку „підпис” графи „Споживач” договору №3/350 від 01.12.2009р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, укладеного між КШЕПм.Ужгорода в особі директора Довбака І.М. та ФОП ОСОБА_1, а також підпис особи після слова „Споживач”, розрахунку вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

Представник позивача у засідання суду не зявився.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд відмовляє у задоволенні позову з огляду на наступне:

У відповідності до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

При цьому, господарське зобовязання, зокрема, виникає безпосередньо із закону, акту управління, або господарського договору (ст.174 ГК України). Таке правило кореспондується із ст.11 ЦК України.

Згідно стю638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. При цьому, двохстороннім правочином, згідно ст.202 ЦК України є погоджена дія двох сторін.

У відповідності до ст.14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Зважаючи на приписи наведених вище норм права, позивач, в силу ст.33 ГПК України, повинен був надати суду достатні та допустимі докази того, що між ним та відповідачем виникли правовідносини, або вчинено правочин за яким сторони прийняли на себе певні зобовязання, або сторонами вчинено конклюдентні дії, що вказують на бажання вступити у цивільно-господарські правовідносини.

Однак, як підтверджено експертним висновком №1603, підписи від імені ОСОБА_1, розташовані в рядку „підпис” графи „Споживач” договору №3/350 від 01.12.2009р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, укладеного між КШЕПм.Ужгорода в особі директора Довбака І.М. та ФОП ОСОБА_1, а також підпис особи після слова „Споживач”, розрахунку вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

За таких обставин, факт укладення договору із позивачем, спростовується матеріалами справи. Інших доказів виникнення правовідносин чи надання послуг відповідачеві, матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги відсутність факту укладення договору, відсутність доказів надання послуг відповідачеві та відсутність доказів вчинення сторонами спору конклюдентних дій, направлений на виникнення правовідносин у спірній ситуації, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача коштів у погашення грошового зобовязання, що виникло.

Отже, на підставі викладеного, та керуючись ст.ст.4, 43, 49, 82-85 ГПК України

СУД ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Суддя О.С.Йосипчук