Рішення № 18619230, 11.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р.Справа № 17/5005/10548/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мармонт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11809739,25 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 658-О від 21.03.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мармонт" (далі - відповідач) суму 900000,00 доларів США боргу по кредиту, 238470,01 доларів США відсотків за користування кредитом, 123080,98 доларів США пені, 220000,00 доларів США штрафу, а всього 1481550,99 доларів США заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по кредитному договору № М067Д/С від 07.10.05р.

Представник позивача наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (реєстрації) сторін, яка зазначається у витязі з ЄДРПОУ № 171824 станом на 29.09.11р.

При цьому, наведені положення в Розясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про дату, час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про призначення розгляду спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про місце, час та дату розгляду спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, а також оригіналами документів наданими позивачем для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

07.10.2005 року між позивачем (позичкодавцем) та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір № М067Д/С (далі - Договір).

Згідно з умовами зазначеного договору позивач зобовязався надавати відповідачу кредит у виді відновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом у сумі 1000000,00 доларів США, а останній, в свою чергу, повернути кредит, сплатити 16% річних за користування кредитними коштами, де при порушенні зобовязань з погашення кредиту сплатити відсотки у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, винагороди в обумовлені цим Договором терміни.

В подальшому між сторонами у справі було укладено низку додаткових угод до Договору, а саме: додатковою угодою № 1 змінено розмір відсотків з 13.10.06р., який складав 12,6% річних і при порушені зобовязань 30% річних; додатковою угодою № 3 змінено розмір відсотків з 12.10.08р., який складав 18% річних і при порушені зобовязань 43% річних; додатковою угодою № 4 від 12.10.09р. зменшено ліміт відновлюваної кредитної лінії до 900000,00 доларів США, а також встановлено строк повернення кредиту - 12.10.2010 року.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що факт не виконання відповідачем зобовязань за Договором та додаткових угод до нього (повного та своєчасного погашення суми кредиту та сплати відсотків) матеріалами справи доведено, а позичальником доказів в спростування цих обставин не надано.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 Договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1-4.3 Договору; строків погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 Договору; сплати винагороди, передбачених п.п. 2.2.5, 4.4-4.7 Договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

За умовами п. 5.2 Договору при порушенні позичальником зобовязань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 7.1 Договору, останній сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Відповідно до п. 5.7 Договору, термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредиту, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача станом на 21.07.11р. за позичальником перед банком виникла заборгованість за Договором у розмірі 1481550,99 доларів США, з яких: 900000,00 доларів США борг по кредиту, 238470,01 доларів США відсотки за користування кредитом, 123080,98 доларів США пеня, 220000,00 доларів США штраф.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

У звязку з чим, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем вимог ст. 33 ГПК України, оскільки документально доведено ті обставини, на які останній посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, та які не спростовані відповідачем в ході розгляду спору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мармонт" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 10; ЄДРПОУ 33516190) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ЄДРПОУ 14360570) суму 900000,00 доларів США боргу по кредиту, 238470,01 доларів США відсотків за користування кредитом, 123080,98 доларів США пені, 220000,00 доларів США штрафу, 3200,00 доларів США державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___