Рішення № 18619186, 11.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.11р.Справа № 19/5005/11176/2011 За позовом Приватного підприємства "Рефідім", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Царичанська кондитерська фабрика", смт.Царичанка, Дніпропетровська область

про стягнення 5 580 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 30.09.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - приватне підприємство "Рефідім", м.Дніпропетровськзвернувся до господарського суду з позовом до відповідача - приватного підприємства "Царичанська кондитерська фабрика", смт.Царичанка, Дніпропетровська областьпро стягнення суми основного боргу в розмірі 5580 грн. за поставлену прокудцію, а також судових витрат.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Відповідач відзив на позов не представив, проти позову заперечує, зазначає, що він частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 08.04.2011 р. № 150 на суму 1000,00 грн., платіжним дорученням від 15.04.2011 р. № 155 на суму 1580,00 грн. та актом звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами.

Представник позивача проти часткової сплати відповідача не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2010 року між позивачем - приватним підприємством "Рефідім", м.Дніпропетровськ та відповідачем - приватне підприємство "Царичанська кондитерська фабрика", смт.Царичанка, Дніпропетровська область був укладений договір поставки № 21/07П, за яким позивач взяв на себе обов'язок поставити в установлений строк товар, а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в пунктi 3.3. договору, а саме: "покупець зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника".

Так, за договором позивачем була здійснена поставка за накладною № 394 від 15 лютого 2011 р. на загальну суму 5580,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити 100% передплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідач частково сплатив суму заборгованості за поставлений товар, а саме суму 1000,00 грн. платіжним дорученням № 150 від 08.04.2011 р., та суму 1580,00 грн. платіжним дорученням № 155 від 15.04.2011 р. (ще до звернення позивача з позовом - 29.08.2011 р.).

На дату звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість за поставлений товар в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами та не оспорюється позивачем.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 3000,00 грн., оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, в решті позову слід відмовити, оскільки сплачено відповідачем суму 1000,00 грн. 08.04.2011 р. та суму 1580,00 грн. 15.04.2011 р. ще до звернення позивача з позовом до суду - 29.08.2011 р.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,82-85 Господарського процесуального України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Царичанська кондитерська фабрика", 51000, Дніпропетровська область, смт.Царичанка, вул. Театральна, 18 (р/р 26003012302201в ЦО ДФ АБ "Брокбізнесбанк", МФО 305578, код ЄДРПОУ 35852193, ІПН 358521904336) на користь приватного підприємства "Рефідім", 49006, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 4/2 (п/р 26009301018054 в ПАТ "ТЕРРА БАНК", МФО 380601, код ЄДРПОУ 34059442) суму 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. заборгованості, суму 54 (п'ятдесят чотири) грн. 84 коп. державного мита та суму 126 (сто двадцять шість) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко