Рішення № 18617855, 07.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.11р.Справа № 33/5005/11127/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б`юті" м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства фірми "Апейрон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 167 369 грн. 44 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 0079 від 01.09.2011 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'юті" м. Дніпропетровськ (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства фірми "Апейрон" (далі відповідач) суму 148 141, 54 грн.- основного боргу, 9913, 22 грн. пені, 2203, 86 грн. -3% річних, 7110, 82 грн. інфляційних, а всього 167 369, 44 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 2010-03-005 від 01.03.2010р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Між тим, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою поштового звязку з відміткою " за закінченням терміну зберігання". При цьому, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 163879 наданої позивачем, вбачається, що станом на 15.09.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 91 на яку і було направлено кореспонденцію суду з відомостями про час та дату слухання спору, та необхідністю надання до матеріалів справи необхідних документів.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається на наявними в ній матеріалами, а також оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.03.2010 року між сторонами у справі був укладений договір дистрибуції № 2010-03-005 (далі Договір), згідно з умовами якого продавець (позивач) надає дистрибютору (відповідачу) продукцію, а останній зобовязався сплачувати на умовах, визначених цим договором .

За умовами п. 4.4 Договору, позивач надає відстрочку платежу за продукцію, що поставлений по торговим маркам 21 календарний день, з моменту оформлення накладної на відпуск продукції.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що у період з 22.04.2010 р. по 25.01.2011 року позивачем було поставлено та передано відповідачу товар на загальну суму 937 326, 26 грн., доказом чого є наявні в матеріалах справи двосторонні видаткові накладні з підписом та відбитком печатки підприємств обох сторін у справі.

Відповідач розрахувався та повернув продукцію частково, у звязку із чим утворилась спірна сума основного боргу в розмірі 148 141, 54 грн.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України вказують на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідачем на час розгляду спору не надано суду доказів добровільної сплати спірної вартості поставленої продукції, чим порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із положеннями ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 цього ж кодексу передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.6.3 договору за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України , яка діяла в період, за нараховується пені, від суми боргу за кожен день прострочення. Пеня нарахована у сумі 9913, 22 грн. визнається судом обґрунтованою.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу на розмір основного боргу за період з лютого 2011 року по червень 2011 року суму 7110, 82 грн. інфляційних, а також за період з лютого 2011р. по липень 2011 р. суму 2203, 86грн. 3% річних, розмір яких відображається в обґрунтованих розрахунках позивача та визнаються судом правомірно нарахованими.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Позивачем в силу положень ст. 33 ГПК України було документально доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 148 141, 54 грн. - основного боргу, 9913, 22 грн. пені, 2203, 86 грн. -3% річних, 7110, 82 грн. інфляційних.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Апейрон" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 91; код ЄДРПОУ 31459198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТА-Б'юті"(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Б.Кротова, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 36906808) 148 141 (сто сорок вісім тисяч сто сорок одна) грн. 54 коп. - основного боргу, 9 913 (дев'ять тисяч девятсот тринадцять) грн. 22 коп. пені, 2 203 (дві тисячі двісті три) грн. 86 коп. -3% річних, 7 110 (сім тисяч сто десять) грн. 82 коп. - інфляційних, 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 70 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудовська Повний текст рішення

складено 12.10.2011 року