Постанова № 18616860, 05.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р. Справа№2а-11057/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Агічеєва О.А.,

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.,

третя особа - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім "Вокруг Цвета" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Вокруг Цвета», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати податкові повідомленнярішення відповідача №0001072330 від 11.08.2011р. та №0001062330 від 11.08.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

В судовому засіданні представник позивача, вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що акт перевірки позивача складений у встановленому законом порядку, а його висновки ґрунтуються на висновках акту перевірки третьої особи, яка раніше була проведена фахівцем ДПІ у Київському районі м. Харкова. Нарахування податків позивачу зроблено на тій підставі, що під час перевірки були встановлені порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України «в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення провочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період з 01.04.10 по 31.01.11», відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 №334/94-ВР, в частині завищення валових витрат на суму 95752,54 грн. та порушення п.п.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.4.97 зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) та ст. ст. 185, 188, 198 Податкового Кодексу України, в частині недійсності податкового кредиту в сумі 19150,51 грн., внаслідок чого у відповідності до Податкового кодексу України спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу були визначені грошові зобовязання (податок на додану вартість, податкове зобовязання з податку на прибуток та штраф).

Представник третьої особи, ТОВ «Побутелектротехніка», в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав письмові пояснення по справі разом із копіями документів, які просив залучити до матеріалів справи та заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю. В письмових поясненнях третя особа зазначила, що повністю погоджується з вимогами адміністративного позову і просила суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №3044/233/30513495 від 26.07.11 р. про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Видавничий Дім «Вокруг Цвета»(код ЄДРПОУ 30513495) щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка»(кодЄДРПОУ24136939) з питань правильності визначення податку на прибуток та на додану вартість за період 01.04.10-31.01.11.

В акті перевірки зазначається, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, є зареєстрованим платником ПДВ, декларував податкові зобовязання внаслідок здійснення ним операцій з виготовлення поліграфічної продукції, які позивач реалізує на митній території України (стор. 1,2,3 акту перевірки). Від ТОВ «Побутелектротехніка»(третя особа по справі) за період, охоплений перевіркою, були придбані товарно-матеріальні цінності для їх подальшого використання в виробничому процесі для виготовлення поліграфічної продукції (стор. 6 акту), за рахунок чого, на підставі отриманих від третьої особи податкових та видаткових накладних, позивач сформував суму валових витрат в розмірі 95752,54 грн. та податковий кредит в загальній сумі 19151,00 грн., що відповідає даним Автоматизованої системи співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту (стор. 10 акту).

З приводу правильності оформлення податкових та видаткових накладних, первинних документів, наявності в них всіх обовязкових реквізитів в акті перевірки та у запереченнях проти позову відповідач зауважень не висловив.

Натомість, в акті перевірки фахівці відповідача посилаються на висновки акту перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»від 08.03.11р. за №717/23 5/24136939, проведеної іншим податковим органом ДПІ у Київському районі м. Харкова. В цьому акті констатовано неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій третьою особою та нікчемність всіх укладених нею угод як таких, що порушують публічний порядок.

Внаслідок цього, а також з урахуванням надання позивачем на письмовий запит відповідача №7241/10 від 14.04.11 р. видаткових та податкових накладних, договору, банківських виписок та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які, на думку податкового органу, не є документами, що підтверджують право на податковий кредит та правильність декларування сум валових витрат, в акті зроблено висновок про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 19151,00 грн. та про штучне заниження податку на прибуток на суму 23938,00 грн. (25% від суми 95752 грн. валових витрат).

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001072330 від 11.08.11, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 19151,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції в сумі 4413,50грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0001062330 від 11.08.11, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 23938,00грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 5516,50 грн.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються податковими накладними від 02.04.10 № 0092002, від 02.04.10 № 0092003, від 08.04.10 № 0098005, від08.04.10 № 0098008, від 09.04.10 № 0099004, від 13.04.10 № 0103003, від 13.04.10 №0103004, від 13.04.10 № 0103007, від 16.04.10 № 0106010, від 16.04.10 № 0106011, від20.04.10 № 0110010, від 20.04.10 № 0110019, від 23.04.10 № 0113003, від 28.04.10 №0118007, від 17.05.10 № 0137003, від 21.05.10 № 0141001, від 26.05.10 № 0146007, від03.06.10 № 0154004, від 07.06.10 № 0158006, від 08.06.10 № 0159002, від 16.06.10 №0167004, від 22.06.10 № 0173003, від 25.06.10 № 0176005, від 25.06.10 № 0176011, від01.07.10 № 0182014, від 06.07.10 № 0187013, від 06.07.10 № 0187019, від 09.07.10 №0190009, від 15.07.10 № 0196001, від 15.07.10 № 0196002, від 22.07.10 № 0203004, від30.07.10 № 0211004, від 02.08.10 № 0214011, від 03.08.10 № 0215007, від 16.08.10 №0228006, від 19.08.10 № 0231010, від 30.08.10 № 0242001, від 08.09.10 № 0251002, від10.09.10 № 0253005, від 17.09.10 № 0260008, від 28.09.10 № 0271006, від 04.10.10 №0277007, від 13.10.10 № 0286009, від 13.10.10 № 0286013, від 14.10.10 № 0287001, від15.10.10 № 0288009, від 19.10.10 № 0292009, від 20.10.10 № 0293005, від 20.10.10 №0293006, від 28.10.10 № 0301006, від 28.10.10 № 0301007, від 03.11.10 № 0307006, від03.11.10 № 0307007, від 03.11.10 № 0307008, від 11.11.10 № 0315002, від 16.11.10 №0320010, від 16.11.10 № 0320011, від 16.11.10 № 0320012, від 18.11.10 № 0322006, від18.11.10 № 0322008, від 24.11.10 № 0328002, від 26.11.10 №0330010, від 26.11.10 №0330010, від 26.11.10 №0330012, від 29.11.10 №0333008, від 06.12.10 №0340006, від06.12.10 №0340007, від 21.12.10 №0355001, від 21.12.10 №0355002, від 22.12.10 №0356016, від 24.12.10 №0358002, від 24.12.10 №0358003, від 28.12.10 №0362004, укладеним між позивачем (покупцем) та третьою особою (постачальником); податковою накладною від 13.01.11 №1013011, від 13.01.11 №1013012, від 18.01.11 №1018009, від28.01.11 №1028005, від 28.01.11 №1028006, які відповідає вимогам ст.201Податкового кодексу України; видатковими накладними від02.04.10 №3624 0092109, від 02.04.10 №3624-0092110, від 08.04.10 № 3624-0098103, від08.04.10 №3624-0098106, від 09.04.10 №3624-0099105, від 13.04.10 №3624 0103101, від 13.04.10 № 3624-0103104, від 13.04.10 №3624-0103105, від16.04.10 № 3624-0106109, від 16.04.10 № 3624-0106110, від 20.04.10 №3624-0110108, від 20.04.10 № 3624-0110118, від 23.04.10 №3624-0113111, від 28.04.10 №3624-0118110, від 17.05.10 № 3624-0137112, від 21.05.10 № 3624-0141110, від 26.05.10 №3624-0146106, від 03.06.10 № 3624-0154104, від 07.06.10 № 3624-0158105, від 08.06.10 №3624-0159109, від 16.06.10 № 3624-0167109, від 22.06.10 № 3624-0173101, від 25.06.10 №3624-0176104, від 25.06.10 № 3624-0176105, від 01.07.10 № 3624-01829012, від 06.07.10 № 3624-0187110, від 06.07.10 № 3624-0187117, від 09.07.10 № 3624-0190108, від 15.07.10 № 3624-01969142, від 15.07.10 № 3624-01969143, від22.07.10 №3624 0203101, від30.07.10 № 3624-0211103, від 03.08.10 № 3624-0215105, від 03.08.10 №3624-0215109, від 16.08.10 № 3624-0228106, від 19.08.10 № 3624-0231105, від 30.08.10 №3624 0242104, від 08.09.10 № 3624-0251107, від 10.09.10 № 3624-0253108, від 17.09.10 №3624-0260115, від 28.09.10 № 3624-0271116, від 04.10.10 № 3624-0277101, від 13.10.10 № 3624-0286103, від 13.10.10 № 3624-0286111, від 14.10.10 № 3624-0287101, від 15.10.10 № 3624-0288102, від 19.10.10 № 3624-0292102, від 20.10.10, № 3624-0293103, від 20.10.10 № 3624-0293105, від 28.10.10 № 3624-0301109, від 28.10.10, № 3624-0301110, від 03.11.10 №3624-0307107, від 03.11.10 № 3624-0307108, від 03.11.10 № 3624-0307109, від 11.11.10 № 3624-0315105, від 16.11.10 № 3624-0320101, від 16.11.10 № 3624-0320106, від 16.11.10 № 3624-0320108, від 18.11.10 № 3624-0322101, від 18.11.10 № 3624-0322102, від 24.11.10 № 3624-0328107, від 26.11.10 № 3624-0330104, від 29.11.10 № 3624-0333102, від 29.11.10 №3624 0333104, від 06.12.10 № 3624-0340102, від 06.12.10 № 3624-0340103, від 21.12.10 №3624-03557203, від 21.12.10 № 3624-03557204, від 22.12.10 №3624 03567205, від24.12.10 №3624-0358103, від 24.12.10 № 3624-0358105, від 28.12.10 №3624 03627281, від 13.01.11 № 3624-1013107, від 13.01.11 № 3624-1013108, від 19.01.11 №3624 1019109, від 28.01.11 № 3624-1028104, від 28.01.11 № 3624-1028105, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІV від 16.07.99, договором поставки №11 від 04.01.10, укладеним між позивачем (покупцем) та третьою особою (постачальником); довіреностями позивача на отримання матеріалів (були надані третьою особою); платіжними дорученнями, які свідчать про сплату позивачем контрагенту коштів третій особі; відомостями про подальше використання отриманих матеріалів в процесі основної діяльності виготовлення поліграфічної продукції, товарно-транспортними накладними, за якими вбачається, що товар поставлявся до позивача силами ТОВ«Побутелектротехніка».

Судом не береться до уваги посилання відповідача про відсутність у позивача складських приміщень, оскільки таке твердження відповідача спростовується договором оренди нежитлового приміщення позивача №150-10 від 01.11.10, який укладений з ВАТ«Харківський завод «Оргтехніка».

Суд вважає хибними доводи відповідача стосовно того, що позивач не надав до перевірки журнали-ордери, картки рахунків №311, №361, №70, №641, №643, №681, реєстри виданих податкових накладних (стор.12-13 акту), оскільки такі документи є бухгалтерськими регістрами, а не первинними документами і не можуть підтверджувати або спростовувати реальність господарських операцій, до того ж, перевірка була невиїзною, а зазначені регістри у позивача взагалі не витребувалися.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Аналогічне визначення міститься в п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Судом встановлено, що позивач і третя особа є належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, мають відповідні свідоцтва, а податкові накладні, виписані третьою особою, оформлені належним чином.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними третьою особою, у звязку з придбанням позивачем матеріалів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідач погоджується, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з третьої особи, підтверджені документально належним чином.

Фактична сплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з третьою особою.

Щодо тверджень відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, суд наголошує, що акт перевірки не містить жодних посилань на обставини, які б могли слугувати ознаками того, що ці правочини підпадають під визначення ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням правових позицій, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Під час кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод використовувалася виключно інформація, отримана у встановленому законом порядку від ДПІ у Київському районі м. Харкова, а саме акт перевірки третьої особи від 08.03.11 за №717/23-5/24136939. Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність делікту (безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та третьої особи, що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, тощо) під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

Однак, зазначений акт ДПІ у Київському районі м. Харкова перевірки третьої особи суд не бере до уваги, адже викладені в ньому обставини про неможливість здійснення третьою особою господарських операцій у звязку з відсутністю персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, тощо спростовуються наявними у справі письмовими доказами, а сама перевірка третьої особи носила протиправний характер, як було встановлено у постанові Харківського окружного адміністративного суду у справі №2а 3961/11/2070 від 17.05.11, яка набрала законної сили.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий Дім "Вокруг Цвета" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0001072330 від 11 серпня 2011 року та № 0001062330 від 11 серпня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2011 року.