Постанова № 18616533, 30.06.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1507/11

"30" червня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача Муравки В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, надалі відповідач про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобовязання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 1079,09 грн. В підтвердження викладеного надав розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за СПД ОСОБА_2.

В судовому засіданні представником позивача, враховуючи часткову сплату заборгованості, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 579,09грн., з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, надавши заяву, в якій просить розглянути вказану справу за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції без його участі, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості на суму 579,09 грн. визнає повністю.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та зясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_2, як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрований Тернопільською міською радою 26.11.1998 року.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (надалі - Указ), установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. гривень.

Згідно ст.2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідач обрав спрощену систему оподаткування, подавши заяву від 14.12.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Враховуючи подану заяву, підприємцю ОСОБА_2 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 28.12.2009 року.

Ставка єдиного податку на обраний відповідачем вид діяльності на 2010 рік становила 100 грн. за місяць.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно 100 грн. єдиного податку.

Відповідно до п. 6 ст. 2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, відповідач в порушення вимог Указу взяте податкове зобовязання сплачував не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 579,09 грн. станом на 16.06.2011 року.

Заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 579,09 грн. станом на 16.06.2011 року (з врахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості в сумі 500 грн.) підтверджується, розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за СПД ОСОБА_2, обліковими картками платника єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, свідоцтвом про сплату єдиного податку видане ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 28.12.2009 року, першою податковою вимогою форми «Ф1»№1/203 від 25.01.2010 року та другою податковою вимогою форми «Ф2»№2/637 від 24.02.2010 року.

У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

З огляду на наведене, оскільки податкові зобовязання по єдиному податку на суму 579,09 грн. відповідачем не сплачені в установлений чинним законодавством строк, такі зобов'язання є податковим боргом і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним Кодексом.

На час розгляду справи в суді сторонами не представлено доказів повної сплати заборгованості.

У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 579, 09 грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6, 17, 18, 50, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 579,09 грн. (пятсот сімдесят девять гривень девять копійок) на б/р 34210379700002, код платежу 18050200 зведений бюджет УДК у м.Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 4 липня 2011року /

Головуючий суддяМандзій О.П.

копія вірна

СуддяМандзій О.П.