Постанова № 18615396, 14.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2011 року Справа № 2а-6875/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарової О.В.

при секретарі Білоконі Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.07.2011)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 №1/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання дій протиправними, зобовязання прийняти та вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобовязань, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (надалі ТОВ «Міск-Інвест») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі Ленінська МДПІ у м.Луганську) про визнання протиправними дій щодо неприйняття уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість, зобовязання прийняти та вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

ТОВ «Міск-Інвест» перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, є платником податку на додану вартість. Відповідно до норм чинного законодавства України позивач робив спроби надання відповідачу нарочним в порядку та строки, встановлені законом, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Однак, всупереч чинному податковому законодавству податкові декларації не приймалися відповідачем. У звязку з цим позивач був змушений подавати вказану звітність шляхом поштових відправлень. Позивачем подано до Ленінської МДПІ у м.Луганську шляхом поштових відправлень уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року. Вказані декларації не визнані Ленінською міжрайонною ДПІ у м. Луганську як податкова звітність. Позивач зазначає, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток підприємства мають всі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб, відбитки печаток. Отже жодної передбаченої Законом підстави невизнання звітності як податкової декларації немає, що означає свідоме ігнорування відповідачем норм законодавства. В порушення п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем жодного разу не було надіслано позивачеві повідомлення про невизнання податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином. Позивачем у лютому 2011 року було направлено запит на адресу відповідача відносно занесення даних поданої підприємством податкової звітності до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку TOB «Міск-інвест», однак відповідь на цей запит не отримано. 26 липня 2011 року відповідачем у листі №31478/28-517 від 26.07.2011, у відповідь на повторний запит про неотримання податкової звітності підприємства, було повідомлено, що вказана звітність до Ленінської МДПІ у м. Луганську не надходила.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, підтримав їх у повному обсязі, суду пояснив, що при викладенні обставин справи у позовній заяві було пропущено вимогу про прийняття, в тому числі і уточнюючого розрахунку по прибутку за 9 місяців 2007 року, тому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю«Міск-інвест» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року; зобов'язати відповідача прийняти та вважати поданими уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за І квартал та півріччя 2010 року з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск-інвест» датою їх вручення. Суду пояснив, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Ленінської МДПІ у м.Луганську №31478/28-517 від 26.07.2011, згідно якого у відповідь на повторний запит про неотримання податкової звітності підприємства, було повідомлено, що вказана звітність до Ленінської МДПІ у м. Луганську не надходила.

Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що у наданих TOB «Міск-Інвест» поштою уточнюючих розрахунках з ПДВ за грудень місяць 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2008 року строка 02 (звітний податковий період), не відповідає звітному періоду подання розрахунків, що суперечить п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 у редакції ЗУ №550-1V від 20.02.2003 та згідно п.п. 4.2 п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982, а саме податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. В уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень, жовтень та листопад 2007 року неможливо прочитати цифри; в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року, січень, лютий, березень та квітень 2009 року наявні помарки на печатці підприємства, в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, листопад та грудень 2010 року, також наявні помарки на печатці підприємства, що суперечить абз. 5 п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000. У наданих TOB «Міск-Інвест» поштою уточнюючих розрахунках з податку на прибуток за 9 місяців та 2007 рік; за І квартал, І півріччя 2008 року, за 9 місяців та за 2008 рік; за І квартал, І півріччя 2009 року, за 9 місяців та за 2009 рік; за 1 квартал, І півріччя 2010 року наявні помарки на печатці підприємства, що суперечать абз. 5 п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000. Ленінська МДПІ у м.Луганську запропонувала TOB «Міск-Інвест» виправити вказані недоліки, направивши листи, та надати знову уточнюючі розрахунки, заповнені згідно затвердженого порядку. Так як недоліки не були усунені TOB «Міск-Інвест», то подані уточнюючі розрахунки залишилися невизнаними контролюючим органом і неподаними. У задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності з Законом України «Про систему оподаткування», чинним на момент подання позивачем податкових декларацій, до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість та податок на прибуток; контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (надалі Закон №2181).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.2. вказаної норми Закону №2181 прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з наведеними нормами Закону №2181 податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», яким затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та визначено порядок її заповнення (далі Порядок), що діяв на момент подання податкових декларацій з податку на додану вартість, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 4.1.1 вказаного Порядку декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобовязання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п. 3 Порядку).

Як зазначено в Законі №2181, відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Відповідно до п. 4.4. Порядку, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до п.п.4.4.3. п.4 Порядку уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання (далі Порядок № 2), що діяв на момент подання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток.

Згідно з п. 1.3 зазначеного Порядку №2 декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобовязання чи ні.

Починаючи з податкового періоду - перший квартал 2006 року, декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 1.4 Порядку № 2).

1.5. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону №334 (334/94-ВР) , наростаючим підсумком з початку звітного календарного року (п. 1.5 Порядку №2).

Відповідно до п. 1.6 Порядку №2 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Згідно з п. 1.7 Порядку №2 декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міск-Інвест» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.06.2004 (а.с. 14), перебуває на податковому обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м. Луганську.

06.07.2004 позивач був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що було видано відповідне свідоцтво (а.с. 17).

У 2010 році позивачем ТОВ «Міск-Інвест» до Ленінської МДПІ у м. Луганську поштовими відправленнями були подані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючі розрахунки з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року.

Вказані уточнюючі розрахунки не визнані Ленінською міжрайонною ДПІ у м.Луганську з посиланням про те, що вони заповнені з порушеннями порядку заповнення та подання податкової декларацій.

Дослідивши оригінали податкових декларацій, наданих сторонами, суд приходить до наступного.

За нормами Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним.

Доводи відповідача про наявність помарок на печатці в податкових деклараціях з ПДВ та з податку на прибуток як на причину невизнання вказаних декларацій податковою звітністю не заслуговують на увагу, оскільки вказані помарки носять технічний характер. У примірниках декларацій, наданих позивачем, відсутні будь-які помарки в тексті чи на відтиску печатки підприємства. Згідно пояснень представника позивача, саме в такому вигляді податкові декларації за вказані періоди були надані до органу ДПС.

Також суд зазначає, що законом не передбачено як підставу невизнання декларацій податковою звітністю наявність помарок на відтиску печатки, невідповідність звітного періоду подання розрахунків.

Зазначені податкові декларації були вивчені судом, обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин неприйняття уточнюючих розрахунків уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючі розрахунки з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Позивачем ТОВ «Міск Інвест» при складенні вказаних декларацій були додержані всі необхідні вимоги, як до форми податкових декларацій, так і до порядку їх заповнення, визначені Законом України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 30.05.1997 №166.

Суд вважає, що визначені відповідачем недоліки не відповідають вимогам закону, не є такими підставами у розумінні пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, для невизнання наданих декларацій податковою звітністю, оскільки, як зазначено вище, згідно вказаним нормам Закону №2181, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі, якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.

Як встановлено судом, відповідач листами від 19.10.2010 №48196 (Т.2 а.с. 7), від 18.10.2010 №48106/28-521 (Т.2 а.с.14), від 05.11.2010 №52120 (Т.2 а.с. 34), від 13.10.2010 №47141/25-521 (Т.2 а.с. 39) від 19.10.2010 №48197 (Т.2 а.с. 44), від 13.10.2010 №47142/28-521 (Т.2 а.с. 50) повідомив позивача про невизнання уточнюючих розрахунків та запропоновано платнику податків виправити недоліки та направити знову податкові декларації.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем не надано доказів того, що зазначені листи дійсно направлялись на адресу позивача поштою та були отримані підприємством. що, свідчить про порушення права позивача на оскарженні цих дій відповідача або надання нових декларацій.

На цей час дані податкових декларацій не занесені до картки особового рахунку ТОВ «Міск-Інвест» та не занесені до електронних баз податкової звітності.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання дій протиправними, зобовязання прийняти та вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобовязань, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567) уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за серпень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючих розрахунків з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року.

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Луганську прийняти та вважати поданими податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567): уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за серпень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючих розрахунків з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 19 вересня 2011 року

Суддя О.В. Захарова