Постанова № 18615087, 22.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 року Справа № 2а-7195/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 18/04 від 18.08.2011 р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 172/8/10 від 10.01.2011 р.),

ОСОБА_3 (довіреність № 753/8/10 від 25.01.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛугаСтар» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області про визнання протиправними наказ про проведення перевірки № 220-ОД від 28.07.2011 р., податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0000232300 та їх скасування,-

ВСТАНОВИВ

19 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛугаСтар» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області, в якому позивач просив суд визнати протиправними наказ про проведення перевірки № 220-ОД від 28.07.2011 р., податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0000232300 та скасувати їх.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач у позові зазначив, що вважає наказ № 220-ОД від 28.07.2011 р. протиправним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству України та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням відповідачем норм права. В наказі було зазначено, що перевірка відбулась на підставі ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України, але не вказано саме за наявності якої з обставин, передбаченої податковим законодавством України, відбулося її призначення та проведення. Проаналізувавши перелік обставин, за наявності яких могло бути видано наказ на проведення перевірки, позивач вважає, що воні були відсутні, оскільки жодна з обставин не мала місця. А тому, на думку позивача, відповідач неправомірно видав наказ від 28 липня 2011 року № 220-ОД. На підставі зазначеного наказу відповідачем складено акт № 192/2300-37377251 від 08.08.2011р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», код за ЄДРПОУ 37377231 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11» (далі - акт № 192/2300-37377251 від 08.08.2011р.). Перевіркою встановлено завищення визначення податкового кредиту за період з 01.02.11 по 28.02.11 на загальну суму 43581 грн. Як зазначено в акті, в порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по нікчемним угодам з ПП «Спецмегапостач-Д» у лютому 2011 р. на суму 43581грн. Таки висновки позивач вважає протиправними та юридично необґрунтованими. За результатами висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232300 від 08 серпня 2011р, що прямо порушує права та інтереси позивача. Проведення перевірки відповідачем, на думку позивача, проводилось з порушенням порядку її проведення, з підстав що не є підставами для проведення цієї перевірки, за відсутністю обставин, за наявності яких здійснюється позапланова виїзна перевірка, з невірним застосуванням норма податкового законодавства при складанні висновків, які, в свою чергу, суперечать вимогам чинного законодавства, не враховуючи всі обставини справи, з перевищенням компетенції та повноважень контролюючого органа. Як наслідок таких неправомірних дій відповідача, неправомірними є й його податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00002323 00 від 08 серпня 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду первинні документи на підтвердження фактичного здійснення господарських угод з ПП «Спецмегапостач-Д», ТОВ «Ост-Торг», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб», ПП «БФ «Вінко», ФГ «Донбас-Агро» та просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача, не визнаючи позов, надали суду письмові заперечення, в яких зазначили, що на момент перевірки у відповідача була довідка про результати камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р., якої встановлено розбіжність завищення податкового кредиту на 58162,88 грн.; акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 511/16-36991020 від 13.04.2011 р. про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Спецмегапостач-Д», в якому зазначено, що угоди з підприємствами, на підставі яких було сформовано податкові зобовязання у лютому 2011 року є нікчемними. Тому на підставі ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу відповідачем був виданий оскаржений наказ.

Висновки акту щодо нікчемності укладених угод між ТОВ «УкрЛугаСтар» та ПП «Спецмегапостач-Д» ґрунтуються на листі Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.08.2011, згідно якого було встановлено неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Спецмегапостач-Д». Згідно данних системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на момент перевірки існувала розбіжність між даними ПП «Спецмегапостач-Д» та ТОВ «УкрЛугаСтар». Порушення, що зафіксовані у акті, як зазначив відповідач, встановлені згідно пояснень директора ТОВ «УкрЛугаСтар» ОСОБА_4, який пояснив, що фактичних домовленостей з контрагентами він не здійснював, постачанням, транспортуванням та реалізацією він не займався, про фактичність постачання товару він не міг знати. Крім того, за результатами перевірки було складено адміністративний протокол за порушення ведення податкового обліку з ПДВ, згідно постанови Старобільського районного суду від 15.08.2011 р. по справі № 3-557/2011 р. ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУоАП України. Адміністративний штраф ОСОБА_4 сплатив у повному обсязі, чим, на думку відповідача, підтвердив висновки акту перевірки та податкового повідомлення-рішення № 000023230 від 08.08.2011 р. Враховуючи наведене представники відповідача просили суд відмовити ТОВ «УкрЛугаСтар» у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УкрЛугаСтар» (далі - ТОВ «УкрЛугаСтар») зареєстрований Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області, що підтверджується свідоцтвои серії А01 № 671092 (а.с. 61), знаходиться на обліку в Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області з 24.11.2010 р. (а.с. 62), має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 166317 (.с. 59), здійснює діяльність на підставі Статуту (а.с. 28-58).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом під час розгляду справи, 19.04.2011 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року ТОВ «УкрЛугаСтар», про що було складено довідку (а.с. 134), в якій зазначено, що за результатами автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по декларації з ПДВ за лютий 2011 року встановлено розбіжність завищення податкового кредиту на суму 58162,88 грн. На усний запит, як вказано в довідці, платником було надано підтверджуючі податкові накладні, по взаємовідносинам з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» та ПП «Спецмегапостач-Д», а Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було направлено запити до Ленінської МДПІ у м. Луганську (а.с. 134).

26.05.2011 року, на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 73.3, 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України у звязку з отриманням від Західно-Донбаської ОДПІ запита щодо проведення зустрічної звірки, Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було направлено ТОВ «УкрЛугаСтар» запит про надання інформації та її документального підтвердження по господарським відносинам із ПП «БПФ «Вінко» у період з 01.07.2009 р. по 01.03.2011 р. (а.с. 80).

30.05.2011 р. та додатково 02.06.2011 р. позивачем були скеровані первинні документи, що підтверджується відповідними супровідними листами (а.с. 81-82).

За результатами проведення зустрічної звірки ТОВ «УкрЛугаСтар» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «БПФ «Вінко» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. була складена Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області довідка від 01.06.2011 р. № 4/2300-32280384 (а.с. 83-86). Звіркою було документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП «БПФ «Вінко».

28.07.2011 р., на підставі ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області видано наказ за № 220-ОД від 28.07.2011 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар» за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. з питання повноти нарахування та сплати податку на додану вартість тривалістю 5 робочих днів (а.с. 10).

За результатами перевірки було складено акт № 192/2300-37377251 від 08.08.2011р «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», код за ЄДРПОУ 37377231 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11» (а.с. 11-21). Перевіркою було встановлено, як зазначено у висновках акту, порушення ТОВ «УкрЛугаСтар» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті укладення нікчемних угод завищені податкові зобовязання на загальну суму 45208 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 43581 грн. в результаті чого завищено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 1627 грн.

08.08.2011 р. Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000232300, яким було зменшено суму грошового зобовязання ТОВ «УкрЛугаСтар» з ПДВ на 1627 грн. (а.с. 22).

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Спірними обставинами у справі є правомірність дій податкового органу щодо складання оскаржуваного наказу та наявність/відсутність у податкового органу підстав для проведення позапланової виїзної перевірки та як наслідок складання акту та винесення податкового повідомлення-рішення.

Що стосується наявності або відсутності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар» з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 р., суд дійшов наступного.

Як зясовано судом, юридичною підставою для прийняття акту індивідуальної дії у формі наказу субєкт владних повноважень обрав положення ст.75 і ст.78 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував, як зазначив у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 511/16-36991020 від 13.04.2011 р. (а.с. 135-138), висновком якого було визнання нікчемності угод ПП «Спецмегапостач-Д», укладених у лютому 2011 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій про проведенню спірної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок. Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України перелічуються обставини, за наявності хоча б однієї з яких обставин здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, а саме: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; 78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; 78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

З положень статті 78 Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Оглянувши зміст наказу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області № 220-ОД від 28.07.2011 р., суд відмічає, що в тексті вказаного правового акту індивідуальної дії відсутні посилання на конкретну підставу проведення такої перевірки, передбачену положеннями ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідачем в підтвердження наявності обставин для призначення документальної позапланової виїзної перевірки було надано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13.04.2011 р. за № 511/16-36991020 (а.с. 135-138), однак суд зауважує, що акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 511/16-36991020 не міг бути належною підставою для призначення перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар» в розумінні п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Отже, при винесенні спірного наказу Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області обрано неналежну норму матеріального права, що зумовлює невідповідність цього наказу приписам ч.3 ст.2 КАС України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки були прийняті субєктом владних повноважень за відсутності передбачених Податковим кодексом України умов. Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

В розумінні ст.3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення, а саме: видання наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», відповідачем суду не надано.

Що стосується посилань представника відповідача - ОСОБА_3 на порушення позивачем п.п. 78.1.1 Податкового кодексу України та як наслідок - видання наказу № 220-ОД від 08.08.2011 р., суд вважає таки твердження хибними.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечувалось сторонами, Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було направлено запит за № 3356/8/23 до ТОВ «УкрЛугаСтар» - 26.05.2011 р. (а.с. 80). Однак із запиту вбачається, що відповідач витребував інформацію та її документальне підтвердження по господарським відносинам із ПП «БПФ «Вінко» у період з 01.07.2009 р. по 01.03.2011 р.

На виконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, позивачем були скеровані первинні документи, що підтверджується листом від 30.05.2011 р. та додатковим листом від 02.06.2011 р. (а.с. 81-82).

За результатами проведення зустрічної звірки ТОВ «УкрЛугаСтар» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «БПФ «Вінко» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. була складена відповідачем довідка від 01.06.2011 р. № 4/2300-32280384 (а.с. 83-86).

За таких обставин, суд робить висновок, що у відповідача були відсутні визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

Виходячи з аналізу зазначених норм чинного законодавства, матеріалів справи, пояснень сторін, суд доходить висновку, що з боку податкового органу при організації та призначенні перевірки мали місце порушення вимог чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки у Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області не було законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», тому наказ № 220-ОД від 28.07.2011 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

З наявних у справі документів вбачається, що на виконання спірного наказу Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УкрЛугаСтар», результати якої оформлені акт № 192/2300-37377251 від 08.08.2011р «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», код за ЄДРПОУ 37377231 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11» (а.с. 11-21) та винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0000232300 (а.с. 22).

Вивчивши зміст згаданих актів, суд відзначає, що спірна перевірка була проведена на підставі облікових справ ТОВ «УкрЛугаСтар», податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, первинних банківських та касових документів, актів перевірок Ленінської МДПІ у м. Луганську та документів обовязкової податкової звітності платника податків (а.с. 13, п. 2.9 акту перевірки).

Судом встановлено, що відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної виїзної перевірки досліджувались. Однак, як вбачається з п. 3.2 акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ «УкрЛугаСтар» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по нікчемним угодам з ПП «Спецмегапостач-Д» у лютому 2011 року на суму 43581 грн. (а.с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач безпідставно зробив висновок про нікчемність укладених угод.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження субєкта владних повноважень про нікчемність угод, акт перевірки не містить, таких доказів відповідачем до суду не подано, а судом самостійно в ході розгляду справи не виявлено.

Суд відмічає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Разом з тим, судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел. А посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «УкрЛугаСтар» ОСОБА_4 (а.с. 150-151), як на підтвердження укладення нікчемних правочинів, суд оцінює критично.

Як вбачається з постанови Старобільського районного суду, вина порушника підтверджена актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар», код за ЄДРПОУ 37377231 з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11», на підставі чого ОСОБА_4 і було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 163-1 КУпАП (а.с. 146). А сплата адміністративного штрафу ОСОБА_4 свідчить про виконання ним постанови Старобільського районного суду, яке є обовязковим до виконання.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті судження субєкта владних повноважень про порушення платником податків вимог ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

За приписами п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Так, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки за № 192/2300-37377251 від 08.08.2011р, суд наголошує, що він не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій), як ознаки нікчемного правочину.

Оглянувши надані представников позивача копії первинних документів, суд відмічає, що судження субєкта владних повноважень про нікчемність, укладених договорів між ТОВ «УкрЛугаСтар» та ПП «Спецмегапостач-Д» не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів правомірності прийняття податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0000232300 не надав, а суд дійшов висновку про його протиправність та про відсутність у відповідача підстав для його винесення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.2011 р. № 0000161700

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27 вересня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94,159, 160, 161,163,167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛугаСтар» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛугаСтар» № 220-ОД від 28.07.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганської області від 08.08.2011 р. № 0000232300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛугаСтар» ( 92740, м. Старобільськ, вул. Шевченка, 2/1, код ЄДРПОУ 37377231) судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2011 року.

СуддяО.В. Ципко