Постанова № 18615003, 26.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №3.7.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2011 року Справа № 2а-7394/11/1270

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Твердохліб Р.С., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року Луганський транспортний прокурор звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

30 червня 2011 року на підставі акта перевірки від 20.06.2011 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області була винесена постанова № 132573 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт».

У звязку з тим, що ОСОБА_1 в порушення вимог п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, фінансову санкцію протягом пятнадцяти днів після отримання постанови про застосування фінансових санкцій не сплатив, прокурор просить стягнути суму застосованої фінансової санкції в судовому порядку, оскільки Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» не передбачено порядку звернення зазначених постанов до примусового виконання до відділів державної виконавчої служби.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу Луганського окружного адміністративного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 20).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує виконання автобусу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). Згідно із ст. 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Згідно із Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

20 червня 2011 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт. В результаті проведеної перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було встановлено, що пасажирські перевезення здійснюється без дорожнього листа, ліцензійної картки, договору з замовником, документа про сплату (арк. справи 10).

30 червня 2011 року на підставі акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20 червня 2011 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області винесена постанова № 132573 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (арк. справи 12).

Постанова про застосування фінансових санкцій від 30 червня 2011 року № 132573 відповідно до вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, отримана відповідачем 30 червня 2011 року, про що свідчить його особистий підпис на зазначеній постанові.

Згідно із п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Враховуючи те, що фінансова санкція в порушення вимог п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, відповідачем протягом 15 днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій ОСОБА_1 не сплачена, у прокурора виникло право на звернення до суду з позовом про її стягнення.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. не сплатив, позовні вимоги прокурора визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 в доход Державного бюджету Краснодонського району (р/р 31117106700134 в ГУ ДКУ у Луганській області, код 24048922, МФО 804013, код платежу 21081100) фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Твердохліб