Постанова № 18614942, 21.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Справа № 2а-4011/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

представника позивача Мандрикова Д.В.

представника відповідача Немчілової М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та недійсним акту перевірки,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2011 року Державне підприємство «Луганський авіаремонтний завод» (далі ДП «ЛАРЗ») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі СДПІ у м. Луганську), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по складанню позивачу податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013; визнати протиправним та недійсним акт перевірки від 18.04.2011 №297/08-3/08215600.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

11.05.2011 ДП «ЛАРЗ» поштою отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Луганську форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013, в якому відповідач повідомляє, що згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та на підставі акту перевірки від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у звязку з чим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 215311,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, та 26.04.2011 подав відповідні заперечення. 29.04.2011 позивач отримав лист відповідача від 29.04.2011 за № 7754/10/08-3109, в якому відповідач повідомив, що вважає висновок, зроблений в акті, вірним, а підстави для задоволення заперечення відсутніми.

Позивач вважає дії відповідача зі складання та направлення податкового повідомлення-рішення неправомірним та необґрунтованим через неправильне застосування норм чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 відповідачем було складено та направлено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013.

Позивач вважає, що співробітники податкової інспекції у акті фактично висловили свою думку з приводу застосування норм Податкового кодексу України щодо наявності або відсутності у позивача підстав для відображення частини суми сплаченої постачальникам у складі податкового кредиту відповідного звітного періоду.

На арк. 4 акту зроблено посилання на те, що СДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та відємного значення з податку на додану вартість, задекларованих у декларації за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.03.2011 № 208/08-3/08215600. Зазначений акт позивачем оскаржено у судовому порядку.

На арк. 8 акту від 24.03.2011 № 208/08-3/08215600 йдеться про завищення податкового кредиту на загальну суму 434847 грн. за січень 2011 року.

Згідно даних додатку № 5 до декларації з ПДВ, реєстру виданих та отриманих податкових накладних та звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за січень 2011 року ДП «ЛАРЗ» мало взаємовідносини з наступними контрагентами: 1) ТОВ «Востокметалінвест» - в акті відображено, що в декларації ТОВ «Востокметалінвест» не відображено взаємовідносини з ДП «ЛАРЗ». Відхилення склало 386 846,60 грн. На арк. 10 акту міститься посилання про незнаходження ТОВ «Востокметалінвест» за юридичною адресою: м. Луганськ, кв. Зарічний, 8/138. 2) ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» - із інформації ДПІ у Подільському районі м. Києва декларація з ПДВ за січень 2011 року має статус податкової звітності «недійсна».

В заперечення на це позивач посилається на лист ТОВ «Востокметалінвест» № 28/03 з додатками, яким доведено про подання до ДПІ відповідним чином декларації з ПДВ за січень 2011 року, в якій відображено в розділі податкове зобовязання сформоване від покупця з ІНН 0821561217 ДП «ЛАРЗ» у сумі 386846,61 грн. Таким чином, посилання відповідача на відсутність у декларації з ПДВ ТОВ «Востокметалінвест» відображення взаємовідносин з ДП «ЛАРЗ» не відповідає реальним обставинам, тому зазначення про порушення ст. 200 Податкового кодексу є необґрунтованим.

Оскільки відповідачем здійснювалася невиїзна документальна перевірка та при її проведенні не досліджувалися первинні документи податкового обліку контрагентів, висновки про порушення пунктів 200.1 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними. Крім того, жодним чином не встановлено несплату податку постачальниками ДП «ЛАРЗ».

Крім того, висновки відповідача про порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України на арк. 14 акту перевірки також не мають обґрунтування, оскільки відповідачем не досліджувалися первинні документи контрагентів, у тому числі податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на наступне. Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ДП «ЛАРЗ» за лютий 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 №0001198013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ДП «ЛАРЗ» у сумі 215311,00 грн. При проведенні перевірки та оформленні результатів перевірки актом від 18.04.2011 №297/08-3/08215600, що став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, СДПІ у м. Луганську було дотримано всі передбачені Податковим кодексом вимоги.

Щодо доводів позивача про необґрунтованість встановлених у ході перевірки порушень відповідач зазначає наступне. У складі податкового кредиту за січень 2011 року ДП «ЛАРЗ» заявлені суми податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Востокметалінвест» та ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», якими не відображено у складі податкових зобовязань звітного періоду (січень 2011 року) відповідних сум. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів відносно контрагентів ДП «ЛАРЗ» згідно бази даних встановлено:

1) ТОВ «Востокметалінвест» знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Декларація з ПДВ за січень 2011 року надана до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, але в ній не відображені операції по взаєморозрахункам з ДП «ЛАРЗ». Згідно розрахунку комунального податку кількість працюючих 4 особи.

Крім того, Головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську надано лист від 17.03.2011 № 2263/7/26-0131, згідно якого отримана інформація про те, що в ході відпрацювання ТОВ «Востокметалінвест» встановлено, що за адресою реєстрації зазначеного підприємства: м. Луганськ, кв. Зарічний, 8/138, підприємство ТОВ «Востокметалінвест» не знаходиться.

Також СДПІ у м. Луганську отримано довідку ДПІ в Артемівському районі у м. луганську від 18.03.2011 № 21/15-20/34525210, згідно з якою у ТОВ “Востокметалінвест” відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, зазначені угоди на загальну суму поставки у січні 2011 року 6445,8 тис. грн. мають ознаки нікчемності.

2) ТОВ “Бізнес Сервіс А-плюс” знаходиться на обліку в ДПІ у Подільському районі у м. Києві, платник податку за основним місцем обліку, вид діяльності оптова торгівля паливом. Декларація з ПДВ за січень 2011 року має статус податкової звітності “недійсна”. Декларація з податку на прибуток за 2010 рік має статус податкової звітності “недійсна”. Згідно розрахунку комунального податку кількість працюючих 2 особи.

Крім того, Головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську надано лист від 17.03.2011 № 2263/7/26-0134, згідно якого отримана інформація про те, що головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську з метою відпрацювання ТОВ “Бізнес Сервіс А-плюс” до ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва спрямовано лист № 2258/7/26-0134, у результаті чого встановлено, що за податковою адресою підприємство не знаходиться; директор, бухгалтер та засновник в одній особі; не має складських приміщень та виробничих потужностей для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, відповідачем установлено відсутність у зазначених контрагентів ДП “ЛАРЗ”, а саме ТОВ “Востокметалінвест” та ТОВ “Бізнес Сервіс А-плюс” необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Відповідач вважає висновки, викладені в акті, правильними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ДП “ЛАРЗ”, зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.04.1998, номер запису про заміну свідоцтва 1382105 0001 004170 (а.с.58). Згідно свідоцтва № 16033683, позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ 09.10.1998 (а.с.61). ДП “ЛАРЗ” перебуває на обліку в СДПІ у м. Луганську з 08.10.1998 згідно з довідкою від 04.07.2006 (а.с.60).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509 (далі Закон № 509) рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В судовому засіданні встановлено, що позивач подав до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість № 900115 за лютий 2011 року, де в рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) зазначено суму 215311,00 грн.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну податкову перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ДП “ЛАРЗ” за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 (а.с. 11-15).

В акті від 18.04.2011 зазначено, що в результаті камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з урахуванням акту перевірки від 24.03.2011 № 208/08-3/08215600 встановлено порушення ДП “ЛАРЗ” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 5.12 пункту 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», а саме завищено суму бюджетного відшкодування у лютому 2011 року на 215311,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 215311,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що у акті про проведення документальної невиїзної перевірки від 24.03.2011 № 208/08-3/08215600, на який посилається відповідач у акті про проведення камеральної перевірки від 18.04.2011, податковою інспекцією проаналізовано взаємодії позивача із контрагентами та встановлено порушення податкового законодавства.

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення форми “В1” від 05.04.2011 № 0001088013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 40433 грн., та форми “Р” від 05.04.2011 № 0001078013, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) зі штрафними санкціями на загальну суму 179104 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та акт перевірки від 24.03.2011 підприємством були оскаржені в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 у задоволенні позовних вимог ДП «ЛАРЗ» про визнання неправомірними дій відповідача по складанню та надісланню позивачу податкових повідомлень-рішень форми “В1”від 05.04.2011 № 0001088013, форми “Р” від 05.04.2011 № 0001078013; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми “В1”від 05.04.2011 № 0001088013, форми “Р” від 05.04.2011 № 0001078013; визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 24.03.2011 № 208/08-3/08215600 було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 була залишена без змін. Зазначена постанова на момент розгляду справи набрала законної сили.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідач довів, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013 СДПІ у м. Луганську діяла на підставі і в межах повноважень, наданих законом.

Тому суд вважає, що у задоволенні вимог ДП «ЛАРЗ» про визнаня неправомірними дій відповідача по складанню податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013, визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування акту перевірки, суд не знаходить підстав для їх задоволення з наступних підстав.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 4 Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 Порядку № 984).

Згідно із пунктом 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим.

Тому вимоги позивача про визнання протиправним і недійсним акту перевірки від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

< Текст >

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства “Луганський авіаційний ремонтний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 04.05.2011 №0001198013, визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 18.04.2011 №297/08-3/08215600 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2011 року.

< Текст >

Суддя С.В. Прудник