Постанова № 18614802, 12.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2011 року Справа № 2а-6868/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 12.05.2011 №805/16-02),

представників відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 №2),

ОСОБА_3 (довіреність №22 від 29.08.2011),

прокурора:Грека М.В. (посвідчення від 08.10.2010 №1068)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання прортиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №000032302/0, стягнення суми бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» (надалі позивач, ПАТ «СЗТВ») до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (Надалі Стахановська ОДПІ Луганської області), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року № 000032302/0, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської ОДПІ була подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року (вх. від 20.05.2011 № 9003617741) з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених позивачем помилок за квітень 2011 року (вх. від 30.05.2011 № 9003740932), та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума якого складає 3 956 385 грн. Стахановською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку, яка оформлена актом № 221/23-05389959 від 18.07.2011, згідно із висновками якого перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3 956 385 грн.

На підставі зазначеного акту Стахановською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №00032302/0 згідно якого зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на 3 956 385 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, виявлене порушення полягає в результатах зустрічних перевірок підприємств, які не здійснювали постачання товарів безпосередньо позивачу. Однак діючим законодавством не пов'язується здійснення відшкодування ПДВ за результатами господарської діяльності інших юридичних осіб, які не мають жодного відношення до позивача. Суму бюджетного відшкодування, яка заявлена до відшкодування по декларації за квітень 2011 року, на дату подання цього позову не відшкодовано, дана сума відшкодування виникла в зв'язку з здійсненням позивачем експортних операцій з вуглецю технічного.

Перевіркою не встановлено жодних порушень позивачем формування суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2011 року. В розділі 3 акту вказано, що перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно. Від'ємне значення виникло в березні 2011 року. Залишок від'ємного значення (р.22 податкової декларації звітного періоду) 3 956 385 грн. Попередній період (березень 2011 року) було перевірено фахівцями Стахановської ОДПІ (довідка №160/23-05389959 від 03.06.2011). За результатами перевірки підтверджено податковий кредит позивача за березень 2011 року, та залишок від'ємного значення в сумі 3 956 385 грн.

Позивач вказує, що пред'явлені до перевірки Стахановській ОДПІ документи (договори, видаткові накладні,податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, аги приймання-передачі, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право Позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум.

В Акті перевірки від 18.07.2011 №221/23-05389959 не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Стахановською ОДПІ безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування, та таке зменшення пов'язане виключно з неотриманням результатів зустрічної перевірки від юридичних осіб, які не здійснювали таке постачання безпосередньо позивачу. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу зазначив, що протиправність полягає у повторному проведенні перевірки за один і той же період березень 2011 року, інших підстав для визнання протиправними дій відповідача не навів.

Представники першого відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в своїх запереченнях посилалися на наступне.

Стахановською ОДПІ на підставі п.п 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.3 постанови КМУ від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України було здійснено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року в розмірі 3956385 грн.

Перевіркою було проведено аналіз ланок постачання ТМЦ та контрагентів постачальників, що надають право на формування податкового кредиту постачальникам ПАТ «СЗТВ». В ході аналізу підприємств постачальників не в повному обсязі підтверджено факти взаємовідносин по всьому ланцюгу постачання по всім контрагентам. Відповідач посилається на те, що на момент проведення перевірки в зв'язку з неотриманням довідки зустрічної звірки по контрагентам та наявність в ланках постачальників контрагентів, які мають ознаки ризикованості не можливо підтвердити суму ПДВ по постачальникам позивача. Також відповідач вказує, що в ході проведення системного аналізу звітності підприємства станом на 01.07.2011 з метою підтвердження повноти та своєчасності сплати податків, що формують дохідну частину Державного бюджету України встановленого, що при загальних обсягах продажу за 1 квартал 2011 року 89108,80 тис.грн., сплата податку на прибуток дорівнює 192,50 тис.грн., сплата податку на додану вартість відсутня. При цьому, сума податку на додану вартість заявлена до бюджетного відшкодування за 1 квартал 2011 року становить 10439,60 тис. грн., за 4 місяця 2011 року - 14396,00 тис.грн. Сплачено до бюджету платежів 5719,8 тис.грн.

З урахуванням вищезазначених фактів та - нормативного обґрунтування, правомірним та справедливим є висновок про те, що відшкодуванню з Державного бюджету підлягають лише ті суми що були фактично сплачені до бюджету, тобто суми, що приймали участь у формуванні доходів частини Державного бюджету.

Зазначені дії платника протирічать не тільки вимогам Податкового кодексу, але й економічному змісту та основній функції податку як обов'язкового платежу, бюджетній політиці в цілому.

Основна функція податку ґрунтується на його обов'язковому внеску до бюджету (п.6.1 ст.6, п.8.2 ст.8, пп.9.1.3 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу), а економічний зміст - наповненню такого бюджету (п.23 ст.9 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене та той факт, що аналіз даних Системи автоматизовано; співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не да можливості підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ підприємств постачальників і результатами перевірки не можливо підтвердити суму ПДВ в розмірі з 956 385 грн.

В порушення пункту 198.3 статті 198, п. 200.1, 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ПАТ «Стахановський Завод Технічного Вуглецю» завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2011 р. на суму 3 956 385 грн.

У задоволенні позову просили відмовити.

Представник другого відповідача у судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Державного казначейства України у Луганській області.

В письмових запереченнях проти позову другим відповідачем зазначено, що орган Державного казначейства України видає платнику податку суму бюджетного відшкодування на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби шляхом перерахування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.13 ст.200 Податкового кодексу України). Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Вважає, що органи казначейства вже не повинні залучатися до даної категорії справ. Висновок Стахановської ОДПІ Луганської області про відшкодування ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 3956385 грн. не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилося. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог (Т.1 а.с.241).

Прокурор вступив до участі у справі на підставі листа Прокуратури Луганської області від 30.08.2011 №05/844 (Т.1 а.с.242). У судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, підтримавши позицію першого відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» зареєстрований у якості юридичної особи 11.04.1994 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13921200000000349 (т.1 а.с.232).

Згідно свідоцтва №100336190 НБ №502686, позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ 08.07.1997 (т.1 а.с.234) та в дійсний час позивач перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ, як платник податків.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон №509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, обєкт оподаткування, дату виникнення податкових зобовязань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобовязань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивач подав до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року від 20.05.2011(Т.1 а.с.50-51), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року від 30.05.2011, зазначивши в рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) суму 3956 385 грн.

Стахановською ОДПІ Луганської області згідно п.п 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.3 постанови КМУ від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України та на підставі наказу Стахановської ОДПІ Луганської області від 06.07.2011 №782 та направлення від 11.07.2011 у період з 11.07.2011 по 18.07.2011 відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 18.07.2011 № 221/23-05389959 (Т.1 а.с.11-20).

Перевіркою встановлено, що підприємством у порушення: п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 3956385 грн.

Висновок акту перевірки ґрунтуються на тому, що відшкодуванню з державного бюджету підлягають лише ті суми, які були фактично сплачені до бюджету, та оскільки аналіз даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не дає можливості підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ підприємств постачальників, за результатами проведення перевірки податковий орган встановлює неможливість підтвердження суми податку на додану вартість у розмірі 3956 385 грн., заявленої платником до бюджетного відшкодування.

З акту вбачається, що перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку позивачем. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ «СЗТВ» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення субєктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

На підставі акту перевірки від 18.07.2011 №221/23-05389959 Стахановською ОДПІ Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 №000032302/0, яким ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3956 385 грн. (Т.1 а.с. 10).

Суд вважає, що прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3956 385 грн. виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Судом встановлено, що ВАТ «СЗТВ» мало господарські правовідносини з підприємствами-постачальниками з метою отримання сировини коксохімічної для власного виробництва високо структурного технічного вуглецю. Так зокрема:

1. Між ВАТ «СЗТВ» та ТОВ «Металпромекспорт» укладено договір № 13/216 від 28.09.2009 предметом якого є купівля позивачем сировини коксохімічної (Т.1 а.с.52-56) та додаткові угоди до цього Договору від 27.12.2010 (Т.1 а.с.57), від 31.03.2011 ( Т.1 а.с.58);

2. Між ВАТ «СЗТВ» та МП у вигляді ТОВ «Дослідницьке виробництво» укладено договір постачання палива котельного для виробництва технічного вуглецю № 180 від 04.10.2010 (Т.1 а.с.104-105) та додаткові угоди до цього договору від 27.12.2010 (Т.1 а.с.106-108);

3. Між ВАТ «СЗТВ» та ТОВ «Тар Альянс» укладено договір постачання №12/01-2010 від 12.01.2010 (Т.1 а.с.155-160 та додаткова угода від 22.03.2011 до цього договору (Т.1 а.с.161-162) ;

4. Між ВАТ «СЗТВ» та ПП «Колсалтинговая Група» укладено договір постачання №0401/П від 04.01.2011 (Т.1 а.с.186) та додаткова угода до цього договору від 22.03.2011 (Т.1 а.с.188);

5. Між ВАТ «СЗТВ» та ТОВ «ЛЕО» укладено договір №А2001/343 від 01.10.2006 про постачання енергії для забезпечення потреб електричних установок та договір №ДСВА2001/259 від 01.04.2010 про спільне використання технологічних електричних мереж (Т.1 а.с.147-151);

6. Між ВАТ «СЗТВ» та ПАТ «Луганськгаз» укладено договір на постачання та транспортування природного газу №12Г-558пр-292 (Т.1 а.с.140-142).

Всі договори, укладені між ВАТ «СЗТВ» та його контрагентами, мали на меті настання реальних наслідків.

Так, сума податкових зобовязань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними (Т.1 а.с. 68-93, 110-130, 143, 163-179, 189-194) та платіжними дорученнями (Т.1 а.с. 94-103, 131-139, 144, 152-154, 180-185, 195-197).

Фактичне надходження, оприбуткування та використання товару позивачем у власній господарській діяльності підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, квитанціями про приймання вантажу, прибутковими ордерами (Т.3 а.с.1-179, Т.4 а.с.1-203, Т.5 а.с.1-14). Крім того, позивачем надано суду товарні накладні, акти прийому-передачі товару, сертифікати якості, рахунки- фактури, календарні штемпелі( Т.5 а.с.15-126).

Позивачем здійснювалась продажа виготовленої продукції технічного вуглецю покупцям за договорами з ТОВ «Металпромекспорт» (Т.2 а.с.39-41), НПП «Фероліт» (Т.2 а.с.43-45), ТОВ «Ерлайт» (Т.2 а.с.47-49), Harold Schoolz & Co.GmbH (Германія) (Т.2 а.с.56-65), Teodoro Gonzalez (Барселона, Испания) (Т.2 а.с.66-70). Фактичний продаж виготовленої продукції підтверджується платіжними дорученнями (Т.2 а.с.71-97, 126-139), актами прийому передачі (Т.2 а.с.100-101), видатковими накладними, рахунками (Т.2 а.с.102-124).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, суд зазначає, що не заперечувалося представником відповідача, що на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мали відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі підтверджено реальність господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з пояснень представника першого відповідача підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є неможливість підтвердити факт сплати суми ПДВ по ланцюгам постачання.

Але суд наголошує, що нормами Податкового кодексу України право платника податку не поставлено в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Чинним законодавством України на покупця товару платника податку не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту на заявлені суми відємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Крім того, доводи податкового органу повністю спростовуються матеріалами зустрічних перевірок основних постачальників позивача. Так, за наслідками проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЛЕО» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПАТ «СЗТВ», їх реальності та повноти відображення в обліку платником складена довідка від 23.07.2011 №12802/7/08-219, за висновком якої звіркою документально підтверджено реальність здійснення правовідносин з ПАТ «СЗТВ», їх обсяг, якість та розрахунки, звіркою встановлено відображення у податковому обліку господарських розрахунків із ПАТ «СЗТВ»(Т.5 а.с.140-142). Так само, Стахановською ОДПІ одержані матерілаи зустрічних перевірок, а саме Довідка про результати проведення зустрічної перевірки ПАТ «Луганськгаз» від 24.06.2011 №39/08-05451150 (Т.5 а.с.144-146), Довідка про результати проведення зустрічної перевірки ПП «Колсалтингова група» від 14.07.2010 №3568/23-2/32442384 (Т.5 а.с.148-153), Довідка про результати проведення зустрічної перевірки МП ТОВ «Дослідницьке виробництво» від 11.07.2011 №139/2310/13500129 (Т.5 а.с.154-162), Довідка про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ«Металпромекспорт» від 11.08.2011 №570/231/25515001 (Т.5 а.с.163-167), за висновками яких документально підтверджено реальність здійснення правовідносин з ПАТ «СЗТВ», їх обсяг, якість та розрахунки.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для зменшення ПАТ «СЗТВ» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року та винесення податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 200.15 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010 №960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався.

У звязку з цим суд вважає, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження такої бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Всупереч вимогам діючого законодавства суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за квітень 2011 року в розмірі 3956 385 грн. не відшкодовані.

За таких обставин доводи позивача знайшли своє обґрунтування в судовому засіданні.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки, які як зазначив представник позивача у судовому засіданні полягали у повторній перевірці одного й того ж періоду, суд вважає їх безпідставними, оскільки як свідчить довідка від 03.06.2011 №160/23-05389959 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «СЗТВ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, на яку посилається позивач в обгрунтування цієї позовної вимоги, предметом перевірки була правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року (Т.1 а.с.21-34), тоді як предметом позапланової виїзної перевірки ПАТ «СЗТВ», результати якої оформлено актом від 18.07.2011 №221/23-05389959 (Т.1 а.с.11-21) була достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року. Таким чином, зазначеними перевірками були охоплені різні періоди, та заявлені до відшкодування суми бюджетного відшкодування.

Інших підстав для визнання протиправними дій податкового органу позивачем не наведено.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії, в даному випадку податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ у Луганській області №000032302/0 від 19.07.2011. Саме податкове повідомлення-рішення має вплив на його права та обовязки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з платіжного доручення №704 від 05.08.2011 (Т.1 а.с.3), позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1700,00 грн., та згідно платіжного доручення №705 від 05.08.2011 (Т.1 а.с.1) судовий збір у сумі 3.40 грн., тому суд вважає за можливе сплачену суму судового збору у розмірі 1700,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 вересня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання прортиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року №000032302/0, стягнення суми бюджетного відшкодування, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 №000032302/0, прийняте Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області, про зменшення Публічному акціонерному товариству «Стахановський завод технічного вуглецю» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3956385,00 грн. (три мільйони девятсот пятдесят шість тисяч триста вісімдесят пять гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» (код ЄДРПОУ 05389959, р/р №26005000795980 ЛФ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Луганськ, МФО 304717) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 3956385,00 грн. (три мільйони девятсот пятдесят шість тисяч триста вісімдесят пять гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 16 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Захарова