Постанова № 18614766, 22.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 року Справа № 2а-8161/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн..,-

ВСТАНОВИВ

14 вересня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонського міськрайцентру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн.

В обґрунтуванні позовний вимог позивачем зазначено, що 20.06.2011 року заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості проведена перевірка виконання законодавства про зайнятість у ВАТ «Юність». Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення». 06.12.2010 року з ВАТ «Юність» звільнена у звязку з скороченням штатів працівник ОСОБА_1, яка звернулась за консультацією до Краснодонського міськрайцентру зайнятості. Зазначає, що у звіті про фактичне вивільнення працівників за формою 4-ПН (факт) наданий підприємством 16.12.2010 року на підставі вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», не зазначено про звільнення ОСОБА_1 Тобто ненадання інформації до центру зайнятості є порушенням вимог. В звязку з чим просив стягнути штраф в розмірі річної заробітної плати, а саме в сумі 10306,25грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, також зазначив, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.11. 2005 року порушено провадження про банкрутство ВАТ «Юність», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 18.12.2006 року введена процедура санації ВАТ «Юність». Вважає, що будь які вимоги щодо стягнення заборгованості з боржника мають бути заявлені лише в рамках провадження справи про банкрутство та підлягають задоволенню відповідно до черговості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного

Відповідач відкрите акціонерне товариство «Юність» зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 18.07.1996 року за реєстраційним номером 1387105 0001 000476 (а.с.31).

Як вбачається з акту перевірки додержання законодавства про зайнятість №90 від 20 червня 2011 року заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості проведено перевірка додержання вимог законодавства про зайнятість населення. Перевіркою серед іншого встановлено, що на момент перевірки на підприємстві працює 261 штатний працівник. Також, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача на посаді контролера, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 03.04.2009 року №4 від 25.03.2009 року та наказ про звільнення з 06.12.2010 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України №42. В акті зазначено, що на підставі доповідної записки директора Краснодонського міськрайцентру зайнятості зясовано, що до центру зайнятості звернулась ОСОБА_1, згідно запису у трудовій книжці вона звільнена з ВАТ «Юність» 06.12.2010 року за ст..40 п.1 КЗпП з звязку зі скороченням штату.

В акті зазначено, що згідно звіту форми 4-ПН (факт), поданого підприємством відповідача ОСОБА_1 не зазначена, що є порушенням вимог п.5 ст.20 ЗУ « Про зайнятість населення». Також встановлено, що вказаною нормою передбачено стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Заробітна плата ОСОБА_1 складає 10306, 25грн. (а.с.15-17).

На останньому аркуші акту зазначено, що представник ВАТ «Юність» з актом ознайомлений. Від підпису та пояснень відмовився. Примірник акту було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням (а.с.17).

Законом України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення» визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Статтею 18 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення», передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Пунктом 5 статті 20 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення» (в редакції Закону № 3483-IV від 23.02.2006), встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у звязку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було подано до Краснодонського міськрайцентру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників станом на 27.09.2011 року, який отриманий центром зайнятості 27.09.2010 року та звіт про фактичне вивільнення працівників форми 4-ПН (факт) станом на 16.12.2010 року, в зазначених звітах прізвища ОСОБА_1 не значиться. (а.с.25-28). За таких обставин відповідач своєчасно не повідомив центр зайнятості про звільнення зазначеної особи.

Однак ОСОБА_1 було попереджено про звільнення на підставі п.1.ст 40 КЗпП та звільнено на підставі наказів від 22.09.2011 та 06.12.2010 року.(а.с.18,19)

Пунктом 6 статті 20 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення» передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими обєднаннями відповідно до ст. 34 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІ «Про зайнятість населення».

Пунктом 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, встановлено, що інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість є одним з основних завдань інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, відповідно до пункту 5 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям, щодо подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників (абзац 6 підпункту “а” пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 29.04.93 № 315, в редакції Постанови КМУ від 14.09.98 № 1435).

Підпунктом «б» пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, передбачено, що інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями.

Серед іншого, інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону (підпункт «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 14.09.98 № 1435).

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою про заробітну плату ОСОБА_1 встановлено що загальна сума доходу за період з 06.12.2009 року по 06.12.2010 року склала 10306,25грн.(а.с.24).

В звязку з невідшкодуванням суми штрафу в добровільному порядку за час розгляду справи у суді, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Краснодонського міськрайцентру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення суми штрафу в розмірі 10306,25грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Юність» (94400, Луганська область, м.Краснодон, пр..60 річчя СРСР,40, код 14312766) суму штрафу в розмірі 10306,25 (десять тисяч триста шість гривень 25коп.) на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за реквізитами (94404, Луганська область, м.Краснодон, вул..Першокінна,1): п/р 37173975900028, одержувач УДК ГУДКУ в Луганській області, код 24048922, банк ГУДКУ в Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013, надходження від застосування штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.09.2011

СуддяА.М. Каюда