Постанова № 18614746, 21.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Справа № 2а-7085/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представника позивача: Тащенко В.В.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення виплачені суми щомісячної пенсії по інвалідності, державної адресної допомоги; витрат на доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 3836,09 грн. за період з 01.03.11р. по 31.07.11р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності з Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим сумісною Постановою Правління ПФ України та Правління ФССНВ України за № 5-4/4 від 4 березня 2003 року, Пенсійним Фондом України виплачуються пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, особам, яким заподіяно шкоду внаслідок профзахворювання або трудового каліцтва, витрати на виплату цих пенсій Пенсійному Фонду України відшкодовуються Фондом ССНВ України.

В управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові знаходиться на обліку та отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2. Ця пенсія підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 21 Закону №1105 та пункту 4 Порядку №5-4/4, але до відшкодування Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Стаханові не прийнято з причини невідповідності акту про нещасний випадок форми Н-1 вимогам законодавства, як зазначено відповідачем.

Пенсія по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі настання інвалідності, що спричинили повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання ( в тому числі каліцтва) за наявності трудового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Документи для призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва визначені п.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Всі необхідні документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові надані і пенсія йому призначена. Твердження відповідача про відсутність документів ОСОБА_2 не є перешкодою для виплати пенсії по інвалідності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, 15.09.2011 року під час судового засідання надав суду заперечення на позов в якому зазначив, що відповідно до статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. Таким чином, у разі відсутності особових справ потерпілих у відділенні Фонду певних осіб, Фонд не має правових підстав для здійснення на їх користь страхових виплат і відповідно відшкодовувати Пенсійному Фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності або по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання. У звязку з тим, що особа справи ОСОБА_2 у відділенні Фонду відсутня, оскільки підприємство не надало відповідних документів до відділення Фонду, тому Фонд не має правових підстав для здійснення відшкодування Пенсійному фонду витрат, повязаних з виплатою пенсії по інвалідності.

Також, відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", до заяви про призначення пенсії додаються перелік документів, в т.ч. акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акт про розслідування нещасного випадку (аварії) (форма Н-5), акт розслідування професійного захворювання (форма П-4) та виписку з акту огляду МСЕК. Тому, для проведення відшкодування будь-яких виплат відповідач, відповідно до вимог ст. 35 Закону № 1105-ХІV, в обґрунтування понесених витрат повинен мати акт розслідування і інші документи, як підставу для призначення і проведення виплат.

Акт є одним з основних документів, на підставі яких сплачують страхові виплати. Тому, якщо зазначений акт складений с порушеннями, особова справа не може бути прийнята для призначення страхових виплат та відшкодована пенсія по інвалідності. Документи в пенсійній справі ОСОБА_2 не відповідають вимогам діючого законодавства по соціальному страхуванню від нещасних випадків та профзахворювання на підприємстві. Тобто, відділення Фонду на законних підставах не відшкодовує ПФУ пенсію ОСОБА_2 по її виплаті та доставці, бо виплата витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням.

Крім того, згідно положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Виплата щомісячної державної адресної допомоги не пов'язана із вищезазначеними страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватися фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Щомісячна державна адресна допомога є додатковою допомогою до пенсії і до основного її розміру не включається, а тому, відсутні підстави для відшкодування УПФУ в м. Стаханові відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Стаханові Луганської області витрат на виплату і доставку адресної допомоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 3836,09 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи: актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня 2011 року по липень 2011 року та таблиць розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання м.Стаханові за період з березня 2011 року по липень 2011 року.

Відповідач підписав вказані Акти, прийняв до заліку суми витрат на виплату пенсії по інвалідності, але не відшкодував їх з підстав того, що виплата витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням.

Як вбачається з наданих відповідачем до суду заперечень, факт виплати вказаних сум допомоги їм не оспорюється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 року № 16/98ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 року № 16/98ВР залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповіднодо цих Основ.

Згідно із ст. 25 «Основ законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», визначений чіткий перелік видів соціальних послуг за загальнообовязковим соціальним страхуванням, в тому числі і страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

За змістом ст.ст. 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст.ст. 23, 26 цього Закону, одним з видів пенсій, що призначаються і виплачуються Пенсійним Фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105.

Згідно із ст. ст. 21, 28 цього Закону, обовязок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості повязаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Частиною 1 ст. 34 Закону № 1105 встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Згідно зі статтями 13, 14 Закону «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обовязків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоровю або настала смерть.

Спільною постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Порядок визначає механізм відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному Фонду України витрат, повязаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із Законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи п. 4 зазначеного Порядку, яким встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час складання Актів щомісячної звірки і направлення їх відповідачу та під час судового розгляду справи було надано достатньо доказів, які б підтверджували настання страхового випадку трудового каліцтва ОСОБА_2, а саме: акт про нещасний випадок на виробництві та медичні висновки.

Посилання відповідача на невідповідність акту №1 про нещасний випадок на виробництві ОСОБА_2 вимогам законодавства по соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань, що є підставою для відмови у відшкодуванні пенсії ОСОБА_2, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2011 року по справі К-24050/10 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання було встановлено, що невідповідність акту №1 форми Н-1 про нещасний випадок ОСОБА_2 діючому законодавству не є предметом розгляду даної справи та в судовому порядку він не оскаржується.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, вставлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючі викладене, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області довідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Стаханові Луганської області про стягнення невідшкодованих витрат на виплату щомісячної пенсії, адресної допомоги та витрат на доставку пенсій в розмірі 3836,09 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21.09.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області (адреса: 94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. Леніна,23) виплачені суми щомісячної пенсії по інвалідності, державної адресної допомоги, витрат на доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 3 836,09 грн. (три тисячі вісімсот тридцять шість грн. 09 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (адреса: 94002, Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 19, р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк» в м. Луганську, МФО 304665, код 21792465) за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 26.09.2011 року.

СуддяО.В. Ципко