Постанова № 18614712, 14.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2011 року Справа № 2а-7521/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 13.09.2011 №16429/9/10),

ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 №10/9/10),

від відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2011 №18/01-01-11)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі в розмірі 179657,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2011 року державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі в розмірі 179657,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 06 вересня 2000 року. На податковому обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську відповідач перебуває з 27 червня 2000 року.

У звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 179657,00 грн. за період з 01 березня 2011 року по 01 серпня 2011 року.

Просили стягнути вказаний податковий борг в судовому порядку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 06 вересня 2000 року за № 13821200000002268, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5-6).

Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 27 червня 2000 року за №2416, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07 червня 2000 року за №329 (а.с.7).

Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Луганськтеплокомуненерго» до державної податкової інспекцій в Артемівському районі у м. Луганську подані податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2011 року (а.с.10-21).

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За відповідачем виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 179657,00 грн. Сума податкового зобовязання визначена платником у податкових деклараціях з податку на додану варість №9000437739 від 18 лютого 2011 року на суму 23808,00 грн. за січень 2011 року, №9001482067 від 21 березня 2011 року на суму 34954,00 грн. за лютий 2011 року, №9002400010 від 30 квітня 2011 року на суму 34954,00 грн. за березень 2011 року, №9003292854 від 18 травня 2011 року на суму 32986,00 грн. за квітень 2011 року, №9004223054 від 20 червня 2011 року на суму 26258,00 грн. за травень 2011 року та №38343 від 20 липня 2011 року на суму 26706,00 грн. за червень 2011 року (а.с. 10-21).

У відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 14 червня 2004 року №1/301 та другу податкову вимогу від 16 липня 2004 року № 2/329.

Однак, у добровільному порядку податкову заборгованість відповідачем не сплачено.

Згідно п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Через несплату відповідачем податкового боргу, 18 серпня 2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків згідно з актами опису майна №29 від 27 липня 2011 року та №30 від 16 серпня 2011 року, проведеного згідно рішення керівника державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську №3 від 14 лютого 2011 року (а.с.9).

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі в розмірі 179657,00 грн. - задовольнити повністю.

Надати дозвіл державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на погашення суми податкового боргу в розмірі 179657,00 грн. (сто сімдесят девять тисяч шістсот пятдесят сім гривень нуль копійок) за рахунок майна Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд.54, код за ЄДРПОУ 03340529), що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб