Постанова № 18614338, 29.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2011 року Справа № 2а-6826/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.

при секретарі судового засідання: Лихоліт Ю.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.07.2011 №12375/10/10-013

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Донбасантрацит” про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Донбасантрацит” про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках,обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне підприємство “Донбасантрацит”зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради від 30.04.2003 за № 04051945Ю0010253. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 30.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду 52446546, про що видана довідка №073736. Відповідач взятий на податковий облік у Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - СДПІ) 13.05.2011 за№ 29, про що видана довідка від 01.03.2011 №24/29-011. Крім того, відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість 22.05.2003, про що видане свідоцтво №100330616 від 07.04.2011.

Станом на 01.07.2011 за ДП “Донбасантрацит” лічиться податковий борг на загальну суму 273342,93 грн.

Сума податкового боргу за геологорозвідувалі роботи дорівнює 273342,93 грн. та склалась з наступних нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань та розстроченого податкового боргу:

- податкові зобов'язання у сумі 222300,45 грн. згідно розрахунку за IV квартал 2010 року від 07.02.2011 №9006767250;

- розстрочений податковий борг у сумі 5133,44 грн. згідно договору від 31.03.2006 №2;

- розстрочений податковий борг у сумі 10189,92 грн. згідно договору від 31.03.2007 № 2;

- розстрочений податковий борг у сумі 5133,44 грн. згідно договору від 08.11.2006 №9.

У звязку з чим, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 273342,93 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надіслав письмову заяву про визнання позовних вимог в розмірі 273342,93 грн. в повному обсязі.

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство “Донбасантрацит” зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради від 30.04.2003 за № 04051945Ю0010253 (а.с. 8).

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державне підприємство “Донбасантрацит” внесено 30.04.2003 з присвоєнням ідентифікаційного коду 52446546, про що видана довідка №073736 (а.с. 9).

Згідно довідки позивача від 01.03.2011 №24/29-011 Державне підприємство “Донбасантрацит” взято на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 13.05.2011 за №29 (а.с.10).

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість 22.05.2003, про що видане свідоцтво №100330616 від 07.04.2011 (а.с. 19).

В судовому засіданні встановлено, що станом на 01.07.2011 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 273342,93 грн., який складається:

- податкові зобов'язання у сумі 222300,45 грн. згідно розрахунку за IV квартал 2010 року від 07.02.2011 №9006767250 (а.с. 24);

- розстрочений податковий борг у сумі 5133,44 грн. згідно договору від 31.03.2006 №2 (а.с.25-27);

- розстрочений податковий борг у сумі 10189,92 грн. згідно договору від 30.03.2007 № 2 (а.с. 28-30);

- розстрочений податковий борг у сумі 5133,44 грн. згідно договору від 08.11.2006 №9 (а.с. 31-33).

Податковий борг за геологорозвідувальні роботи в розмірі 273342,93 грн. підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 01.07.2011, розрахунком за IV квартал 2010 року від 07.02.2011 №9006767250, договором від 31.03.2006 №2, договором від 30.03.2007 № 2, договором від 08.11.2006 №9.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181), податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Правовідносини щодо стягнення податкового боргу регулюються Податковим Кодексом України.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) Державною податковою інспекцією в м.Красний Луч Луганської області відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/127 від 11.07.2003 та другу податкову вимогу №2/131 від 18.08.2003,які отримані головним бухгалтером ДП «Донбасантрацит» 14 липня 2003 року та 18 серпня 2003 року (а.с. 20, 21).

У встановленому законом порядку податкові вимоги відповідачем не оскаржені,податковий борг не сплачений.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання відповідачем адміністративного позову в сумі 273342,930 грн. приймається судом.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Донбасантрацит” про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 283342,93 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донбасантрацит” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, ід. код 32446546) в доход Державного бюджету України податковий борг у розмірі 283342,93 грн. (двісті вісімдесят три тисячі триста сорок дві гривні 93 копійки) за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках у банку, обслуговуючих такого платника.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Захарова