Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2011 року Справа № 2а-6930/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко О.О.
та
представників сторін:
від позивача завідувач юридичним сектором ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2011 №5458/08-08),
від відповідача не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в сумі 130536,55 грн.,
ВСТАНОВИВ:
11 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в сумі 130536,55 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Згідно пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобовязаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж та який дає право на призначення цих пенсій.
Згідно розрахунків, отриманих відповідачем, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 січня 2011 року по 01 червня 2011 року складає 130536,55 грн. та є узгодженою. У встановлені законодавством строки відповідач суму витрат не сплатив.
У звязку з чим позивач - управління Пенсійного фонду України м. Брянці Луганської області просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 130536,55 грн.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату і місце рогляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, прийшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
За період з 01 січня 2011 року по 01 червня 2011 року заборгованість ВП «Шахта «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед УПФУ в м. Брянці Луганської складає 130536,55 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.5).
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З вищевикладеного суд робить висновок, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу ВП «Шахта «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ДП «Луганськвугілля» на користь УПФУ в м. Брянці Луганської області заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 130536,55 грн., оскільки ВП «Шахта «Вергелівська» не має ознак юридичної особи, а головним підприємством є саме ДП «Луганськвугілля».
З огляду на те, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області (ідентифікаційний код 21792364, місцезнаходження: 94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, буд. 6, р/р 25603301729 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792364) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01 січня 2011 року по 01 червня 2011 року в розмірі 130536,55 грн. (сто тридцять тисяч пятсот тридцять шість гривень пятдесят пять копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 05 вересня 2011 року.
Суддя Р.С. Твердохліб
Судове рішення № 18614293, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 29.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6930/11/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: