Постанова № 18614130, 22.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 року Справа № 2а-6871/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засіданняМоскаленко О.О.

та

представників сторін:

від позивача провідний спеціаліст відділу з юридичних питань

ОСОБА_1 (довіреність від 30.12.2010 № 4375/06)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до державного підприємства «Регіональне виробниче обєднання «Укрвуглеекологія» про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1102,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до державного підприємства «Регіональне виробниче обєднання «Укрвуглеекологія» про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1102,99 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з 31 січня 2006 року ДП «Регіональне виробниче обєднання «Укрвуглеекологія» зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, у звязку з чим прийняло на себе зобовязання по сплаті страхових внесків до Фонду. Згідно звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду за І квартал 2011 року заборгованість на кінець звітного періоду, тобто на 01 квітня 2011 року складала 14654,96 грн. Згідно звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду за ІІ квартал 2011 року, заборгованість на кінець звітного періоду, тобто на 01 липня 2011 року склала 15757,95 грн. Таким чином, заборгованість за ІІ квартал 2011 року збільшилась на 1102,99 грн.

В порушення підпунктів 4.12, 4.13 Інструкції про порядок перерахування обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36, страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань підприємство не перерахувало. У звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам в сумі 1102,99 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Правовідносини, повязані зі сплатою страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 23.09.1999 (далі ЗУ № 1105), який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообовязкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень вищезазначеного Закону, зокрема, передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообовязкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Статтею 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-XIV) регламентовано, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, здійснює збір та акумулювання страхових внесків.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як субєкти владних повноважень у системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Відповідач державне підприємство «Укрвуглеекологія», і.к. 00170096, зареєстровано як платник страхових внесків у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську (арк.. справи 4).

У відповідності до ст. ст. 6, 7 Закону №1105-XIV юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обовязкового страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 ст. 45 Закону встановлено, що роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із ч. 8 статті 47 Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція).

Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. (п. 4.12 Інструкції).

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).

Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Зі звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІ квартал 2011 року, підписаного керівником та головним бухгалтером відповідача, державне підприємство «Регіональне виробниче обєднання «Укрвуглеекологія» у ІІ кварталі 2011 року має недоїмку на 1102,99 грн. більше, ніж у І кварталі 2011 року (арк.. справи 7, 8).

На теперішній час сума заборгованості зі сплати страхових внесків не погашена.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі 1102,99 грн. обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Регіональне виробниче обєднання «Укрвуглеекологія» (код ЄДРПОУ 00170096, місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд.6-а, р/р 2600730186651 у БВ №3 філії ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ», МФО 304308) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську (91055, м. Луганськ, вул. Леніна буд. 26, р/р 37175412001284 у банку ГУДКУ Луганської області, МФО 804013, ЄДРПОУ 25938888) заборгованість зі сплати страхових коштів у розмірі 1102,99 грн. (одна тисяча сто дві гривні девяносто девять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 серпня 2011 року

Суддя Р.С. Твердохліб