Постанова № 18613775, 14.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 року Справа № 2а-25/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів Черниш О.А., Кармазиної Т.М., Флоренка О.Ю., при секретарі судового засідання Дигас В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування податкового повідомлення-рішення №0001272310/1 від 30.11.09.

У попередньому судовому засіданні позивачем змінено позовні вимоги, у зв'язку з чим він просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді №0001272310/2 від 21.01.10.

Позов мотивовано тим, що вказані податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.09, оформленої актом №70/2310/23226362 від 24.09.09. За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем при здійсненні операцій з придбання та експорту товарів вимог пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 24169812, 85 грн. Позивач, стверджуючи, що ці висновки є безпідставними, оскільки спірний податковий кредит сформовано за рахунок сум ПДВ, сплачених у звязку з придбанням товарів з подальшим використанням цих товарів у власній господарській діяльності та реалізацією їх на експорт, посилаючись на те, що ця господарська діяльність відповідає його статуту та не суперечить чинному законодавству, просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, яким йому донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 169 813 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12 084 906 грн.

Ухвалою суду від 21.06.10 замінено відповідача у справі - державну податкову інспекцію у м. Кіровограді її правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Ухвалою суду від 28.04.11 замінено позивача у справі - відкрите акціонерного товариство "Кіровоградобленерго" - його правонаступником - публічним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго".

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи, та наполягаючи на тому, що внаслідок господарської діяльності з придбання товарів та їх реалізацією на експорт товариство отримало чистий дохід у сумі 3522380, 07 грн.

Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, стверджуючи про правомірність висновків перевірки податкового органу та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Доводячи заниження об'єкта оподаткування по податку на додану вартість за період з 01.07.08 по 30.06.09 у розмірі 24169812, 85 грн., посилалися на те, що позивачем всупереч пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту включені суми ПДВ за господарськими операціями з придбання товарів (зливків алюмінієвих, зливків шихтових, труб-відливків, ячменю, пшениці, ріпаку, гороху та горіхів), які були згодом реалізовані на експорт за цінами, нижчими від цін придбання, а тому ці господарські операції не можна розглядати як такі, що повязані з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивач, який є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має дозволу НКРЕ на провадження інших видів діяльності, крім ліцензованих, що також свідчить про те, що спірні господарські операції з купівлі-продажу нетипового товару вчинені ним поза межами його господарської діяльності. У звязку з цим просили суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", зареєстроване як юридична особа (т.1, а.с. 44), перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, є платником податку на додану вартість (т.1, а.с. 108).

Посадовими особами ДПА в Кіровоградській області у період з 06.08.09 по 17.09.09 проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Кіровоградобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.09, результати якої оформлено актом №70/2310/23226362 від 24.09.09 (т. 8, а.с. 1-111).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено, зокрема, порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 24478146, 19 грн. та відповідно, занижено податкове зобовязання на 24478146, 19 грн., у тому числі у податкових періодах:

- липень 2008 року на суму 1 067 057, 40 грн.,

- серпень 2008 року на суму 1 208 140 грн.,

- вересень 2008 року на суму 1 208 140 грн.,

- жовтень 2008 року на суму 1 556 926, 33 грн.,

- листопад 2008 року на суму 3 004 502, 41 грн.,

- грудень 2008 року на суму 3 038 091, 86 грн.,

- січень 2009 року на суму 2 776 653, 45 грн.,

- лютий 2009 року на суму 2 017 418, 55 грн.,

- березень 2009 року на суму 2 412 164, 67 грн.,

- квітень 2009 року на суму 1 523 407, 53 грн.,

- травень 2009 року на суму 1 018 125 грн.,

- червень 2009 року на суму 3 647 518, 99 грн.

На підставі цього акту ДПІ у м. Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення №00001272310/0 від 06.10.09, яким позивачеві за порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 24478146 грн. основного платежу та 12239073 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього 36717 219 грн.

Рішенням ДПІ у м. Кіровограді про результати розгляду первинної скарги від 27.11.09 №25264/10/25-018 вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, у звязку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001272310/1 від 30.11.09, з тих же підстав, і на ту ж суму, що і первинне податкове повідомлення рішення. (т.1, а.с. 9)

Рішенням ДПА в Кіровоградській області про результати розгляду повторної скарги від 31.12.09 №5200/10/25-037 скасовано податкове повідомлення-рішення №00001272310/0 від 06.10.09 (№0001272310/1 від 30.11.09) про сплату податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 308333, 34 грн. та застосованої штрафної санкції 154166, 67 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (т.1, а.с. 109-127).

У звязку з цим ДПІ у м. Кіровограді винесено податкове повідомлення - рішення №0001272310/2 від 21.01.10, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 24169 813 грн. основного платежу та 12084906 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього 36254719 грн. (т.1, а.с. 89).

Перевіряючи правомірність цього рішення, суд дійшов до таких висновків.

Актом перевірки №70/2310/23226362 від 24.09.09 встановлено, що ВАТ "Кіровоград-обленерго" за період з 01.07.08 по 30.06.09 було придбано товарів (сплави алюмінію вторинної марки АК5М2, труби відливки відцентровані круглі, зливки шихтові з легованої сталі, ячмінь фуражний, врожаю 2008 року, ріпак продовольчий, врожаю 2008 року, пшениця 6 класу врожаю 2008 року, пшениця фуражна 5 класу врожаю 2008 року, пшениця продовольча 4 класу врожаю 2008 року, кукурудза врожаю 2008 року, горох жовтий продовольчий врожаю 2008 року, горіх волоський чищений українського походження врожаю 2008 року, горіх волоський у шкарлупі українського походження врожаю 2008 року) на загальну суму 150 209 807, 45 грн., в тому числі ПДВ 25 034 966, 82 грн., а саме:

-зливки алюмінієві - у ТОВ "Донметсплав" на загальну суму 319 350 грн. (в т. ч. ПДВ 53 225 грн.) та у ЗАТ "Інтерліт" на загальну суму 1 210 950 грн. (в т. ч. ПДВ 201 825 грн.);

-труби відливки - у ТОВ "Фіорд - 2" на загальну суму 7 993 710, 76 грн. (в т.ч. ПДВ 13 322 285, 13 грн.);

- зливки шихтові з легованої сталі - у ТОВ "Експостил" на загальну суму 162 765, 90 грн. (в т.ч. ПДВ 27 127, 645 грн.);

-ячмінь фуражний врожаю 2008 року - у ТОВ "Вектор Ойл Трейд" на загальну суму 14 497680 грн. (в т. ч. ПДВ 2 416280 грн.);

-ріпак продовольчий врожаю 2008 року - у ТОВ "Вектор Ойл Трейд " на загальну суму 1 720800 грн. (в т. ч. ПДВ 286 800 грн.) та у ТОВ "Гринвуд" на загальну суму 7 555 150 грн. (в т.ч. ПДВ 1 259 191, 67грн.);

-пшениця врожаю 2008 року - у ТОВ "Торговий дім Агромир" на загальну суму 5 889 171, 60 грн. (в т. ч. ПДВ 981528, 60 грн.), у ТОВ "Гринвуд" на загальну суму 11 325 976, 15грн. (в т. ч. ПДВ 1 887 662, 78 грн.), в АП "Протос" на загальну суму 6 047300 грн. (в т. ч. ПДВ 1 007 883 грн.);

- кукурудза врожаю 2008 року - у ТОВ "Торговий дім Агромир" на загальну суму 28 414 140 грн. (в т. ч. ПДВ 4 735 690 грн.);

-горох жовтий продовольчий врожаю 2008 року - у ТОВ "Гринвуд" на загальну суму 10 183 903, 18 грн. (в т. ч. ПДВ 1 697 317, 10 грн.);

- горіх волоський у шкаралупі та горіх волоський чищений українського походження врожаю 2008 року - у ТОВ "Гринвуд" на загальну суму 54 888 911, 61 грн. (в т. ч. ПДВ 9 148 151, 60 грн.).

Розрахунки за вказані товари з постачальниками проведені в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з банківських рахунків товариства на поточні рахунки постачальників вказаних товарів.

Податковий кредит в сумі 24 169 812, 85 грн. по отриманому товару відображений у реєстрах отриманих податкових накладних за період з 01.07.08 по 30.06.09 та у рядку 10.1 "Придбання з ПДВ товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" декларацій з податку на додану вартість.

ВАТ "Кіровоградобленерго" здійснювало реалізацію вказаних товарів на підставі договорів комісії через комісіонерів, які укладали експортні контракти з фірмами - нерезидентами країн далекого зарубіжжя: Сполучене Королівство, Ісландія, Гібралтар, Сірія, Нідерланди.

Реалізація товарів на експорт проводилась по договорах комісії, які були укладені з підприємствами комісіонерами ТОВ "Промбізнес", ТОВ "Вектор Агроінвестментс" , ТОВ "Компанія Мар Шіппінг", ТОВ "Греїн Експорт", ТОВ "Донметсплав", ЗАТ "Інтерліт", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Алтек". Всього за період з 01.07.08 по 30.06.09 комісійна винагорода, винагорода за делькредере, відшкодування витрат комісіонерів склали 7 430 408, 45 грн., у тому числі ПДВ - 1 235 640, 07 грн.

За період з 01.07.08 по 01.07.09 вказаними комісіонерами на виконання договорів комісії було відвантажено за межі України: шихтові зливки, горох жовтий, пшениця, насіння ріпаку, труби-відливки, кукурудза, ячмінь, сплави алюмінію, ядро горіха волоського, горіх волоський на загальну суму 138 166 909, 81 грн., або 20 556 594, 07 дол. США., які перераховані позивачеві.

У ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що ціна, по якій товариство реалізувало зазначені товари на експорт, була нижча порівняно з ціною його придбання, при тому, що передача вказаного товару на комісію для подальшої реалізації здійснювалася в день придбання або через декілька днів після придбання товарів у постачальника, що виключає зміну якісних характеристик товарів або зміну конюнктури ринку, свідчить про відсутність зв'язку витрат продавця на придбання цього товару з його господарською діяльністю з точки зору вимог податкового законодавства. А відтак у ВАТ "Кіровоградобленерго" не було передбачених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих у зв'язку з придбанням зазначених товарів.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 (надалі - Закон №168/97).

За визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону №168/97, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97 об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону №168/97 визначено, що поставкою товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону №168/97 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 7.1 статті 7 Закону №168/97 передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз вказаних норм свідчить, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду є наявність передбачених законом первинних документів, що підтверджують факти виконання господарської операції, отримання товарів (послуг) та їх оплати, а також наявність мети отримання товарів (послуг), повязаної із подальшим використанням їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Судом встановлено, що податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 24 169812, 85 грн. визначене відповідачем у звязку з виявленим завищенням податкового кредиту, сформованого позивачем за рахунок сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням товарів у ТОВ "Фіорд - 2" (сума ПДВ - 1332 285 грн.), ТОВ "Донметсплав" (53 225 грн.), ТОВ "Вектор Ойл Трейд" (2703080 грн.), ТОВ "Торговий дім Агромир" (5717219 грн.), ТОВ "Гринвуд" (13127168 грн.), ТОВ "Експостил" (27128 грн.), ЗАТ "Інтерліт" (201 825 грн.), АП "Протос" (1 007 883 грн.) (т.7, а.с. 11).

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту за цими господарськими операціями, суд встановив такі обставини.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Фіорд-2" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1707/08 від 17.07.08. (т.2, а.с.57-58). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Фіорд-2" у липні та жовтні 2008 року поставило позивачу труби-відливки відцентроволиті в кількості 76, 555 тон на загальну суму 8254740, 87 грн. (т.2, а.с. 59-61). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с. 66-77). Суму ПДВ з вказаної операції віднесено позивачем до складу податкового кредиту у таких податкових періодах: за податковими накладними №1707/08/1 від 29.07.08 у сумі 334392, 86 грн., №1707/08/2 від 31.07.08 у сумі 679 439, 54 грн. за липень 2008 року; №1707/08/3 від 31.10.08 у сумі 361 957, 77 грн. - за жовтень 2008 року. (т.2, а.с.62-64) Воднораз, на підставі розрахунку ТОВ "Фіорд-2" №10 від 28.10.08 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №1707/08/3 від 31.10.08 у звязку з поверненням товару труб-відливків відцентроволитих кількістю 2110 т на загальну суму 261 030, 64 грн., позивачем зменшено податковий кредит на 43505, 04 грн. (т.2, а.с. 65) Після придбання позивачем цього товару він за договором комісії №17/08-07 від 17.07.08, укладеним між позивачем, як комітентом, та ТОВ "Промбізнес", як комісіонером (т.2, а.с. 78-80) був експортований останнім у липні, жовтні, листопаді 2008 року за межі митної території України покупцеві "VETARIA LIMITED" (Ісландія), про що свідчать вантажні митні декларації (т.2, а.с. 86-93). Вартість експортованого товару склала 7 190 096, 28 грн., які перераховані комісіонером позивачеві (т.2, а.с. 81-83).

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Донметсплав" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №08/08 від 08.08.07 (т.2, а.с.147-149). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Донметсплав" у липні 2008 року поставило позивачу зливки алюмінієві вторинної марки АК5М2 в кількості 21, 29 тон на суму 319350 грн. (т.2, а.с. 150). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с. 152-159). Суму ПДВ з вказаної операції за податковою накладною №53 від 10.07.08 у розмірі 53 225 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за липень 2008 року. (т.2, а.с. 151). Воднораз, за договором комісії №0607/07-1 від 06.07.08, укладеним між позивачем, як комітентом та ТОВ "Донметсплав", як комісіонером (т.2, а.с. 160) останнім у липні, серпні, вересні 2008 року експортовано за межі митної території України покупцеві "INTERUSCO Соrроrаtіоn N. V." (Нідерланди) сплави алюмінію вторинної марки АК5М2 у кількості 287982 тон на загальну суму 3 503 808, 96 грн., про що свідчать вантажні митні декларації та акти прийняття-здачі виконаних робіт за договором комісії. (т.2, а.с. 164-171, 183-210). Вказані кошти перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Вектор Ойл Трейд" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №29/08-01 від 29.08.08 (т.2, а.с. 97-98). Відповідно до умов вказаного договору та додатків №1, №3 до нього ТОВ "Вектор Ойл Трейд" у серпні, вересні, жовтні 2008 року поставило позивачу ячмінь фуражний врожаю 2008 року в кількості 11 600 тон на загальну суму 14 497 680 грн. та ріпак продовольчий врожаю 2008 року в кількості 717 тон на загальну суму 1 720 800 грн. (т.2, а.с. 100-103). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с. 108-118). Суму ПДВ з вказаних операцій віднесено позивачем до складу податкового кредиту у таких податкових періодах: за податковими накладними №33 від 29.08.08 у сумі 1 208 140 грн. за серпень 2008 року; №45 від 23.09.08 у сумі 453 469, 10 грн., №52 від 30.09.08 у сумі 754 670, 90 грн. за вересень 2008 року; №73 від 17.10.08 у сумі 286 800 грн. - за жовтень 2008 року (т.2, а.с. 104-107). Після придбання позивачем цього товару він за договором комісії К08-29/1 від 29.08.08 укладеним між позивачем, як комітентом, та ТОВ "Вектор Агроінвестментс", як комісіонером (т.2, а.с. 119-121) був експортований останнім у вересні та жовтні 2008 року за межі митної території України покупцеві "GRAN TRADЕ COM SA" (Швейцарія), про що свідчать вантажні митні декларації та акти-звіти комісіонера. (т.2, а.с. 122-125, 130-141). Вартість експортованого товару склала 14189723, 53 грн. за ячмінь фуражний та 1606259, 26 грн. за ріпак продовольчий, які перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Торговий дім Агромир" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №001/14-08 від 14.10.08 (т.1, а.с.162-163). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Торговий дім Агромир" у жовтні, грудні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні 2009 року поставило позивачу пшеницю 6 класу українського походження врожаю 2008 року в кількості 5 783 тон на загальну суму 5 889 171, 60 грн. та кукурудзу українського походження врожаю 2008 року в кількості 25 000 тон на загальну суму 28 414 140 грн. (т.1, а.с. 164-172). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с. 182-219). Суму ПДВ з вказаних операцій віднесено позивачем до складу податкового кредиту у таких податкових періодах: за податковими накладними №50 від 20.10.08 у сумі 610 473, 60 грн. , №53 від 31.10.08 у сумі 341200 грн. за жовтень 2008 року; №65 від 03.12.08 у сумі 29 855 грн. за грудень 2008 року; №1 від 12.01.09 у сумі 633500 грн. за січень 2009 року; №11 від 27.02.09 у сумі 1025160 грн. за лютий 2009 року; №16 від 12.03.09 у сумі 170860 грн., №18 від 31.03.09 у сумі 882270 грн. у березні 2009 року; №24 від 02.04.09 у сумі 980300 грн. за квітень 2009 року; №43 від 27.05.09 у сумі 1043600 грн. за червень 2009 року. (т.1, а.с. 173- 181). Після придбання позивачем цього товару він за договором комісії К14-10/1 від 14.10.08, укладеним між позивачем, як комітентом та ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг", як комісіонером (т.1, а.с. 221 - 223) був експортований останнім у жовтні, грудні 2008 року, січні, березні, квітні, червні 2009 року за межі митної території України покупцям "ARGA MANAGAMENT LIMITED" (Гібралтар), "FORTE VITA ENTERPRISES LIMITED" (Кіпр), про що свідчать вантажні митні декларації та акти-звіти комісіонера. (т.1 а.с. 224-230, 238-249, т.2 а.с. 1-10). Вартість експортованого товару склала 5264470, 50 грн. за пшеницю 6 класу та 26907200 грн. за кукурудзу, які перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Гринвуд" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №2210-001 від 22.10.08 (т.3, а.с. 70-71). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Гринвуд" упродовж листопада, грудня 2008 року, січня, лютого, березня, квітня, травня, червня 2009 року поставило позивачу горіхи волоські чищені українського походження врожаю 2008 року в кількості 558, 524 тон на загальну суму 38 385 192, 75 грн., горіхи волоські у шкаралупі українського походження врожаю 2008 року в кількості 626, 722 тони на загальну суму 16 503 718, 86 грн., пшеницю 4 класу українського походження врожаю 2008 року в кількості 513, 2 тон на загальну суму 584 536, 85 грн., пшеницю 5 класу українського походження врожаю 2008 року в кількості 345 тон на загальну суму 398 475 грн., пшеницю 6 класу українського походження врожаю 2008 року в кількості 8556 тон на загальну суму 10 342 964, 30 грн., горох жовтий продовольчий врожаю 2008 року в кількості 5 399, 45 тон на загальну суму 10 183 903, 18 грн., ріпак 1 класу врожаю 2008 року в кількості 1670 тон на загальну суму 7 555150 грн. (т.3, а.с. 72-105). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 3, а.с. 139 - 198). Суму ПДВ з вказаних операцій віднесено позивачем до складу податкового кредиту у таких податкових періодах: за податковими накладними №359 від 17.11.08 у сумі 545327 грн., №360 від 17.11.08 у сумі 236166, 67 грн., №361 від 24.11.08 у сумі 304808, 33 грн., №363 від 26.11.08 у сумі 265 650 грн., №364 від 25.11.08 у сумі 251733, 33 грн., №365 від 27.11.08 у сумі 722817 грн., №366 від 27.11.08 у сумі 678000 грн. за листопад 2008 року; №382 від 03.12.08 у сумі 962776, 80 грн., №383 від 03.12.08 у сумі 42 992, 94 грн., №384 від 18.12.08 у сумі 569862, 41 грн., №385 від 18.12.08 у сумі 483333, 33 грн., №390 від 19.12.08 у сумі 202722, 38 грн., №391 від 19.12.08 у сумі 746550 грн. за грудень 2008 року; №1 від 09.01.09 у сумі 962320, 12 грн., №2 від 09.01.09 у сумі 472333, 33 грн., №3 від 09.01.09 у сумі 708500 грн. за січень 2009 року, №4 від 04.02.09 у сумі 236166, 67 грн., №5 від 04.02.09 у сумі 100975 грн., №6 від 04.02.09 у сумі 129 891, 87 грн., №7 від 04.02.09 у сумі 52891, 67 грн., №8 від 04.02.09 у сумі 236166, 67 грн., №10 від 04.02.09 у сумі 236 166, 67 грн. за лютий 2009 року; №30 від 27.02.09 у сумі 541666, 67 грн., №46 від 13.03.09 у сумі 665701, 33 грн., №48 від 13.03.09 у сумі 151666, 67 грн. за березень 2009 року; №47 від 13.03.09 у сумі 216 960 грн., №64 від 13.03.09 у сумі 241066, 67 грн., №72 від 23.04.09 у сумі 85080, 86 грн. за квітень 2009 року; №71 від 23.04.09 у сумі 1018125 грн. за травень 2009 року; № 89 від 27.05.09 у сумі 66412, 50 грн., №90 від 27.05.09 у сумі 992337, 50 грн. за червень 2009 року (т.3, а.с. 107-138). Після придбання позивачем цього товару він за договором комісії №22/10-08 від 22.10.08, укладеним між позивачем, як комітентом, та ТОВ "Греїн Експорт", як комісіонером (т.3, а.с. 199 - 201) був експортований останнім у листопаді, грудні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2009 року за межі митної території України покупцеві "RIV LIMITED" (Сполучене Королівство), про що свідчать вантажні митні декларації та звіти комісіонера. (т.3, а.с. 202-221, 235-251, т.4 а.с. 1-119). Вартість експортованого товару склала: 32533120, 40 грн. за горіхи волоські чищені українського походження врожаю 2008 року, 14143538, 58 грн. за горіхи волоські у шкаралупі українського походження врожаю 2008 року, 339083, 59 грн. за пшеницю 5 класу українського походження врожаю 2008 року, 8614756, 91 грн. за пшеницю 6 класу українського походження врожаю 2008 року, 5081071, 60 грн. за горох жовтий продовольчий врожаю 2008 року, 6402572 грн. за ріпак 1 класу врожаю 2008 року. Вказані кошти перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Експостил" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №01/30-08 від 30.01.08 (т.2, а.с.23-24). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Експостил" у червні 2008 року поставило позивачу зливки шихтові з легованої сталі в кількості 4, 411 тон на загальну суму 162 765,90 грн. (т.2, а.с. 26). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с. 34-35). Суму ПДВ з вказаної операції за податковою накладною №11/06-1 від 11.06.09 у розмірі 27 127, 65 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за червень 2009 року. (т.2, а.с. 27). Воднораз, за договором комісії №0607/07-1 від 11.06.09, укладеним між позивачем, як комітентом та ТОВ "Науково виробнича фірма "Алтек", як комісіонером (т.2, а.с. 36) останнім у червні 2009 року експортовано за межі митної території України покупцеві "Metal Steel Ltd" (Сполучене королівство) шихтові зливки вагою 184, 411 тони на загальну суму 5847961, 34 грн., про що свідчать вантажні митні декларації. (т. 2, а.с. 39 - 56). Вказані кошти перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ЗАТ "Інтерліт" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №26/03 від 26.03.08 (т.2, а.с.235-237). Відповідно до умов вказаного договору ЗАТ "Інтерліт" у квітні 2009 року поставило позивачу зливки алюмінієві марки АК5М2 в кількості 115 тон на загальну суму 1210950 грн. (т.2, а.с. 238). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3, а.с. 15-23). Суму ПДВ з вказаної операції за податковою накладною №22 від 13.04.09 у розмірі 201825 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за червень 2009 року. (т.2, а.с. 240). Воднораз, за договором комісії №2603/08-1 від 26.03.08, укладеним між позивачем, як комітентом, та ЗАТ "Інтерліт", як комісіонером (а.с. 24, т.3) останнім упродовж жовтня 2008 року - травня 2009 року експортовано за межі митної території України покупцям "COMPASS MANAGЕMENT LIMITED F.A.C." (Гібралтар) та "INTERUSCO Соrроrаtіоn N. V" (Нідерланди) сплави алюмінієві вагою 466, 13 тон на загальну суму 6 543 145, 07 грн., про що свідчать вантажні митні декларації та звіти комісіонера (т. 3, а.с. 29-32, 35-65). Вказані кошти перераховані комісіонером позивачеві.

Між позивачем (покупець) та ТОВ АП "Протос" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №П10/06-18 від 10.06.09, (т.1, а.с.155-156). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ АП "Протос" у червні 2009 року поставило позивачу пшеницю 5 класу у кількості 5300 тон на загальну суму 6047 300 грн. (т.1, а.с. 160). Суму ПДВ з вказаної операції за податковою накладною №300611 від 30.06.09 у розмірі 1007 883 грн. (т.1, а.с. 161) віднесено позивачем до складу податкового кредиту за червень 2009 року.

Як свідчать наявні у справі матеріали зустрічних перевірок по підприємствах-постачальниках, органами податкової служби повністю підтверджено фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Фіорд - 2", ТОВ "Донметсплав", ТОВ "Вектор Ойл Трейд", ТОВ "Торговий дім Агромир", ТОВ "Гринвуд", ТОВ "Експостил", ЗАТ "Інтерліт", ТОВ АП "Протос" у період з 01.07.08 по 30.06.09. Порушень у відображенні їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку перевірками не встановлено. (т.7, а.с. 12-54).

Між тим, висновок відповідача про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання товарів у вказаних постачальників обґрунтовується обставинами подальшої реалізації цих товарів за цінами, які нижчі від цін придбання. А тому, на думку податкового органу, ці господарські операції не можна розглядати як такі, що повязані з господарською діяльністю позивача.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження; її метою є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З наведеного випливає, що господарська операція розуміється як факт підприємницької та іншої діяльності, який викликає зміни в структурі усіх ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті вчинення якого очікується отримання економічних вигод, збільшення чи зменшення зобовязань, одержання фінансових результатів. Слід зазначити, що окрема господарська операція може і не мати всіх ознак господарської діяльності, зокрема, обовязковості отримання доходу (прибутковості). Воднораз, сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Прибутковість кожної окремої операції не є обовязковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано обєктивними причинами.

Отже, терміни "господарська діяльність" та "господарська операція" не є тотожними.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є саме господарські операції платників податку. При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу податкового кредиту лише сум ПДВ за операціями з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток.

Норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачають, що право на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого у звязку з приданням товарів, безпосередньо визначається наявністю мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, спрямованої на отримання доходу, але не обовязково прибутковістю кожної окремої операції.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Та обставина, що придбаний підприємством товар реалізований за суму, меншу за суму його придбання, не може позбавляти платника права на формування податкового кредиту.

Суд приходить до висновку, що позиція відповідача про те, що господарська діяльність позивача в межах спірних правовідносин не є господарською діяльністю, суперечать законодавству, оскільки законодавцем не визначено обов'язку платника податків вчиняти лише прибуткові господарські операції. Законодавець при визначенні терміну "господарська діяльність" визначальним вважає мету діяльності платника податку, яка повинна бути направлена на отримання доходу. Причому, одна господарська операція може бути не безпосередньо направлена на отримання доходу, а бути передумовою для отримання останнього. Крім того, характерною ознакою господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку (підприємництва), є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості.

Положення статей 3, 42 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлюють, що одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може як бути досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що низькорентабельна господарська діяльність не є господарською.

Згідно зі статтею 189 ГК України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

За загальною нормою, закріпленою у статті 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення", вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Чинне законодавство розрізняє порядок формування ціни на товар за договорами між резидентами України та зовнішньоекономічними контрактами. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Таким чином, ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються з урахуванням договірних умов щодо ціни, зазначеної в зовнішньоекономічному контракті (а не в договорі, укладеному між двома резидентами України, у відповідності до якого придбано товар, який в подальшому продається нерезиденту); попиту і пропозиції на відповідний товар на світовому ринку; інших факторів світового ринку, що можуть обєктивно впливати на ціну товару.

Так, зміна цін на сільгосппродукцію та вторинні метали на внутрішньому та світовому ринках є обєктивним чинником, що не залежить від волевиявлення експортера.

За своєю сутністю зміна цін на товар є ризиком субєкта підприємницької діяльності, який є невідємною ознакою підприємницької діяльності в розумінні статті 42 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що продаж позивачем вітчизняних товарів на експорт за зовнішньоекономічними контрактами за цінами, нижчими цін придбання, не можна вважати операціями поза межами господарської діяльності товариства.

Суд зазначає, що прибутковість, як мета господарської діяльності підприємства, характеризується сумою отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Прибуток є основним економічним показником господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за №397/3690, прибуток це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (надалі - Стандарт 15), дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визначення доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій-разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пункту 6 Стандарту 15, не визнаються доходом такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Згідно з пунктом 8 Стандарту 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

З метою оцінки фінансово-економічних результатів господарської діяльності позивача з придбання товарів та подальшої їх реалізації на експорт судом у даній справі призначено судово-економічну експертизу щодо зясування понесених позивачем витрат у звязку з виконанням названих операцій та одержаних економічних вигод.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1966/23 від 31.05.11, проведеної Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, прибуток (чистий дохід) як основний економічний показник господарсько-фінансової діяльності ВАТ "Кіровоградобленерго" за період з 01.07.08 по 30.06.09 щодо операцій з експорту продукції становить 2 499439, 61 грн. Вказаний показник вплинув на результати господарсько-фінансової діяльності ВАТ "Кіровоградобленерго" в цілому, збільшивши ці результати (прибуток (чистий дохід) товариства в цілому) на суму прибутку (чистого доходу), щодо операцій з експорту продукції в розмірі 2 499439, 61 грн. (т. 7, а.с. 133- 153)

Крім того, суд приймає до уваги наявність у позивача прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2008 році - І півріччі 2009 року, про що свідчать звіти про фінансові результати ВАТ "Кіровоградобленерго". (т.9, а.с. 13-22).

Вказані докази спростовують доводи відповідача, що при проведенні операцій по експорту продукції підприємством не відбулось збільшення активу, що зумовило зростання власного капіталу, а також те, що в результаті проведення цих операцій не відбулось збільшення економічних вигод підприємства.

Щодо доводів відповідача, що діяльність позивача з купівлі-продажу нетипового товару не є характерною для основного виду його діяльності, а тому вважається такою, що вчиняється поза межами його господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частинами 1-3 статті 43 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

За змістом частини 4 статті 57 Господарського кодексу України відомості про мету і предмет діяльності суб'єкта господарювання повинні міститися у його статуті.

Згідно з розділом 2 Статуту ВАТ "Кіровоградобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №9 від 30.05.08), товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів товариства, задоволення економічних інтересів і соціальних потреб працівників. Предметом діяльності товариства, наряду з постачанням, передачею та розподілом електричної енергії, є оптова і роздрібна торгівля товарами, зовнішньоекономічна діяльність. Товариство має право здійснювати будь-які види діяльності, як перераховані в пункті 2.2 Статуту, так і не перераховані, але які не суперечать меті діяльності товариства і вимогам діючого законодавства України. Окремими видами діяльності, перелік яких визначається чинним законодавством України, товариство може займатися лише на підставі спеціальних дозволів (ліцензій). (т.1, а.с. 56-79),

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ВАТ "Кіровоградобленерго", у товариства крім основного виду діяльності - розподілення та постачання електроенергії (КВЕД: 40.13.0), передбачено такий вид діяльності, як - інші види оптової торгівлі (КВЕД: 51.90.0) (т.1, а.с. 45).

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності України ДК 009:2005, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05 №375, підклас 51.90.0 "Інші види оптової торгівлі" включає, зокрема, оптову торгівлю широким асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації.

Отже, придбаваючи та реалізуючи оптові партії товарів (сільськогосподарську та зернову продукцію, вторинні метали), позивач діяв у межах своєї господарської діяльності, визначеної Статутом.

У довідці про загальну інформацію щодо ВАТ "Кіровоградобленерго" (додаток №1 до акта перевірки №70/2310/23226362 від 24.09.09) посадові особи відповідача констатували, що такий вид господарської діяльності позивача, як інші види оптової торгівлі, не потребує отримання дозволів та ліцензій. (т. 8, а.с. 115).

Доводи податкового органу щодо того, що господарські операції позивача з купівлі-продажу зливків алюмінієвих, зливків шихтових, труб-відливків, ячменю, пшениці, ріпаку, гороху та горіхів не мають відношення до господарської діяльності позивача, оскільки позивач, будучи монополістом на ринку надання послуг з виробництва та постачання електроенергії, отримавши відповідні ліцензії від Національної комісії регулювання електроенергетики України, не звертався до останньої за отриманням дозволу на провадження іншої діяльності, суд визнає неспроможними з таких підстав.

Відповідно до пункту 2.6. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою НКРЕ №15 від 13.06.96, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.07.96 за №408/1433 (далі - Ліцензійні умови з передачі електроенергії), а також пункту 2.6 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №15/1 від 13.06.96, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України08.08.96 за №433/1458 (далі - Ліцензійні умови з постачання електроенергії), ліцензіат не повинен займатися іншими видами діяльності, якщо вони перешкоджають або можуть перешкоджати належному виконанню ним ліцензованої діяльності. Вимоги щодо здійснення ліцензіатом інших, крім ліцензованого, видів діяльності встановлюються НКРЕ. Ліцензіат зобов'язаний повідомити НКРЕ про здійснення інших видів діяльності та надати гарантії уникнення можливого ризику для ліцензованої діяльності.

Як вбачається з інформації НКРЕ №3242/08/17-09 від 15.05.09, наданої на запит ДПІ у м. Кіровограді, заява щодо встановлення вимог до ВАТ "Кіровоградобленерго" при здійсненні інших, крім ліцензованих видів діяльності, до НКРЕ не надходила. (т. 6, а.с. 148-149).

Розділом 6 Ліцензійних умов з передачі електроенергії визначено, що НКРЕ здійснює контроль за додержанням ліцензіатом Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності. НКРЕ застосовує санкції щодо ліцензіата в порядку, установленому чинним законодавством.

Розділом 5 Ліцензійних умов з постачання електроенергії, передбачено, що у разі порушення ліцензіатом цих Умов та Правил та інших обов'язків, передбачених Законом України "Про електроенергетику", ураховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену ліцензіатом електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу ліцензіату електричної енергії, НКРЕ застосовує до ліцензіата санкції, передбачені законодавством. НКРЕ застосовує санкції щодо ліцензіата у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів того, що НКРЕ щодо ВАТ "Кіровоградобленерго" виносилися рішення, приписи, розпорядження, інші розпорядчі документи щодо усунення порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності в частині здійснення інших, крім ліцензованого, видів діяльності, застосовувалися санкцій за ці порушення, відповідачем суду не надано. Так само суду не доведено фактів погіршення результатів ліцензованої діяльності позивача у звязку зі здійсненням ним господарської діяльності у сфері оптової купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та вторинних металів, які б свідчили про те, що здійснення цієї діяльності призвело до економічних ризиків для ліцензованої діяльності, порушення прав споживачів електричної енергії чи акціонерів товариства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зібраними у справі доказами підтверджено рух товарів за господарськими операціями щодо поставки товарів від ТОВ "Фіорд - 2", ТОВ "Донметсплав", ТОВ "Вектор Ойл Трейд", ТОВ "Торговий дім "Агромир", ТОВ "Гринвуд", ТОВ "Експостил", ЗАТ "Інтерліт", АП "Протос", та подальшої їх реалізації на експорт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що є визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку.

Воднораз, відповідачем суду не надано належних доказів на підтвердження обставин, які виключають можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями, як-от завідоме ненаправлення операцій на отримання доходу, вчинення цих операцій виключно з метою отримання податкової вигоди чи вилучення коштів із державного бюджету, фіктивність операцій тощо.

Реальність здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у вказаних постачальників, передачі їх на комісію комісіонерам та подальшої їх реалізації на експорт відповідачем в акті перевірки та у судовому засіданні під сумнів не ставиться.

Факт умисного ухилення посадових осіб позивача від сплати податків належними доказами не доведений, оскільки, як встановлено судом, у кримінальній справі №90-0028, порушеній 16.08.10 Генеральною прокуратурою України відносно службових осіб ВАТ "Кіровоградобленерго" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, станом на 22.06.11 досудове слідство не закінчено, обвинувачення не предявлено. (т. 7, а.с. 101-108, 166).

Таким чином, правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок сумПДВ, нарахованих у звязку з придбанням товарів у ТОВ "Фіорд - 2", ТОВ "Донметсплав", ТОВ "Вектор Ойл Трейд", ТОВ "Торговий дім Агромир", ТОВ "Гринвуд", ТОВ "Експостил", ЗАТ "Інтерліт", ТОВ АП "Протос", підтверджується рухом цих товарів за господарськими операціями, засвідченим документами бухгалтерського обліку, наявністю належно оформлених податкових накладних та економічним змістом господарських операцій. Поставка товарів здійснена з метою подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а саме виконання зовнішньоекономічних експортних контрактів.

Наведене свідчить, що право на податковий кредит у позивача виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновок податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як підстава для донарахування йому податкових зобовязань у розмірі 24169 813 грн., є необґрунтованим.

Вимогами пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у період з 01.07.08 по 30.06.09, тому застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12084906 грн., передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не відповідає вимогам законодавства.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001272310/2 від 21.01.10, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування цього рішення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0001272310/2 від 21.01.10.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Судді О.А. Черниш

Т.М. Кармазина

О.Ю. Флоренко

Повний текст постанови складено 19.07.11.