Постанова № 18613236, 22.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 року 12:10 Справа № 2а-0870/6037/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Чернової Ж.М.

при секретарі Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області

до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Мелітополь

про: прийняття до заліку та стягнення сум витрат по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мелітополі Запорізької області, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Приазовському районі суму витрат по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 та зобовязати відповідача прийняти до заліку суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_1

Позивач у своєму позові зокрема зазначає, що громадянину ОСОБА_1, який отримав трудове каліцтво 16.11.2004 на території Росії, з 14.03.2005 призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яку він отримує з 03.06.2006 в УПФУ в Приазовському районі. За період з 01.04.2010 по 30.06.2011 ОСОБА_1 виплачена пенсія в розмірі 1647гривень. Під час проведення щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період 01.04.2010 по 30.06.2011, виявлено, що витрати, понесені Пенсійним фондом України по виплаті ОСОБА_1 не приймаються до відшкодування та не відшкодовуються, оскільки трудове каліцтво одержано на території Росії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Основи законодавства України про загальнообовязкове державне пенсійне соціальне страхування».

Позивач у судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення проти позову, посилаючись на те, що ФССНВ не має законних підстав прийняти до заліку суму витрат на виплату і доставку пенсії. У письмових запереченнях на позов, відповідач зокрема посилається на ч.1 ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоровя, які повязані з виконанням ним трудових обовязків, підписаної 09.09.1994 державами учасницями СНД, відповідно до якої відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодженням здоровя провадиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодженням здоровя. Просить в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 працюючи в Лянторському дорожньому ремонтно-будівельному управлінні тресту «Сургутнафтодорбудремонт» ВАТ «Сургутнафтогаз» на території Російської федерації (Тюменська область), одержав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві (зіткнення транспортних засобів), у зв'язку із чим його було визнано інвалідом другої групи, що підтверджується копією акту про нещасний випадок на виробництві від 27.01.2005 № 6-2004 та копією виписки із акту огляду МСЕК №133727 від 03.03.2010 (форми № 157-1/0 затвердженої наказом МОЗ України № 224 від 19.05.2003).

Внаслідок отриманого трудового каліцтва, ОСОБА_1, відповідно до розпорядження Приазовського РУПФ № 122845 від 03.06.2006, призначена та виплачується пенсія по інвалідності.

Як зазначає у заяві позивач, за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 ОСОБА_1 виплачена пенсія у розмірі 1647 гривень, сума якої відповідачем не прийнята до заліку та не відшкодована УПФУ в Приазовському районі.

Суд розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відносини, що виникають за певними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статею 1 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 №16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно зі ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку до одних з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відноситься страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Пунктом 4 статті 25 визначено, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються певні види соціальних послуг та матеріального забезпечення, в тому числі пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку ФССНВ документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей ) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі документи, яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і ФССНВ в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

З 01.04.2001 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі за текстом Закон № 1105), у відповідності до приписів якого страхування за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.

Стаття 6 Закону №1105 визначає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в якості Страхувальника у сфері соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону № 1105 закріплено аналогічне правило, згідно з яким у разі якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика із інших видів страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, сфера дії Закону № 1105 поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії якого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві відповідно до цього Закону.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону N 1105 встановлено, що Фонд зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Обов'язок по відшкодуванню такої шкоди покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 21 Закону № 1105 на органи соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, вказана стаття не містить будь-яких застережень щодо виконання Фондом соціального страхування від нещасного випадку обов'язку з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Підпунктом “а”ст. 27 Закону України “Про пенсійне забезпечення”встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту З розділу XI “Прикінцеві положення” Закону № 1105, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також і зазначеним в статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що витрати понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Доводи відповідача стосовно поширення на спірні правовідносини положень Угоди про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язанні з виконанням ним трудових обов'язків, яка підписана 09.09.1994 між частиною держав колишнього СРСР, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки її норми регулюють інші відносини повязані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у звязку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

13.03.92 держави - учасники Співдружності Незалежних Держав підписали Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 1, 3 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави на території якої вони проживають, при цьому всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає це пенсійне забезпечення.

Сумісною постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. N 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Згідно п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що страховиком, який має сплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території держав-учасниць Співдружності Незалежних держав, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача прийняти до заліку суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 суд вважає, що вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вище зазначений Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі відсутності згоди на підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом предявлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом предявлення вимог про підписання актів звірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 158-163КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Мелітополі Запорізької області про прийняття до заліку та стягнення сум витрат по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мелітополі Запорізької області (72311, м. Мелітополь Запорізької області, пр. Богдана Хмельницького, 93, ЄДРПОУ 25919891, роз. рахунок № 37178400901168, УДК в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області (72401, сел. Приазовське Запорізької області, вул. Пушкіна, 4, ЄДРПОУ 20508491, роз. рахунок № 25608302001101, ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) суму витрат по виплаті пенсії у розмірі 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова