Постанова № 18612477, 06.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/4279/11

15 год. 40 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представників позивача Желтобрюхова В.В., Жилименко М.М.

представника відповідача Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромвентиляція»» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252302/0/7427 від 18.05.2011, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 59 187 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн., посилаючись на те, що висновки акту перевірки про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Елаком Інвест» правочину та відсутність факту поставок товарів (послуг) останнім, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам здійснених господарських операцій щодо поставки товарів (послуг) відповідно до укладеного договору № 03/01 від 04.01.2011, у звязку з чим вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі та пояснила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у звязку із виявленими в ході проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства, просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оржлонікідзевському районі м. Запоріжжя з 28.03.2011 по 29.03.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрпромвентиляція» з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «Елаком Інвест» та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2011 № 110/23-253/33471657 та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про встановлені порушення вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», підприємством завищено податковий кредит , сформований від контрагента ТОВ «Елакон Інвест» за січень 2011 року на загальну суму 107600 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду за січень 2011 року на суму 107600 грн.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю укладеного між ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Елаком Інвест» правочину та відсутністю факту поставок товарів (послуг) останнім.

Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки від 29.03.2011 № 110/23-253/33471657 обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Укрпромвентиляція» мало взаємовідносини з ТОВ «Елаком Інвест» відповідно до укладеного договору підряду на виконання робіт від 04.01.2011 № 03/01, згідно з яким ТОВ «Укрпромвентиляція» (замовник) доручає, а ТОВ «Елаком Інвест» (підрядник) зобовязується у визначений цим договором строк виконати власними зусиллями, з використанням своїх матеріалів, комплекс робіт по обладнанню систем вентиляції на обєкті: «Реконструкція заводу під переробку масличних культур в м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22». В свою чергу замовник зобовязується прийняти виконані роботи та своєчасно сплатити вартість робіт, матеріалів і обладнання на умовах Договору. Згідно з договором, поставка товару здійснюється власними силами постачальника.

До перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Укрпромвентиляція» з ТОВ «Елаком Інвест» позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, договір. Документів, що підтверджують факт поставки товарів (послуг) від підрядника до замовника, а саме: актів приймання передачі товару, довіреностей, а також документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів до перевірки не надано.

Згідно наданих документів встановлено, що ТОВ «Укрпромвентиляція» у період до 31.12.2011 доручило ТОВ «Елаком Інвест» виконання робіт по обладнанню систем вентиляції на обєкті: «Реконструкція заводу під переробку масличних культур в м. Вільнянськ, пер. Матрочова, 22», з використанням власних матеріалів на загальну суму 1000 000 грн., у тому числі ПДВ 166 666 грн. 67 коп.

Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Крім того, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Разом з тим, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» зазначених правил встановлено, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обовязковому порядку передається вантажоодержувачу.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України, Міністату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон повязує виникнення права платника податку на формування податкового кредиту.

Враховуючи, що ТОВ «Укрпромвентиляція» документів на підтвердження транспортування вентиляційного обладнання від ТОВ «Елаком Інвест» відповідно до укладеного договору підряду на виконання робіт № 03/01 від 04.01.2011, які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надано, акти приймання-передачі товару відсутні, довіреності та інші документи, які підтверджують транспортування товару відсутні, суд приходить до висновку, що відсутній факт передачі товару від ТОВ «Елаком Інвест» до ТОВ «Укрпромвентиляція».

Крім того, посилання позивача на наявність у нього належним чином оформлених видаткової накладної №ЕІ №0000101 від 28.01.2011, податкової накладної №127 від 10.01.2011, рахунку фактури №010111 від 04.01.2011, виписок щодо руху з поточного рахунку за 01.02.2011, 09.02.2011, 18.02.2011, 22.02.2011, 01.03.2011, а також довідки вартості виконаних підрядних робіт за січень 2011 року та акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 року відповідно до укладеного договору генерального підряду від 07.07.2010 між ТОВ «Агропроінвест 08» (замовником) та ТОВ «Укрпромвентиляція» (підрядником), як на підтвердження факту здійснення господарської операції, суд вважає необґрунтованими.

З наданих позивачем рахунку-фактури № 010111 від 04.01.2011, податкової накладної № 127 від 10012011, видаткової накладної № ЕІ-0000101 від 28.01.2011 не вбачається обсяг поставленого обладнання, відсутні відомості щодо його кількості. Зазначені документи містять лише загальні відомості.

Позивачем як до перевірки, так і в судовому засіданні не були надані ані товарно-транспортні накладні, ані акти приймання-передачі вентиляціного обладнання згідно договору підряду на виконання робіт №03/01 від 04.01.2011 укладеного між ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Елаком Інвест».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявність у позивача лише належним чином засвідчених видаткової накладної №ЕІ №0000101 від 28.01.2011, податкової накладної №127 від 10.01.2011, рахунку фактури №010111 від 04.01.2011, виписок щодо руху з поточного рахунку за 01.02.2011, 09.02.2011, 18.02.2011, 22.02.2011, 01.03.2011 не можуть бути підставою для підтвердження факту здійснення господарських операцій, та не спростовують висновків відповідача, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи, що позивачем належних доказів реального отримання товару з огляду на відсутність доказів щодо перевезення цього товару, його зберігання, та прийняття не надані, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту 107600 грн.

Крім того, згідно з інформацією ДПІ у Печерському районі м. Києва, яка витребувана судом, подана ТОВ «Елаком інвест» декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року, по взаємовідносинам з яким позивачем сформовано податковий кредит за січень 2011, не визнана як податкова звітність.

Відповідно до в. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та тс. 8 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оприбуткованих операціях.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Позивачем не доведено реальність операцій щодо придбання вентиляційного обладнання, документи, які підтверджують їх транспортування, оприбуткування та облік, у позивача відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України субєкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не надано документів, підтверджуючих фактичне отримання товару, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте згідно із діючим законодавством, тому відповідно, позов про його скасування не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша

Постанову в повному обсязі виготовлено 11 жовтня 2011 року.