Постанова № 18612461, 05.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/6170/11

(15 год. 30 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Сподінової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

Позивач просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області №0000272303 від 12.05.2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування ТОВ «Агропроінвест 08» за червень 2010р. у сумі 3460696грн. Судові витрати стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача не відповідають приписам діючого законодавства і фактичним обставинам справи, позивач не погоджується щодо висновків про завищення бюджетного відшкодування на загальну суму 3460696грн.

Щодо завищення бюджетного відшкодування ПДВ декларації за червень 2010р. на загальну суму 196846,31грн. по взаємовідносинах з придбання у ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» сої та соняшника на суму 107502грн., у т. ч. ПДВ 17917грн.; з придбання у приватного підприємця ОСОБА_1 соняшника на суму 317197,46грн., в т.ч. ПДВ 52866грн., та на суму 132473,46грн. в т.ч. ПДВ 22078,91грн.; з придбання у ТОВ «Компанії «Вітор» сої на суму 623906,43 грн., у т. ч. ПДВ 103984,4грн. позивач зазначає, щодо вище переліченим постачальникам є відповідні податкові накладні (надавались до перевірки), первинні документи на підтвердження перерахування грошових коштів та одержання сировини та результатів виконаних робот і наявність між сторонами дійсних господарських правовідносин.

Щодо неврахування відповідачем суми у 2679850грн. у бюджетному відшкодуванні за червень 2010р. позивач зазначає, що зазначена сума сплачена позивачем у попередніх податкових періодах своїм контрагентам у повному обсязі. При цьому затверджена форма декларації з ПДВ не передбачає відображення даних у розрізі кожного контрагента та фактично сплачених сум по ним, а відображає суми, що взагалі були сплачені за звітний період при придбанні товарів та послуг.

Крім того, позивач наполягає, що Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право на бюджетне відшкодування від події повязаної зі сплатою податку (в ціні товару) конкретному постачальнику в межах однієї господарської операції, а встановлює ключовий критерій факт сплати податку у попередніх податкових періодах постачальникам товарів.

Щодо суми 584000грн., позивач в цій частині позовні вимоги обґрунтовує тим, що перевірка правильності віднесення сум ПДВ до відшкодування здійснювалась контролюючим органом станом на червень 2010р., а відповідна сума до відшкодування була погоджена ДПІ лише у вересні 2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяв.

22 вересня 201р. через канцелярію суду представником позивача подавалась клопотання про призначення експертизи, проте в судовому засіданні 5 жовтня 2011р. представник позивача відкликав зазначене клопотання.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Пояснили, що висновки зроблені за результатами перевірки ТОВ «Агропроінвест 08» відповідають фактичним обставинам, оскаржене податкове повідомлення-рішення прияйте у відповідності до діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, позов подано без нормативно обґрунтованих доводів та підстав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що з 21.09.2010р. по 06.12.2010р. Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» з питань правомірності декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2010р., який виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2008р. травні 2010р., про що складно акт від 09.12.2010р. № 1560/23/35834331.

В висновках акту, зокрема зазначено, що на порушення пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Агропроінвест 08» завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010р. на суму 4357942грн.

На підставі зазначеного акту, відповідачем по справі було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000382303/0 від 22 грудня 2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість по податковій декларації №11608 від 20.07.2010р. за 06 міс. 2010р. на суму 4386947грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2011р. №0000382203/1 та від 12 травня 2011р. №0000272303 аналогічного змісту.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

В описовій частині акту від 09.12.2010р. № 1560/23/35834331 зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2009р. віднесено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) по ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» на загальну суму 15000000 грн., в т.ч. ПДВ 2500000грн. за податковими накладними №756 від 26.10.2009р., №760 від 26.10.2009р. та №757 від 26.10.2009р.

З листа №986/7/23-011 від 27.10.10р. від Токмацької ОДПІ перевіряючим стало відомо, що ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» не є виробником реалізуємої продукції ( сої та соняшника), а згідно податкової накладної від 22.10.2009р. №347 на загальну суму 107502грн., у т. ч. ПДВ 17917грн., продукцію придбано у ТОВ «Вітор», яке знаходиться на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

З відповіді від 07.10.2010р. №17820/7/23-211/775 від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя перевіряючим стало відомо, що ТОВ «Компанія «Вітор» не знаходиться за фактичною адресою.

Із зазначеного перевіряючими зроблено висновок, що факт придбання продукції ТОВ «Племптахоклмбінат «Запорізький» у ТОВ «Компанія «Вітор» на загальну суму ПДВ 17917грн. з метою використання у господарській діяльності не підтверджено.

Крім того, зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2009р. віднесено витрати з придбання у приватного підприємця ОСОБА_1 соняшника на загальну суму 317197,26грн., у т. ч. ПДВ 52866,21грн. за податковими накладними №490 від 31.10.2009р., №489 від 30.10.2009р., №488 від 30.10.2009р., №469 від 29.10.2009р.

Листом від 06.10.2010р. №57005/7/17-321 від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська перевіряючи були повідомлені, що ПП. ОСОБА_1 дійсно реалізовував соняшник за зазначеними податковими накладними, проте він не є виробником зазначеної продукції, а придбав її у ТОВ «Вігро Плюс», яке має стан ліквідаційна процедура за рішенням суду ( відповідь ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 25.10.2010р. №21145/7/23-1106).

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про завищення позивачем суму податкового кредиту в декларації за жовтень 2009р. на загальну суму 70783,21грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ декларації за червень 2010р. на 70783грн.

Крім того, зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту по ПДВ за листопад 2009р. віднесено витрати з придбання у приватного підприємця ОСОБА_1 соняшника на загальну суму 132473,46грн., у т. ч. ПДВ 22078,91грн. за податковими накладними 3496 від 02.11.2009р., №499 від 03.11.2009р.

Листом від 06.10.2010р. №57005/7/17-321 від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська перевіряючи були повідомлені, що ПП. ОСОБА_1 дійсно реалізовував соняшник за зазначеними податковими накладними, проте він не є виробником зазначеної продукції, а придбав її у ТОВ «Фінансово-Інвестиційна компанія «Мілена», яка у відповідності до листа Шевченківської ДПІ у м. Києві від 25.10.2010р. №21053/7/23-1106 відсутня за фактичним місцезнаходженням.

Крім того, позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2009р. вартість з придбання у ТОВ «Компанія» Вітор» сої на загальну суму 623906,43грн., у т. чт. ПДВ 103984грн. за податковими накладними №348 від 05.11.2009р., №350 від 11.11.2009р., №355 від 16.11.2009р.

Перевіряючими уроблено висновок про те, що факт придбання позивачем у ТОВ «Компанія «Вітор» продукції на суму ПДВ 103984,4грн. з метою використання у господарській діяльності не підтверджено у звязку з інформацією, отриманою листом від 14.10.2010р. №17820/7\23-211/775 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про те, що ТОВ «Компанія «Вітор» за фактичним місцезнаходженням відсутня, проведення перевірки неможливо.

Таким чином, в акті перевірки, зроблено висновок, що позивачем завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2009р. на загальну суму 126063грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ декларації червня 2010р. на 126063грн.

Зазначені висновки відповідача суд вважає помилковими з наступних підстав.

Суду надані копії договорів від 22 жовтня 2009р. між ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» та позивачем купівлі-продажу сої, та купівлі-продажу соняшника, додаток №1 до договору про надання послуг сушки сої, та сушки соняшника, додаткова угода до договору про зміну обсягів поставки, видаткові накладні, податкові накладні №756 від 26.10.2009р., №760 від 26.10.2009р. та №757 від 26.10.2009р., складська квитанція на зерно №4 від 20 жовтня 2009р., договір оренди з ТОВ «Вільнянський елеватор» від 29.10.2009р.(а.с.94-112 т. 1).

Крім того, суду надані копії договорів від 6 жовтня 2009р., від 29 жовтня 2009р., від 03 листопада 2009р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та позивачем купівлі-продажу соняшника врожаю 2009р., додаток №1 до договору про надання послуг сушки соняшника, додаток №2 про надання послуг по очистки соняшника, копії видаткових накладних та податкових накладних №469 від 29.10.2009р., №488 від 30.10.2009р., №489 від 30.10.2009р., № 490 від 31.10.2009р. та №496 від 02.11.2009р., №499 від 03.11.2009р., копії платіжних доручень (а.с. 64 94 т. 1 ).

Суду також були надані податкові накладні, виписані ТОВ «Компанія «Вітор» №348 від 05.11.2009р., №350 від 11.11.2009р., №355 від 16.11.2009р., товарно-транспортні накладні на поставку сої від 4 .11.2009р., 1-.11.2009р.. платіжні доручення про сплату за поставлену продукцію (а.с 117-125 т. 1).

Пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Ст 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. ст. 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість, і до таких підстав, зокрема, віднесено наявність господарських операцій, сплата податку на додану вартість, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, відсутності належно оформлених накладних або відсутності дійсної поставки товарів.

Оскільки судом встановлено правомірність віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум, визначених наданими позивачем податковим накладними, то і висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є неправомірним, та таким, що не відповідає обставинам справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення в сумі 196846грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наказ ДПА України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 22.12.2010, № 985 визначає порядок відкликання податкових повідомлень-рішень і їх підстави.

Враховуючи положення зазначеного Порядку, суд приходить до висновку, що скасування первинного податкового повідомлення-рішення тягне за собою автоматичне скасування похідних повідомлень рішень.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для забезпечення повного захисту інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність частково скасувати податкові повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області форми «В1» №0000382303/0 від 22 грудня 2010р.

Щодо решти позовних вимог, то суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Актом перевірки від 09.12.2010р. № 1560/23/35834331 встановлено, що ТОВ «Агропроінвест 08» не сплачено постачальникам суму податку на додану вартість в розмірі 2679850грн. за операціями з придбання у листопаді 2009р., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2010р на 2679850грн., у т. ч. :

відсутня сплата податку на додану вартість по ТОВ «Племптахлклмбінат «Запорізький» на загальну суму ПДВ 2580200грн.;

відсутня сплата податку на додану вартість по ТОВ «Геолан Агро» на загальну суму ПДВ 99532,67грн.;

відсутня сплата податку на додану вартість по ТОВ «Вільнянський елеватор» на загальну суму ПДВ 117,33грн.

Представником позивача в судовому засіданні зазначені фактичні обставини не заперечувались.

Доводи позивача полягають в тому, що редакція пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право на бюджетне відшкодування від події, повязаної зі сплатою податку (в ціні товару) конкретному постачальнику в межах однієї господарської операції, а встановлює такий критерій як факт сплати податку у попередніх податкових періодах постачальникам товарів.

Суд з доводами позивача не погоджується з наступних підстав.

Пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.і 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому слід враховувати вимогу Закону України «Про податок на додану вартість» щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самої суті бюджетного відшкодування, розкритої в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За встановленого під час перевірки позивача факту несплати позивачем постачальникам товарів (послуг) 2679850грн. податку на додану вартість, неспростованого в судовому процесі, у суду не має законних підстав для визнання протиправним зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування на зазначену суму, а відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, актом перевірки від 09.12.2010р. № 1560/23/35834331 встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки №892/23/35834331 ТОВ «Агропроінвест 08» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272303/0 від 09.09.2010р. форми «В2» на загальну суму 584000грн., яке вручено представнику позивача під підпис.

В акті від 09.12.2010р. № 1560/23/35834331 зазначено, що у графі 4 «частина від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязанням попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування» довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації за червень 2010р., ТОВ «Агропроінвест 08» не відображено суму ПДВ у розмірі 584000грн., яку підтверджено актом та податковим повідомленням-рішенням, зазначеним вище.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 584000 зарахована у зменшення податкових зобовязань ТОВ «Агропроінвест 08» по ПДВ та обліковується по картці особового рахунку податку на додану вартість Вільнянської МДПІ, тому ТОВ «Агропроінвест 08» безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.2. декларації за червень 2010р. на 584000грн.

В цій частині позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірка правильності віднесення сум ПДВ до відшкодування здійснювалась контролюючим органом станом на червень 2010р., а відповідна сума до відшкодування була погоджена ДПІ лише у вересні 2010р.

Доводи позивача суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Суду надані копія акту перевірки №892/23/35834331 від 27.08.2010р. та податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 09.09.2010р. №0000272303/0, яким ТОВ «Агропроінвест 08» збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 584000грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення не скасовано, про що сторони в судовому засідання не заперечували.

У відповідності до вимог пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Абзац «а» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів.

Додатком 6 до Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визначена форма «В2» податкового повідомлення-рішення.

П. 5.12.6 Порядку заповнення і подання податкової деларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. № 166, який також діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-».

Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області форми «В1» №0000382303/0 від 22 грудня 2010р. в сумі 196 846грн.(сто девяносто шість тисяч вісімсот сорок шість гривень нуль копійок).

В решті частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення виготовлене 11 жовтня 2011 року.

Суддя А.А. Щербак