Постанова № 18611994, 08.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2011 року о 10-15 годині                               Справа № 2а-0870/6861/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя

до ТОВ «Лакма»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом та обґрунтовує свої вимоги тим, що на обліку в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя знаходиться ТОВ «Лакма», яке є платником страхових внесків, й, станом на 01.07.2011, за ними значиться заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4162,40 гривень та борг по фінансовим санкціям - 4624,49 гривень, разом - 8786,89 гривень.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості, представник позивача просить суд позов задовольнити та стягнути суму боргу, розглянувши справу без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Лакма», відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 1 цього Закону визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У ч. 2. ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ст. 19 вказаного Закону, страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, обчислення страхових внесків територіальними органами ПФУ в випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.2 ч.9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно картки особового рахунку страхувальника - юридичної особи ТОВ «Лакма», станом на 01.07.2011, за період з січня по листопад 2010 року (включно) нараховано до сплати страхових внесків та фінансових санкцій у розмірі 4162,40 гривень, але підприємство за вказаний період вказану суму не сплатило.

Відповідно до ст. 106 Закону, за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, відповідачу були нараховані фінансові санкції. Рішення про застосування фінансових санкцій були надіслані підприємству:

рішення № 595 від 21.10.2009 у розмірі штрафу 1085,78 гривень отримано підприємством 12.01.2010, але в десятиденний строк суму фінансових санкцій не сплачено;

рішення № 617 від 23.11.2009 у розмірі штрафу 858,16 гривень отримано підприємством 17.01.2010, але в десятиденний строк суму фінансових санкцій не сплачено;

рішення № 298 від 22.07.2010 у розмірі штрафу 2680,55 гривень отримано підприємством 13.01.2010, але в десятиденний строк суму фінансових санкцій не сплачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону та п. 2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 19.12.2003, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. Заява подається до Пенсійного фонду протягом 10 робочих днів з дня отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки. Така заява розглядається Пенсійним фондом протягом трьох робочих днів від дня її отримання.

За результатами розгляду заяви Пенсійний фонд приймає одне з таких вмотивованих рішень, про що повідомляє заявника: або повне чи часткове задоволення заяви, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання нової вимоги; або залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника - без розгляду.

У разі незгоди страхувальника з рішенням Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги про сплату недоїмки, подальше його оскарження здійснюється у вищому органі Пенсійного фонду або в судовому порядку.

          Судом встановлено, що у встановлений Законом строк рішення ПФУ не були оскаржені відповідачем.

Тому, станом на 01.07.2011, відповідач має борг по фінансовим санкціям у розмірі 4624,49 гривень.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що ТОВ «Лакма», яке, відповідно до ч.1 ст.14 та ч.1 ст. 15 Закону №1058-IV, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зареєстроване в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя.

Сума наявної заборгованості відповідача перед УПФУ по страховим внескам та фінансовими санкціями, станом на 01.07.2011, складає 8786,89 гривень.

Оскільки відповідачем до цього часу заявлену позивачем суму заборгованості не сплачено, адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17,122,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Лакма» (юридична адреса: 69609, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 39, код ЄДРПОУ 31979695) на користь УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя заборгованість:

на р/р 25607301201077 - у розмірі 8347 (восьми тисяч трьохста сорока семи ) гривень 92 копійок;

на р/р 25604301301077 - у розмірі 438 (чотирьохсот тридцяти восьми) гривень 97 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         О.В. Матяш