Постанова № 18611987, 04.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року <Текст >Справа № 2а-0870/7446/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників сторін :

від позивача Рибалко О.В.

від відповідача Лисенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

09.09.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла зазначена позовна заява.

У судовому засіданні представник позивача (компанії CH2M HILL International, Ltd ) підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що та обставина, що платник ПДВ по операціях по поставці нерезидентом послуг на митній території України сплачує податок не постачальнику послуг, а безпосередньо до Державного бюджету, не позбавляє його права на бюджетне відшкодування сплаченого в податку. При цьому сплаченим податком за змістом Закону є задекларована сума податкового зобов'язання, а не фактична сплата.

На підставі викладеного вважає, що представництву позивача (представництво компанії CH2M HILL International, Ltd, яке не має статусу юридичної особи) безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 99 192,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 006,05 00 грн.

Представник відповідача (Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просить у позові відмовити у повному обсязі, зокрема зазначивши, що завищення представництвом позивача бюджетного відшкодування ґрунтується на наступному:

- неможливість ідентифікувати отримані послуги з подальшим використанням у власній господарській діяльності позивача, оскільки до перевірки надані лише Акти приймання-передачі без доказів отримання від постачальника результатів робіт у вигляді розроблених проектів, рекомендацій тощо);

- відсутність факту сплати вартості придбаних послуг постачальнику таких послуг.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача,дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку представництва позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні, вересні 2010 року, за результатами якої складено акт № 35/23-252/21716033 від 04.03.2011.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000162302/0/4849 від 29.03.2011 позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на 81709 грн. та за жовтень 2010 р. на 17483 грн., а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 21006,05 грн.

Судом встановлено, що компанія «CH2M HILL International, Ltd» (далі - позивач) є юридичною особою та здійснює діяльність на території України через Представництво «CH2M HILL International, Ltd», яке не має правового статусу юридичної особи.

Представництво позивача скористалося правом адміністративного оскарження податкового повідомлення- рішення, однак скаргу представництва позивача залишено без задоволення.

Представництво «CH2M HILL International, Ltd», згідно договору субпідряду щодо надання інженерно-консультаційних послуг від 01.11.2007 отримало від фірми - нерезидента СН2М НILL Polska Ltd.Sp z.o.o. (Республіка Польща) послуги у травні 2010 року на суму 620 380,00 грн. (244 192,40 польських злотих) та у серпні 2010 року на суму 170 510,00 грн. (68 655,21 польських злотих), про що сторонами складено акти здачі-приймання наданих послуг:

-№ 10/10/ІІЗА від 07.05.2010р. на суму 77 319,59 польських злотих;

-№ 12/10/ІІЗА від 07.05.2010р. на суму 166 872,81 польських злотих;

-№ 18/10/ІІ5А від 27.08.2010р. на суму 68 655,21 польських злотих.

Відповідач не заперечує правомірність декларування представництвом позивача у податкових деклараціях з податку на додану вартість:

- за травень, серпень 2010 року у рядку 7 розділу «Податкові зобов'язання» обсягів поставки послуг, отриманих від фірми - нерезидента СН2М НILL Polska Ltd.Sp z.o.o. (Республіка Польща) на митній території України, відповідно у сумі 620 380,00 грн. (колонка А), сума ПДВ - 124 076,00 грн. (колонка Б) та у сумі 170 510,00 грн. (колонка А), сума ПДВ - 34 102,00 грн. (колонка Б).,

- за червень, вересень 2010 року у рядку 12.4 розділу «Податковий кредит» обсягів придбання послуг, отриманих від нерезидента: у червні 2010р. на суму ПДВ 124 076,00 грн., у вересні 2010р. на суму ПДВ 34 102,00 грн.

Позиція відповідача полягає у тому, що у позивача, за вимогами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не виникло права у липні, жовтні 2010 року на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 81 709,00 грн. та 17 483,00 грн. відповідно, як частини від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту задекларованого в деклараціях за червень, вересень 2010 року, сформованої, в тому числі, за рахунок податку на додану вартість у сумі 124 076,00 грн. та у сумі 34 102,00 грн., який фактично не сплачений позивачем у попередніх податкових періодах фірмі СН2М НILL Polska Ltd.Sp z.o.o. (Республіка Польща).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що при імпорті послуг податок на додану вартість постачальникам товарів не сплачується, а сплачується до держбюджету під час включення до податкової декларації, оскільки імпортовані послуги митному оформленню не підлягають і єдиною можливістю сплатити податок на додану вартість за отримані від нерезидента послуги на митній території України є включення податкового зобов'язання з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Згідно роз'яснень Державної податкової адміністрації України, викладених у листах від 12.10.2005 N 20296/7/16-1417 "Про бюджетне відшкодування" та від 14.02.2006 N 2741/7/16-1517 "Про податок на додану вартість", згідно яких при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податків може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включати суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою (пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону).

Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість (у редакції Закону України від 07.07.2005 р. N 2771-IV, набрав чинності 28.07.2005 р.) датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оплати за зазначеним договором здійснено не було, доказів оплати представником позивача надано не було, а у судовому засідання представник позивача підтвердив, що оплати за договором субпідряду щодо надання інженерно-консультаційних послуг від 01.11.2007 здійснено не було.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку про те, що висновки відповідача є обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення законним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160-164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.10.2011.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева