Постанова № 18611779, 15.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року (14 год. 57 хв.) Справа № 2а-2620/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О. при секретарі судового засідання Вітковській С.О.

за участю представників позивача: Белікової К.Г.

відповідача1: Колісник І.О., Дяченко Ю.Т.

відповідача 2: не зявився;

прокуратури: Стешенко В.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Південтрансенерго»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя;

Головного управління Державного казначейства України у

Запорізькій області

про: стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя; Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, у розмірі 2289804 грн. 17 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в сумі 21 510,34 гривень, лютий 2008 року в сумі 55 663,04 гривень, за березень 2008 року в сумі 35 296,57гривень, за квітень 2008 року в сумі 112 282,55 гривень, за травень 2008 року в сумі 7 673,53 гривень, за червень 2008 року в сумі 65 762,57 гривень, за липень 2008 року в сумі 188 216,81 гривень, за серпень 2008 року в сумі 431 859,80 гривень, за вересень 2008 року в сумі 182 269,92 гривень, за жовтень 2008 року в сумі 329 079,69 гривень, за листопад 2008 року в сумі 85 374,31 гривень, за грудень 2008 року в сумі 172 655,13 гривень, за січень 2009 року в сумі 244 814,69 гривень, за лютий 2009 року в сумі 7 883,74 гривень, за березень 2009 року в сумі 57 741,40 гривень, за травень 2009 року в сумі 33 903,08 гривень, за жовтень 2009 року в сумі 68 113,00 гривень, за грудень 2009 року в сумі 89 704,00 гривень, всього в сумі 2 289 804,17 гривень протиправно порушено відповідачами та вимагає стягнути з Державного бюджету України заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Також зазначає, що позивачем дотримані вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо подання відповідної звітності та підтвердження первинними документами права на відповідне бюджетне відшкодування. Крім того, частково задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вищевказані періоди були відшкодовані на рахунок ВАТ «АК Південтрансенерго».

Відповідач № 1 надав суду заперечення проти позову, які обґрунтував наступним.

Аналіз матеріалів перевірок дає можливість виявити ряд засобів, які використовують правопорушники з метою незаконного вилучення коштів з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ це і включення до податкового кредиту сум ПДВ за товарами, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, і віднесення до валових витрат сум ПДВ за придбаний товар без його фактичної сплати, використання схеми псевдо експорту, штучне завищення ціни експортного товару, експорт через комісіонерів, тощо, тому тільки шляхом проведення перевірок також по ланцюгам постачання можливо виявити та попередити незаконне відшкодування податку з бюджету.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість» зазначає, що встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Право відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, що не можливо встановити без проведення документальної перевірки.

Проведення документальної перевірки, заявленої СГД суми до відшкодування з бюджету зустрічних перевірок займає певний час, в період якого неможливо повернути суми податку з бюджету. Тому, тільки після застосування всіх заходів, визначених діючим законодавством у ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя можуть бути надані висновки Держказначейству та сума бюджетного відшкодування може бути відшкодована.

Хоча, по контрагентам позивача не можливо підтвердити відшкодування, оскільки не проведені перевірки цих підприємств, що взагалі не дає можливість стверджувати про законність такого відшкодування позивачу, оскільки не встановлена сплата податку до бюджету та взагалі взаємовідносини з такими підприємствами.

Крім цього, у запереченнях представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначив, що чинним законодавством не передбачено право позивача на звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення коштів з бюджету.

07.06.2010, відповідач № 2 надав до суду пояснення по адміністративній справі, у яких виклав наступне.

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України,Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 за 971/9570, розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків згідно з реєстрами субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, які надаються як регіональними податковими органами, так і Державною податковою адміністрацією України, або за рішенням суду.

Отримавши висновки згідно з реєстрами субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, органи Державного казначейства України протягом пяти операційних днів після отримання висновку перераховують кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Відповідач № 2 стверджує, що зазначене свідчить про те, що відповідно до даних повноважень органи Державного казначейства України не приймають самостійного рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У звязку з тим, що до Головного управління не надходило висновку та реєстру субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» за вказаний у позовній заяві звітний період та на визначену позивачем суму, то і підстав для перерахування коштів у Головного управління не має.

09.03.2011 прокурор надав суду заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що ні Законом України «Про податок на додану вартість», ні нормами ст. 105 КАС України не передбачено права особи на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскарженні рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» (надалі - Позивач, ВАТ «АК «Південтрансенерго») є зареєстрованим Запорізькою міською радою народних депутатів суб'єктом господарювання згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 19.11.2001 № 0020140 і платником податку на додану вартість відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями) (надалі - Закон України «Про ПДВ») та згідно свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість від 18.01.2007 року № 100013384, виданого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі - Відповідач № 1, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), індивідуальний податковий номер платника ПДВ 001109908241.

У строки, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Позивач подає відповідачу № 1 податкові декларації з податку на додану вартість. В тому числі, 19.02.2008. Позивачем Відповідачу № 1 була подана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2008 року з виправленням помилки за звітний (податковий) період грудень 2007 року; 19.03.2008 - податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2008 року; 17.04.2008 - податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2008; 19.05.2008 - за квітень 2008 року; 19.06.2008 - за травень 2008 року, 17.07.2008 року - за червень 2008 року; 18.08.2008 року - за липень 2008 року; 18.09.2008 року - за серпень 2008 року; 17.10.2008 р. - за вересень 2008 року; 18.11.2008 - за жовтень 2008 року; 17.12.2008 - за листопад 2008 року; 16.01.2009 - за грудень 2008 року; 18.02.2009 - за січень 2009 року; 19.03.2009 - за березень 2009 року; 16.06.2009 - за травень 2009 року; 17.11.2009 - податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2009 року з виправленням помилки за звітний (податковий) період вересень 2009 року; 19.01.2010 року - за грудень 2009 року.

Вищевказаними податковим деклараціями з податку на додану вартість Позивачем були визначені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядки 25, 25.1): за січень 2008 в сумі 189 853 гривень; за лютий 2008 року в сумі 230 111 грн., за березень 2008 - 616 392 грн.; за квітень 2008 - 646 315 грн.; травень 2008 - 180 036 грн.; червень 2008 - 219 428 грн.; липень 2008 - 513 552 грн.; серпень 2008 - 805 206 грн.; вересень 2008 - 379 021 грн.; жовтень 2008 - 957 266 грн.; листопад 2008 - 182 518 грн.; грудень 2008 - 528 958 грн.; січень 2009 - 544 817 грн.; лютий 2009 - 512 531 грн.; березень 2009 - 432 196 грн.; травень 2009 - 140 852 грн.; жовтень 2009 - 68 113 грн.; грудень 2009 - 89 704 грн.

Разом з вищевказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень - грудень 2008 року, січень - березень 2009 року, травень, жовтень, грудень 2009 року Позивачем були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на його рахунок № 2600435901, МФО 313850 в Запорізькій філії АБ «Енергобанк». Копії вищевказаних податкових декларацій з ПДВ були подані Позивачем також і до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області (надалі - Відповідач 2).

Перевірки достовірності нарахування Позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за вищевказані податкові періоди були частково проведені Відповідачем 1 та складені відповідні акти та довідки (акт від 23.03.2009 № 778/23-00110993, довідка від 06.11.2008 р. № 2098/23-5/00110993, довідка від 18.04.2008 № 983/2303/00110993, довідка від 28.05.2008 № 1252/2303/00110993, довідка від 24.06.2008 № 1452/2303/00110993, довідка від 21.08.2008 № 1432/23 - 5/00110993, довідка від 09.02.2009 № 270/23-5/00110993, акт від 17.03.2009 № 679/23 5/00110993, довідка від 21.05.2009 № 1415/23-5/00110993, довідка від 08.07.2009 № 2025/23-5/00110993, довідка від 31.08.2009 № 2835/23-5/00110993, довідка від 23.03.2010 № 681/23-08/00110993) (копії вказаних актів та довідок, зважаючи на їх великий обсяг, будуть надані у судовому засіданні).

Частково задекларовані Позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за означені вище податкові періоди були відшкодовані на рахунок ВАТ «АК» «Південтрансенерго». На теперішній час є невідшкодованими наступні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за звітний (податковий) період січень 2008 в сумі 21 510,34 гривень; за лютий 2008 року в сумі 55 663,04 грн., за березень 2008 - 35 296,57 грн.; за квітень 2008 - 112 282,55 грн.; травень 2008 - 47 673,53 грн.; за червень 2008 - 65 762,57 грн.; за липень 2008 - 188 216,81 грн.; за серпень 2008 - 431 859,80 грн.; за вересень 2008 - 182 269,92 грн.; за жовтень 2008 329 079,69 грн.; за листопад 2008 - 85 374,31 грн.; за грудень 2008 - 172 655,13 4 за січень 2009 - 244 814,69 грн.; за лютий 2009 - 67 883,74 грн.; за березень 2009 - 57741,40 грн.; за травень 2009 - 33 903,08 грн.; за жовтень 2009 - 68 113,00 грн.; грудень 2009 - 89 704,00 грн. Загальна сума не перерахованих з бюджетного рахунку поточний рахунок ВАТ «АК «Південтрансенерго» коштів бюджетного відшкодування з на додану вартість складає 2 289 804,17 гривень.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до нього бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України державного казначейства (Відповідачу 2) висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету Позивачу, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в сумі 21 510,34 гривень, за лютий 2008 року в сумі 55 663,04 гривень, за березень 2008 року в сумі 35 296,57 гривень, за квітень 2008 року в сумі 112 282,55 гривень, за травень 2008 року в сумі 47 673,53 гривень, за червень 2008 року в сумі 65 762,57 гривень, за липень 2008 року в сумі 188 216,81 гривень, за серпень 2008 року в сумі 431 859,80 гривень, за вересень 2008 року в сумі 182 269,92 гривень, за жовтень 2008 року в сумі 329 079,69 гривень, за Листопад 2008 року в сумі 85 374,31 гривень, за грудень 2008 року в сумі 172 655,13 гривень, за січень 2009 року в сумі 244 814,69 гривень, за лютий 2009 року в сумі 67 883,74 гривень, за березень 2009 року в сумі 57 741,40 гривень, за травень 2009 року в сумі 33 903,08 гривень, за жовтень 2009 року в сумі 68 113,00 гривень, за грудень 2009 року в сумі 89 704,00 гривень, всього 2 289 804,17 гривень Позивачеві не перерахована Відповідачем 2.

У податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року позивачем була заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 18 006,00 грн.

У довідці відповідача 1 від 21.05.2010 № 884/23-023/00203625 підтверджено бюджетне відшкодування за лютий 2010 року в сумі 18 006,00 грн. та одночасно зазначено про неможливість підтвердження цієї суми бюджетного відшкодування, що повязано з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок з питань правових відносин з основними постачальниками позивача.

У податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року позивачем була заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 188 652,00 грн.

У довідці відповідача 1 від 29.06.2010 № 1108/23-023/00203625 підтверджено бюджетне відшкодування за березень 2010 року в сумі 188 652,00 грн. та одночасно зазначено про неможливість підтвердження цієї суми бюджетного відшкодування, що повязано з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок з питань правових відносин з основними постачальниками позивача.

Отже, загальна сума бюджетного відшкодування, що була заявлена позивачем за серпень, листопад, грудень 2009 року, січень березень 2010 року становить 1069255,00 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо стягнення зазначеної суми бюджетного відшкодування суд виходить з наступного.

На час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду питання здійснення бюджетного відшкодування ПДВ були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Нормами підпункту 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Такий саме обовязок покладено на органи державного казначейства пунктом 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

При цьому чинне законодавство, а також Закон № 168/97-ВР в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачають такого способу захисту права платника податку, як стягнення з бюджету належної такому платникові суми бюджетного відшкодування.

Отже, єдиним способом отримання платником податку бюджетного відшкодування є перерахування коштів на користь такого платника органом державного казначейства після отримання ним висновку податкового органу.

Виходячи із закріпленого ст. 6 Конституції України принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, який передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, суд не може перебирати на себе повноваження органів державної податкової служби щодо надання висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі було обрано невірний спосіб захисту права, оскільки належним способом захисту права позивача на бюджетне відшкодування є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності органу державної податкової служби та зобовязання його прийняти рішення відповідно до результатів проведених перевірок платника податків.

Встановлені судом обставини справи свідчать про бездіяльність відповідача 1, що полягала у ненаданні протягом встановлених законодавством строків висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Згідно зі ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так само, за правилами ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Проте, зазначені положення КАС України слід розглядати в контексті з нормами ст. 51 цього Кодексу, відповідно до яких позивач може змінити підставу або предмет позову до початку судового розгляду справи по суті, а після цього позивач має право лише збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач не скористався правом змінити предмет адміністративного позову до початку судового розгляду справи по суті, а відтак суд не може перебирати на себе право позивача на визначення предмету позову та його підстав.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя; Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, у розмірі 2289804 грн. 17 коп. та сплаченого судового збору, у розмірі 1700 грн. відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/О.О. Артоуз