Постанова № 18611667, 06.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року 10:43 Справа № 2а-0870/5102/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі Батигіні О.В.

за участю:

від позивача: Русінова Т.Ю.

від відповідача: Вовк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 20.06.2011 № 0000250801, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 1474866,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00грн. та від 20.06.2011 № 0000260801, яким зменшено відємне значення з ПДВ на 777821,00грн. та застосовано штрафну санкцію - 1,00грн.

В судовому засіданні 25.06.2011 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі, мотивуючи це тим, що підставою для прийняття оскаржуємого податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 №0000250801, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011р., стали висновки акту перевірки від 08.04.2011 №202/08-01/00186536, вказаним актом перевірки встановлено завищення суми відємного значення з ПДВ за лютий 2011р. та прийнято ППР від 21.04.2011 №0000120801, яке є предметом розгляду в справі №2а-0870/2968/11.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, оскільки суд вважає, що відповідач не повинен був враховувати висновки акта попередньої перевірки, так як акт перевірки не є рішенням податкового органу і податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі такого акту перевірки, були оскаржені в судовому порядку та відповідно, не були узгодженими.

Відповідно до ст.160 КАС України, 06.09.2011 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при визначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011р. та відображені залишку відємного значення, який підлягав включенню до складу податкового кредиту наступного періоду ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпрспецсталь ім.А.М.Кузьміна» керувалося ст.ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України і не допускало порушення вказаних норм. Висновки відповідача про порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України при визначені суми бюджетного відшкодування за березень 2011р. є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням податкового законодавства України. Сума ПДВ була фактично сплачена позивачем при здійсненні оплати у складі вартості товару. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, в обґрунтування заявлених заперечень зазначив, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено позапланову документальну перевірку з ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна», за результатами якої встановлено, безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2011року на загальну суму ПДВ 1474866,00грн. та завищено суми відємного значення з ПДВ за березень 2011 року в сумі 777821,00грн. по операціям з придбання металобрухту від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобовязання, не знаходяться за місцем реєстрації та встановлені розбіжності. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що винесені на підставі діючого законодавства. Крім того, відповідач надав уточненні заперечення на адміністративний позов, з тексту яких вбачається, що до складу податкового кредиту, відємного значення лютого 2011 включено суму ПДВ з придбання брухту на загальну суму ПДВ - 1474866,00грн. Виходячи з аналізу норм ПК України вбачається, що сума бюджетного відшкодування ПДВ є розрахунковою сумою, яка напряму залежить від суми відємного значення ПДВ минулого періоду. В даному випадку, позивач сформував суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1474866,00грн. за березень 2011р. за рахунок суми відємного значення ПДВ лютого 2011р. в розмірі 1474866,00грн., яке в свою чергу було предметом дослідження при проведені перевірки у квітні місяці 2011р. Позивач не погодившись з висновками відповідача та прийнятим ППР, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано ППР. Не погодившись з постановою від 09.06.2011 справа №2а-0870/2968/11 СДПІ було подано апеляційну скаргу. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 №0000120801, яким позивачу було зменшено розмір відємного значення за лютий 2011р. в сумі 1474866,00грн. на підставі якого було зменшено розмір бюджетного відшкодування за березень 2011р. є чинним, тобто на день розгляду даної справи, позивач не довів правомірності формування відємного значення ПДВ, тим самим неправомірно сформував розмір бюджетного відшкодування за березень 2011р. обставини та документи на які позивач посилається в позові, а саме: усі безпосередні контрагенти, зареєстровані належним чином та є платниками податку на додану вартість не мають жодного стосунку до даної справи. Враховуючи зазначене, просить у задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536), зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, за адресою вул. Південне шосе, 81 м. Запоріжжя.

ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.04.1994 за № 67 та перебуває обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі.

На підставі направлень від 02.06.2011 № 0415, проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За наслідками перевірки був складений акт №284/08-01/00186536 від 06.06.2011.

В ході перевірки виявлено, що згідно з поданою ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до СДПІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 (вх.№9001436242 від 21.03.2011), відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту становить 11051529,00грн. (3 стор. акту №284/08-01/00186536)

За наслідками позапланової виїзної перевірки з питання визначення правомірності декларування відємного значення ПДВ за лютий 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2011 по 31.01.2011, встановлено завищення суми податкового кредиту та відємного значення лютого 2011р. на загальну суму ПДВ 1474866,00грн.

Так підставою для висновків акту перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 стали результати попередньої перевірки, оформленої актом від 08.04.2011 №202/08-01/00186536 позапланової виїзної перевірки.

На сторінках 3-4 акту перевірки від 06.06.2011 зазначено, що за наслідками попередньої перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за лютий 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, були встановлені порушення, зміст яких наведено у п.3.1.2 акту перевірки від 08.04.2011, а саме: до складу податкового кредиту, відємного значення лютого 2011р. включено суму ПДВ з придбання брухту на загальну суму ПДВ 1474866,39грн. від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобовязання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

Крім того, актом від 06.06.2011 було встановлено порушення вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних”, затвердженого наказом ДПА України 24.12.2010 №1002, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997, ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» до складу податкового кредиту, відємного значення лютого 2011 року та бюджетного відшкодування березня 2011 року включено суму податку на додану вартість з придбання брухту чорних металів, фероматеріалів та дизельного палива від постачальників, які виступають вигодоформуючими субєктами із залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовані податкові зобовязання, які не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

За результатами матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000250801 від 20.06.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 1474866,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00грн. та №0000260801 від 20.06.2011, яким зменшено розмір відємного значення ПДВ у розмірі 777821,00грн., застосовано штрафну санкцію - 1,00грн.

Згідно матеріалів перевірки, позивачем безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року на загальну суму ПДВ 1474866,00грн. та завищено суму відємного значення з ПДВ за березень 2011 року в сумі 777821,00грн.

Включення до податкового кредиту відбувалось на підставі податкових накладних, актів прийому передачі, рахунків фактури.

Відповідно до отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформаційної системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформації під час перевірки правильності бюджетного відшкодування та розміру відємного значення ПДВ за березень 2011 року встановлено відсутність декларування податкових зобовязань по ланцюгу постачання по наступним підприємствам: ТОВ «Феро-Сервіс» (іпн. 339063304623), ТОВ «Металскраб» (іпн. 366483708298), ТОВ «Трейдсплав» (іпн. 356531612061), ТОВ «Металонг Інвест» (іпн. 363661304670), ТОВ «ТД Металпром» (іпн. 368100405662).

Керуючись приписами Податкового кодексу України, Постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок» та відповідно до «Примірного порядку взаємодії державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затверджених наказом ДПА України №266 від 18.04.08, під час проведення перевірки направлено запити до податкових органів за місцем реєстрації, проведено співставлення задекларованих податкових зобовязань та податкового кредиту по ланцюгу постачання та іншої податкової інформації, отриманої на підставі ст.ст.71-74 ПК України та станом на 06.06.2011 серед постачальників ПАТ ЕМЗ «Дніпроспецсталь» виявлено платників, якими надано ризиковий кредит по операціям з придбання феронікеляхрома на загальну суму ПДВ 777821,20грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.18, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА №244, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України у редакції наказу №213 ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузміна» завищено суму бюджетного відшкодування березня 2011 на загальну суму ПДВ 1920863,00грн.

Зміст порушення наведено у п.3.1.2 акту перевірки від 08.04.2011 №202/08-01/00186536.

Зведенні данні щодо перевірки показників довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач вважає, що право на віднесення до податкового кредиту підлягають лише ті суми податків, які нараховані (сплачені) платником податку (особою, відповідальною за нарахування та сплату податку) до бюджету. За своєю правовою природою ПДВ це непрямий податок, який нараховується та сплачується платником податків відповідно механізму його справляння. При цьому, відповідно до правила першої події, при здійсненні оподатковуваних податком на додану вартість господарських операціях, у платника одного податків виникають податкові зобовязання, а у іншого платника податків право на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. За таким обставин, відповідач вважає, що передумовою віднесення до податкового кредиту, відємного значення, бюджетного відшкодування є зобовязання декларування контрагентом своїх податкових зобовязань за правилом першої подій. Враховуючи вищевикладене, спочатку йде нарахування податкового зобовязання, його сплата до бюджету і при настанні відповідних обставин його віднесення до податкового кредиту. При цьому всі ці правові умови є послідовними та нерозривними між собою, і відсутність будь-якої умови позбавляє виникнення права на бюджетне відшкодування.

Суд не може погодитися з позицією відповідача оскільки, визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргузараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території Українисумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Податковий Кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, “податкових взаємовідносин” з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у постачальників призначалися для використання ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеними постачальниками позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств як платників ПДВ. На вимогу ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» йому були надані копії свідоцтв про реєстрацію цих постачальників як платників ПДВ, копії установчих документів та довідки про внесення їх до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом.

Тобто, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначені постачальники у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Оскільки безпосередні контрагенти позивача на момент укладання угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), тому невідображення або несплата контрагентами податкових зобовязань не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентами податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» має в наявності оригінали документів на придбання металобрухту у зазначених постачальників (рахунки-фактури, накладні, акти прийомки, податкові накладні), які мають статус первинних документів.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки та про що не заперечував представник відповідача, так само як і реальність господарських операцій.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будьякі неправомірні дії будького з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при визначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011р. та відображенні залишку відємного значення, кий підлягав включенню до складу податкового кредиту наступного періоду позивач керувався ст.198 Податкового кодексу України і не допускало порушення зазначеної норми.

Щодо врахування висновків попереднього акту перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення підприємством вимог ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються на твердженні, що підприємством не враховано висновки попередньої перевірки, які оформлені актом №202/08-01/00186536 від 08.04.2011.

Фактично висновки попереднього акту перевірки від 08.04.2011 стали підставою для висновків про завищення ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що оскільки актом перевірки №202/08-01/00186536 від 08.04.2011 не підтверджено правомірність визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року, то має місце завищення ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» податкового кредиту з податку на додану вартість у березні 2011 року, не можуть бути прийняті до уваги у звязку з наступним.

Підпунктом 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції дійсної на момент проведення перевірки) встановлено, в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 вказаної статті встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як було встановлено податкові повідомлення рішення, які були винесені на підставі акту перевірки від 08.04.2011 №202/08-01/00186536 були оскарженні позивачем в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 по справі №2а-0870/2968/11 позовні вимоги ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» задоволені та скасовані податкові повідомлення рішення № 0000110801 від 21.04.2011, №0000120801 від 21.04.2011. Судове рішення у справі №2а-0870/2968/11 на час розгляду справи не набрало законної сили.

Отже, акт перевірки від 08.04.2011 №202/08-01/00186536 до моменту узгодження податкового зобов'язання не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

З урахуванням вказаних обставин, ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» не повинно було враховувати вказані висновки попередньої перевірки при веденні свого податкового обліку, оскільки на момент проведення перевірки питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту попередньої перевірки, були оскаржені та на момент перевірки мали неузгоджений характер, не підлягали виконанню до набрання рішенням по справі законної сили.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ «ЕМЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000250801 від 20.06.2011.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000260801 від 20.06.2011.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 13.09.11

Суддя Ж.М.Чернова