Постанова № 18611158, 12.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/17094/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську до Дзержинського комунального підприємства «Виробниче ремонтно-житлове управління» про стягнення за рахунок готівки заборгованості з податку на прибуток у сумі 1555,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Дзержинську (надалі – ДПІ у м. Дзержинську, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Дзержинського комунального підприємства «Виробниче ремонтно-житлове управління» (надалі – відповідач) за рахунок готівки заборгованість з податку на прибуток у сумі 1555,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач станом на 20.09.2011 року має податкову заборгованість у розмірі 1555,00 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання на підставі поданої до ДПІ у м. Дзержинську податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 19.08.2011 року № 12216. Приймаючи до уваги факт несплати Дзержинським комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-житлове управління» суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

Через канцелярію суду від Дзержинського комунального підприємства «Виробниче ремонтно-житлове управління» надійшла заява від 10.10.2011 року № 1020 (вхідний Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року № 32685) за підписом директора, в якій зазначено, що позовні вимоги ДПІ у м. Дзержинську визнаються в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дзержинське комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-житлове управління» зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Дзержинської міської ради Донецької області 01 серпня 1997 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 037174. Ідентифікаційний код юридичної особи 05393903, юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Маяковського, буд. 4а. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.05.2009 року № 993/1 Дзержинське комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-житлове управління» перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Дзержинська з 18.08.1997 року за № 20.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно визначив свої податкові зобов’язання на підставі поданої до ДПІ в м. Дзержинську уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 19.08.2011 року № 12216.

Так, за зазначеною податковою декларацією відповідачем нараховано податок на прибуток за II квартал 2011 рік у сумі 1555,00 грн.

Про факт існування у відповідача даної заборгованості перед бюджетом свідчить розрахунок суми боргу, наданого до матеріалів справи ДПІ в м. Дзержинську.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Так, приписами статті 152 Податкового кодексу України встановлено, що звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду. Використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов’язання з податку на прибуток, Дзержинське комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-житлове управління» не сплачено в установлений строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов’язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з податку на прибуток в сумі 1555,00 грн.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані, при цьому зазначена заборгованість не сплачена.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу визначений у Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244.

Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 112 встановлено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Беручи до уваги до уваги те, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 1555,00 грн. відповідач визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву, яка є в матеріалах справи, підстав для неприйняття такої заяви у суду відсутня, але, станом на день розгляду цього спору наведена вище сума боргу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Дзержинську до Дзержинського комунального підприємства «Виробниче ремонтно-житлове управління» про стягнення за рахунок готівки заборгованості з податку на прибуток у сумі 1555,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Дзержинського комунального підприємства «Виробниче ремонтно-житлове управління» (ідентифікаційний код юридичної особи 05393903, юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Маяковського, буд. 4а) заборгованість з податку на прибуток в сумі 1555,00 грн. (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят п’ять грн. 00 коп.) за рахунок готівки, яка належить відповідачу.

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 12 жовтня 2011 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                       Чучко В.М.