Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/11403/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Толстолуцької М.М.
при секретарі Перовій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька (м. Донецьк)
до
Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (м. Донецьк) в особі відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська»
про
стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 1696887,96 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: ОСОБА_1 – за довіреністю
Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 у сумі 1696887,96 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву, відповідно до якої зазначив, що згоден з сумами, які заявлені позивачем, крім суми яка значиться за громадянином ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
6 липня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 у сумі 1696887,96 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. За період з 01.01.11р. по 31.05.11р. відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у сумі 1696887,96 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком.
У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач – Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011.
Відповідач – Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області за номером 33161769, і є юридичною особою.
Відокремлений підрозділ «Шахта Моспінська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстрований в Єдиному Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 205378, без права юридичної особи.
Судом встановлено, що основним видом діяльності Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та безпосередньо Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» є зокрема, підземне видобування кам’яного вугілля, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. З наданих доказів вбачається, що відповідач відноситься до підприємств які займаються видобуванням кам’яного вугілля. А отже робота працівників відповідача пов’язана безпосередньо з видобутком вугілля, що передбачає зайнятість осіб повний робочий день на підземних роботах. Вказані обставини підтверджує відповідач, а також не оспорюються позивачем.
В обґрунтування своїх вимог Позивачем надано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.11р. по 31.05.11р. з яких вбачається, що Відокремленому підрозділу «Шахта Моспінська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» нараховано для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1696887,96 грн.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон України №1058-IV) визначено, що цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно допунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1.1 якого усім робітникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах,надається право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
До того ж, усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, як визначено пунктом 1 Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.
Таким чином, суд також не приймає визнання відповідачем сум нарахованих позивачем, оскільки ці дії відповідача суперечать закону.
Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов’язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах, за списком №1 з видобутку вугілля за цим списком робіт і професій. А тому, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 у сумі 1692091,24 грн.,не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська», щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених громадянину ОСОБА_2 за списком №1 в розмірі 4796,72 грн. посилаючись на те, що ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Моспінська». В підтвердження вказанної обставини відповідачем надано довідку від 10.08.11р. підписану директором, заступником начальника відділу кадрів та головним бухгалтером ВП «Шахта «Моспінська», в якій зазначається, що ОСОБА_2 у архівних документах по відділу кадрів та розрахункових відомостях ВП «Шахта «Моспінська» не обліковується.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розпорядження Міністерства вугільної промисловості України від 28.03.06р. №24-р ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є правонаступником архівних документів ВО «Донецьквугілля», що дає право ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» видавати довідки про трудову діяльність робітників ВО «Донецьквугілля», у тому числі, відносно підтвердження пільгового стажу роботи.
На виконання вказаних повноважень наданих ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» розпорядженням від 28.03.06р. №24-р було видано довідку вих.№97 від 06.10.08р., якою підтверджено пільговий стаж ОСОБА_2 саме під час робіт в Управлінні технічного контролю якості вугілля та стандартів Донецького виробничого об`єднання по видобутку вугілля (ВО «Донецьквугілля»), зокрема з 20.03.78р. по 19.07.88р. ОСОБА_2 працював гірником по бракуванню вугілля з повним підземним робочим днем у відділі технічного контролю при шахті «Моспинська».
Враховуючи вищевикладене та недоведеність позивачем факту правонаступництва ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від ВО «Донецьквугілля», суд вважає що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених громадянину ОСОБА_2 за списком №1 в розмірі 4796,72 грн. також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, ст. 55 ГК України, ст.ст. 17-20, 33, 51, 69-72, 86, 94, 112, 113, 128, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Моспінська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №1 у сумі 1696887,96 грн. – залишити без задоволення.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 4 жовтня 2011 року.
Повний текст постанови складений 10 жовтня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.
Судове рішення № 18610095, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/11403/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: