Вирок № 18609451, 14.03.2011, Новоодеський районний суд Миколаївської області

14.03.2011

Справа № 1-30/2011 ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді при секретарі

за участю прокурора

потерпілої

захисників: Демінської О.І. Міріченко О.М., Верлановій В.І.

Юрочкіної Н.В.

ОСОБА_5

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 122 КК України

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 122 КК України

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, судимого:

10.05.2007 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст.. 75,76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 3 роки;

24.03.2010 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 127, ч.1 ст. 122 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 19 жовтня 2009 року, в вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи спільно, групою осіб, знаходячись у громадському туалеті та біля туалету у дворі бару «Орхідея», розташованому по вул. Леніна в м. Нова Одеса Миколаївської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих норм моралі в суспільстві, безпричинно наносили потерпілій ОСОБА_5 удари руками і ногами в різні частини тіла, спричиняючи їй сильний фізичний біль і моральні страждання, принижуючи її жіночу гідність, зірвали з останньої верхній одяг та викинули в отвір туалету та за огорожу двору, не реагуючи на неодноразові зауваження ОСОБА_13 про припинення своїх хуліганських дій та прохання відпустити потерпілу ОСОБА_5, діючи з винятковим цинізмом, бажаючи принизити людську гідність потерпілої ОСОБА_5, справили свої природні потреби на тіло останньої, яка лежала роздягнутою на землі.

Крім того, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, продовжуючи свої злочинні дії, діючи спільно, групою осіб, знаходячись в туалеті, наносили потерпілій ОСОБА_5 удари руками і ногами в область тулуба, живота і голови, вимагаючи від неї задоволення своїх статевих пристрастей неприродним способом, не зважаючи на її категоричні відмови, не довели свій злочинний намір, направлений на задоволення своїх статевих пристрастей неприродним способом до кінця з причин опору потерпілої, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми живота з численними крововиливами на тонкому кишечнику, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більш ніж 21 день.

Продовжуючи свої злочинні дії підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, діючи спільно, групою осіб, знаходячись у громадському туалеті та біля туалету з метою примусу потерпілої ОСОБА_5 всупереч її волі до задоволення їх статевих пристрастей неприродним способом, роздягли останню догола, після чого ОСОБА_12, власноруч виламавши з дерева, що росло неподалік, гілку передав її ОСОБА_10, який всунув її потерпілій ОСОБА_5, що лежала на землі, в задньопрохідний отвір. Також підсудний ОСОБА_10 надів потерпілій ОСОБА_5 на голову металеву каструлю, по якій наносив удари ногами та кидав по каструлі каміння.

Вказаними діями ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 спричинили потерпілій сильний фізичний біль та моральні страждання, а також тілесні ушкодження у виді розриву прямої кишки, що ускладнилося розвитком гнійного парапрактиту та параректального свища, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більш ніж 21 день.

Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні визнав себе винним частково та підтвердив що 19 жовтня 2009 р., приблизно з 23 години, в туалеті та біля туалету у дворі бару «Орхідея», розташованому по вул. Леніна в м. Нова Одеса спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 наносили потерпілій ОСОБА_5 побої руками і ногами та спричинили тілесні ушкодження, зняли з неї верхній одяг, який викинули. Зазначив про те, що вказані події почалися з того, що ОСОБА_5 підозрювали в крадіжці срібного ланцюжка та 100 грн., належних підсудному ОСОБА_11 Пояснив, що на голову ОСОБА_5 наділи каструлю, по якій наносили удари ногами та камінням. Підтвердив, що дійсно потерпілій ОСОБА_5 в задній прохід була вставлена гілка, яку виламав з дерева ОСОБА_12, але заперечував, що цю гілку вставив він. Також заперечував, що вимагав від потерпілої задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а також, що він мочився на потерпілу. Підтвердив, що заходив в туалет, де перебували ОСОБА_12, ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_5, а ОСОБА_14 при цьому була відсутня, а також те, що до туалету підходила ОСОБА_13, яку прогнали звідти, пригрозивши, що зроблять з нею теж, що із ОСОБА_5

Підсудний ОСОБА_12 у судовому засіданні визнав себе винним частково, пояснив, що дійсно 19 жовтня 2009 р., приблизно з 23 години, підозрюючи ОСОБА_5 у крадіжці срібного ланцюжка та грошей, належних ОСОБА_11, в туалеті та біля туалету спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 наносили потерпілій ОСОБА_5 побої руками і ногами та спричинили тілесні ушкодження, зняли з неї верхній одяг, який викинули. Пояснив, що у дворі бару «Орхідея»порвав ОСОБА_5 кофту, намагаючись її затримати, оскільки вона намагалася втекти. Підтвердив, що дійсно виламав з дерева гілку, яку в нього взяв ОСОБА_10, але зазначив, що не бачив особисто що останній з нею зробив, але чув від нього по дорозі додому, що гілку ОСОБА_10 вставив у задній прохід ОСОБА_5 Заперечував, що на голову ОСОБА_5 надівали каструлю та наносили по ній удари ногами та камінням. Також заперечував, що вимагав від потерпілої задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а також, що мочився на потерпілу. Підтвердив, що заходив до туалету, де в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_5, а також те, що до туалету підходила ОСОБА_13.

Підсудний ОСОБА_11 у судовому засіданні визнав себе винним частково, пояснив, що дійсно 19 жовтня 2009 р., вночі, підозрювали ОСОБА_5 у крадіжці срібного ланцюжка та грошей, належних йому, в звязку з чим особисто він та ОСОБА_12 пропонували потерпілій ОСОБА_5 в туалеті задовольнити їх статеву пристрасть неприродним способом, від чого потерпіла відмовилась, а ОСОБА_10 наносив потерпілій ОСОБА_5 побої руками і ногами. Підтвердив, що дійсно на голову ОСОБА_5 була надіта каструля, по якій ОСОБА_10 наносив удари гілкою та камінням, а також те, що ОСОБА_10 мочився на потерпілу. Підтвердив, що бачив як ОСОБА_10 всунув гілку в задній прохід ОСОБА_5, а потім розповів йому про це. Заперечував, що він наносив побої потерпілій ОСОБА_5, роздягав її, вимагав від потерпілої задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а також, що мочився на потерпілу. Підтвердив, що перебував в туалеті разом з потерпілою та ОСОБА_12

Викладене обвинувачення підтверджується показами потерпілої ОСОБА_5, даними в ході досудового слідства, з яких вбачається, що 19.10.2009 р. біля 23 години ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зачинившись з нею в чоловічому туалеті, розташованому у дворі бару «Орхідея», спустивши з себе штани, оголивши свої статеві органи, які були в збудженому стані, вимагали від неї задоволення їх статевої пристрасті неприродним способом. Вона відмовлялася це робити, кричала, після чого ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почали наносити їй удари руками та ногами в область голови, спини, живота та продовжували вимагати від неї задоволення їх статевої пристрасті. Від побоїв вона впала на підлогу, а ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 роздягли її, викинувши одежу в отвір туалет та утримуючи її почали засовувати їй віник у задній прохід, від чого вона кричала, плакала та кликала на допомогу, але вони продовжували з неї знущатися. Все це тривало на протязі 30-40 хвилин, після чого вона втратила свідомість. Прийшовши до тями була вдягнена її подругою ОСОБА_13 та незнайомим їй хлопцем в куртку, які відвели її до незнайомих їй людей переночувати. Наступного дня вона звернулася до Новоодеської ЦРЛ за медичною допомогою, де її було прооперовано та де вона перебувала на стаціонарному лікуванні на протязі трьох місяців.(а.с. 33-34).

Також викладене обвинувачення підтверджується даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 06.08.2010 року та фототаблицями до нього, в ході якого потерпіла ОСОБА_5 на місці події показувала та розказувала, що ОСОБА_12 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, затягнувши її до чоловічого туалету, розташованому на подвірї бару «Орхідея», вимагали від неї задоволення їх статевої пристрасті неприродним способом, від чого вона відмовлялася, після чого їй наносили побої, тілесні ушкодження. Після того як вона впала, роздягли її, одежу викинули в отвір туалету, знущались над нею (а.с. 68- 78).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обставин скоєних відносно неї злочинів підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вона не памятає, а обставини, які вона викладала в ході досудового слідства їй стали відомі зі слів свідка ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні підтвердила, що про обставини вчинення злочинів відносно ОСОБА_5 вона дійсно розповіла їй у лікарні, так як остання не памятала обставин скоєння відносно неї злочинів.

Суд вважає покази потерпілої ОСОБА_5, дані нею в ході досудового слідства достовірними, оскільки вони узгоджуються з фактичними обставинами справи, а покази потерпілої ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_14, дані ними у судовому засіданні про те, що потерпіла узнала про обставини скоєння злочинів зі слів ОСОБА_14 у лікарні неправдивими, оскільки в ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_5 стверджувала, що підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 примушували її до задоволення їх статевої пристрасті неприродним способом в приміщенні туалету, де свідок ОСОБА_14 була відсутня. Також ці обставини потерпіла ОСОБА_5 підтвердила в ході відтворення обстановки і обставин подій, детально розповівши про обставини скоєння відносно неї злочинів підсудними та вказавши у туалеті місце, де вона перебувала під час вчинення відносно неї злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11

Покази потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_14, дані у судовому засіданні щодо того, що про обставини вчинення злочинів підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 відносно потерпілої потерпілій ОСОБА_5 стало відомо зі слів свідка ОСОБА_14, суд вважає такими, що не відповідають дійсності та надані з метою виправдання підсудних.

Так, свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 вночі 19.10.2009 року втрьох затягли ОСОБА_5 до чоловічого туалету, звідки вона чула крики потерпілої ОСОБА_5, бачила потерпілу біля туалету брудну і без верхнього одягу. Куртка потерпілої ОСОБА_5 знаходилась в отворі туалету, на її зауваження ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 не реагували.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що 19.10.2009 р. пізно ввечері пішов на крики, що доносились з туалету у дворі бару „Орхідея”. Біля туалету бачив ОСОБА_5, яка лежала на землі без одягу, в задній прохід якої була вставлена гілка, а поруч стояли ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 Також бачив як ОСОБА_10 підійшов та засунув цю гілку ще глибше та кидав в потерпілу камінням.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що особисто від ОСОБА_10 чув про те, що ОСОБА_10 вставив гілку якійсь дівчині в задній прохід.

Висновком експерта судово-медичної експертизи №1749 від 27.07.2010 р. та додатковим висновком експерта судово-медичної експертизи №1935/1749-10 від 10.08.2010 р. підтверджується, що у ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми живота з множинними крововиливами на тонкому кишечнику, розриву прямої кишки, що ускладнився розвитком гнійного парапроктиту та параректального свища, які могли утворитися не задовго до моменту звернення за медичною допомогою, не виключено їх утворення 19.10.09 р. як вказано в протоколі допиту потерпілої, фабулі постанови, і що не протирічить даним медичних документів. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 могли утворитися в результаті дії тупих предметів, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо неодноразово по животу і не виключено рукояткою віника в область анального отвору (прямої кишки). Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 у виді закритої тупої травми живота з множинними крововиливами на тонкому кишечнику відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більш ніж 21 день, ушкодження у виді розриву прямої кишки, що ускладнилося розвитком гнійного парапроктиту та параректального свища відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більш ніж 21 день (а.с. 49-50, 91-92).

В судовому засіданні за клопотанням захисника підсудного ОСОБА_10 ОСОБА_6 була допитана у якості свідка ОСОБА_17, яка не була очевидцем подій, що відбувалися 19.10.2009 р. в вечірній час між підсудними ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_5

Так, свідок ОСОБА_17 пояснила, що бачила, проходячи в провулку неподалік туалету, розташованого у подвірї бару «Орхідея» восени 2009 року, приблизно наприкінці листопада 2009 року, біля 22 годині, як біля туалету стояли разом ОСОБА_10 і ОСОБА_14, яких вона добре знає. Чула якісь жіночі крики та нецензурну лайку.

Як встановлено у судовому засіданні події між підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та потерпілою ОСОБА_5 мали місце 19 жовтня 2009 р., а не в листопаді 2009 р., як зазначила у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 Покази, надані свідком ОСОБА_17 не виключають участі ОСОБА_10 у вчиненні злочинних дій відносно потерпілої ОСОБА_5, які продовжувались у часі та відбувалися 19.10.2009 р. Крім того, покази ОСОБА_17, дані у судовому засіданні, не узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_5, даними нею в ході досудового слідства та показами свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15, даними ними у судовому засіданні, які суд вважає достовірними.

Підсудний ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував те, що особисто він вставив гілку у задній прохід потерпілій ОСОБА_5, а також те, що мочився на потерпілу. Ці твердження суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються показами свідка ОСОБА_15, який у судовому засіданні підтвердив, що бачив ОСОБА_5, яка лежала на землі без одягу, в задній прохід якої була вставлена гілка, а поруч стояли ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11, та як ОСОБА_10 підійшов та засунув цю гілку ще глибше, та свідка ОСОБА_16, який у судовому засіданні підтвердив, що особисто від ОСОБА_10 чув про те, що ОСОБА_10 вставив гілку якійсь дівчині в задній прохід, які узгоджуються між собою, фактичними обставинами справи, та які суд вважає достовірними.

Підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечили той факт, що мочилися на оголену потерпілу ОСОБА_5 Ці твердження спростовуються показами підсудного ОСОБА_11, даними ним на досудовому слідстві, та даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 10.09.2010 р., яка відбулася на досудовому слідстві

Так, підсудний ОСОБА_11 під час допиту його у якості обвинуваченого 10.09.2010 р. підтвердив, що в кінці дій, що вчинялися ним, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по відношенні до потерпілої ОСОБА_5, особисто він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підійшли до потерпілої, яка лежала на землі, достали свої статеві органи та помочилися на неї (а.с. 167-168).

Під час очної ставки, яка проводилась між обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за участю захисника підсудного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6, як ОСОБА_11, так і ОСОБА_10 стверджували, що втрьох - ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 мочилися на потерпілу ОСОБА_5, яка лежала на землі (а.с. 172-173).

Крім того, підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 у судовому засіданні стверджували, що наносячи побої потерпілій ОСОБА_5 не вимагали від неї задоволення їх статевої пристрасті неприродним способом. Ці твердження безпідставні та спростовуються показами потерпілої ОСОБА_5, даними в ході досудового слідства, які суд вважає достовірними.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 своїми діями відносно потерпілої ОСОБА_5 вчинили групою осіб грубе порушення громадського порядку, що виразилось в тривалому його неприпиненні, поєднане з винятковим цинізмом. Дії підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст. 296 КК України.

Також суд вважає, що підсудні ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 відносно потерпілої ОСОБА_5 вчинили групою осіб замах на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства, не доведене до кінця з-причин, які не залежали від їх волі. Дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 правильно необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153 КК України.

Суд також вважає, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 своїми діями спричинили потерпілій ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, і їх дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України

Суд вважає доведеним, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 вчинили групою осіб катування потерпілої ОСОБА_5, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення, з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі.

Органами досудового слідства вказані дії кваліфіковані за ч.2 ст. 127 КК України, проте суд вважає, що правильно дії підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_11 необхідно перекваліфікувати на ч.1 ст. 127 КК України, оскільки органи досудового слідства, викладаючи обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, не вказали на обєктивну сторону ч.2 ст. 127 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинення вказаних дій за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину та злочинів середньої тяжкості, те, що ним вчинено закінчений замах на злочин, передбачений ч.2 ст. 153 КК України, який не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, обставин, що помякшують покарання часткове добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_5, факт здачі ним донорської крові для потреб потерпілої ОСОБА_5 під час перебування нею на стаціонарному лікуванні, часткове визнання ним своєї вини у скоєнні злочинів відносно потерпілої ОСОБА_5, обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та під час перебування у навчальному закладі охарактеризований позитивно, та вважає за необхідне з метою виправлення ОСОБА_10 та попередження скоєння ним нових злочинів призначити йому покарання за скоєні злочини у виді позбавлення волі.

В звязку з тим, що підсудним ОСОБА_10 вчинено декілька злочинів, суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_10 визначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за окремі злочини.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_11 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину та злочинів середньої тяжкості, те, що ним вчинено закінчений замах на злочин, передбачений ч.2 ст. 153 КК України, який не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, обставин, що помякшують покарання часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5, часткове визнання ним своєї вини у скоєнні злочинів відносно потерпілої ОСОБА_5 та щире каяття з цього приводу, обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та місцем проходження військової служби характеризується позитивно, та вважає за необхідне з метою виправлення підсудного ОСОБА_11 та попередження скоєння ним нових злочинів призначити йому покарання за скоєні злочини у виді позбавлення волі.

В звязку з тим, що підсудним ОСОБА_11 вчинено декілька злочинів, суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_11 визначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за окремі злочини.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_12 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину та злочинів середньої тяжкості, те, що ним вчинено закінчений замах на злочин, передбачений ч.2 ст. 153 КК України, який не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, обставин, що помякшують покарання часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5, часткове визнання ним своєї вини у скоєнні злочинів відносно потерпілої ОСОБА_5, дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисного злочину, за місцем проживання характеризується негативно, за час навчання охарактеризований позитивно, обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння. У звязку з тим, що підсудний ОСОБА_12, скоїв умисні злочини у відношенні потерпілої ОСОБА_5 до повного відбуття покарання, призначеного йому за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.05.2007 р., відповідно якому ОСОБА_12 було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком три роки, тобто маючи не зняту та не погашену судимість за умисний злочин, суд враховує як обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне з метою виправлення підсудного ОСОБА_12 та попередження скоєння ним нових злочинів призначити йому покарання за скоєні злочини у виді позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком покарання ОСОБА_12 визначити у виді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_12 злочини, передбачені ч.2 ст.296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 127 КК України, вчинив до засудження його вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24.03.2010 р. за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно якому його засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки суд вважає за необхідне на підставі ч.4 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_12 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_12 вчинив вказані злочини, не відбувши покарання, призначене йому за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.05.2007 р., відповідно якому був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, суд вважає за необхідне на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.05.2007 р. і остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

По даній справі були заявлені цивільні позови прокурором Новоодеського району Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 на користь Новоодеської райдержадміністрації для Новоодеської ЦРЛ збитків, завданих витратами на лікування потерпілої ОСОБА_5 в результаті злочинів, в сумі 11156 грн. 10 коп. та потерпілою ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочинами, в сумі 1984 грн. 07 коп. та про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочинними діями на суму 15000 грн. (а.с. 39), який потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні під час судових дебатів підтримала.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди суд керується вимогами ст.ст. 1166, 1187, 1195, 1198 ЦК України та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", від 31.03.1989 р. №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», від 07.07.1995 р. № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», від 02.07.2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»та п.4. ст.64 КПК України, відповідно яким характер і розмір шкоди, завданої злочином, є обставиною, що підлягає доказуванню в кримінальній справі. Одним із джерел доказів, на підставі ст.83 КПК України, є документи, в яких засвідчені обставини, які мають значення для справи.

Суд вважає, що позов прокурора про стягнення про стягнення з ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 на користь Новоодеської райдержадміністрації для Новоодеської ЦРЛ збитків, завданих витратами на лікування потерпілої ОСОБА_5 в результаті злочинів, в сумі 11156 грн. 10 коп., відповідно вимогам ст. 93-1 КПК України підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину підтверджуються довідкою № 1810 від 03.09.2010 р за підписом в.о. головного лікаря та головного бухгалтера Новоодеської ЦРЛ, а тому підлягають стягненню судом за позовом прокурора при постановленні вироку з ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 солідарно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочинами, підлягає частковому задоволенню - в частині витрат на медичні препарати та ліки на суму 1424 грн. 07 коп. грн., що підтверджено у судовому засіданні фіскальними чеками.

Суд вважає заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином, в частині вартості знищених речей не підлягаючим задоволенню, оскільки будь-яких доказів їх вартості суду представлено не було і у судовому засіданні не досліджувалось.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно ст.ст. 1168, 1190 ЦК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 (в редакції від 25.05.2001 р. № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” (п.9), її розмір визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та враховуючи інші обставини, зокрема, стан здоров'я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Враховуючи ступінь страждань потерпілої ОСОБА_5, керуючись ст.ст. 1167, 1168 ЦК виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи глибину та тривалість страждань потерпілої як під час вчинення відносно неї підсудними злочинних дій, так і під час її стаціонарного лікування, погіршення стану її здоровя, обмеження задоволення життєвих потреб, суд вважає цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої злочинними діями на суму 15000 грн. таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі - у розмірі 15000 грн.

На підставі викладеного з підсудних ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає стягненню сума в загальному розмірі 16424 грн. 70 коп.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, і це підтверджено потерпілою ОСОБА_5, що підсудний ОСОБА_10 добровільно відшкодував їй в рахунок спричиненої матеріальної та моральної шкоди частину збитків в сумі 1500 грн., підсудний ОСОБА_11 добровільно відшкодував їй в рахунок спричиненої матеріальної та моральної шкоди частину збитків в сумі 1000 грн, а підсудний ОСОБА_12 добровільно відшкодував їй в рахунок спричиненої моральної шкоди 400 грн., то сума, яка підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_5 відповідно задоволеному частково цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 становить 13524 грн. 70 коп. та підлягає стягненню з ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 солідарно в рахунок відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених потерпілій ОСОБА_5 злочинами

Керуючись ст.ст. 323, 324, 332 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 127КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно покарання ОСОБА_10 визначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_10 рахувати з 26 серпня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити попередню взяття під варту.

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 127 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно покарання ОСОБА_11 визначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_11 рахувати з 10 вересня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити попередню взяття під варту.

ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 127 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком покарання ОСОБА_12 визначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 127 КК України за цим вироком та злочином, передбаченим ч.3 ст. 185 КК України, за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24.03.2010 р шляхом часткового складання призначених покарань визначити покарання ОСОБА_12 у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.05.2007 р. у виді позбавлення волі строком 6 місяців і остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_12 рахувати з 05 серпня 2010 р.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити попередню взяття під варту.

Стягнути на користь Новоодеської райдержадміністрації для Новоодеської центральної районної лікарні (р/р 35420002001039 в ГУДКУ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 01998294, МФО 826013)в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5 з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 солідарно 11156 (одинадцять тисяч сто пятдесят шість) гривень 10 копійок.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених злочинами, з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 солідарно 16424 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Суддя