Постанова № 1860528, 23.04.2008, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "23" квітня 2008 р. Справа № 17/76а

м. Чернігів «23 »квітня 2008 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Представника позивача: ОСОБА_1. -представник, дов. б/н від 18.02.08р.

Представників відповідача: Ступак С.О. -держподатінспектор, дов.№4530/9/10-010 від 16.04.08р.;

Сосімович Т.С. -заст. нач. відділу, дов.№1071/9/10-010 від 18.02.08р.

матеріали справи №17/76а

За ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

АДРЕСА_1

ДО ВІДПОВІДАЧА: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

СУТЬ СПОРУ:

СПД ОСОБА_2. пред`явлено позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові №0011401720/0 від 21.08.07р. та №0011401720/1 від 11.10.07р., кожним з яких Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322,50 грн., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107,50 грн. штрафних санкцій, прийнятих на підставі акту перевірки №924/17-219/НОМЕР_2 від 09.08.07р. з наступних підстав.

Податкові накладні ТОВ „Комторгцентр”, які не прийняті Відповідачем, містять всі реквізити, визначені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому дії Позивача по включенню ПДВ з операцій з зазначеним контрагентом до податкового кредиту відповідають нормам вищевказаного закону .

Крім того, на момент здійснення господарських операцій з Позивачем ТОВ „Комторгцентр” було зареєстроване в якості платника ПДВ, а отже мало право виписувати податкові накладні.

Відповідач позовних вимог не визнає, вважаючи прийняте рішення законним та обґрунтованим, оскільки рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.05р. статут ТОВ „Комторгцентр” від 30.12.03р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_1від 16.01.04р. з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість та первинні бухгалтерські документи, а також інші фінансово-господарські документи з реквізитами ТОВ „Комторгцентр” визнані недійсними.

Заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши надані письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ :

З 23.07.07р. по 09.08.07р. ДПІ у м. Чернігові була проведена виїзна планова документальна перевірка СПД ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої був складений акт №924/17-219/НОМЕР_2 від 09.08.07р.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було прийняте спірне податкове повідомлення -рішення №0011401720/0 від 21.08.07р., яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322,50грн., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107,50 грн. штрафних санкцій.

Позивач звертався зі скаргами на вищевказане податкове повідомлення -рішення від 03.09.07р. до ДПІ у м. Чернігові, від 22.10.07р. до ДПА в Чернігівській області, від 17.11.07р. до ДПА України.

Рішеннями ДПІ у м. Чернігові від 08.10.07р. за №23516/З/25-008, ДПА в Чернігівській області від 07.11.07р. за №354/3/25-020, ДПА України від 17.01.08р. за №1017/3/25-0315 скарги залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення -рішення без змін.

За результатами вищевказаного оскарження ДПІ у м. Чернігові було прийняте спірне податкове повідомлення - рішення №0011401720/1 від 11.10.07р., якими Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322,50грн., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107,50 грн. штрафних санкцій

Вважаючи вищенаведені податкові повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими, СПД ОСОБА_2. звернувся з позовом про визнання їх нечинними повністю з вищевказаних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.11 вищевказаного Кодексу:

“Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.”

Відповідно до ч.2 ст.69 зазначеного Кодексу:

«Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.»

Як зазначено у висновках акту, перевіркою було встановлено порушення Позивачем п. „в”, „г”, „д” п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі -Закон №168), в результаті чого СПД ОСОБА_2. була завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість за 2004-2005 роки на 18215 грн.

Усього донараховано за результатами перевірки податку на додану вартість 18215грн., у тому числі за 2004 рік -10901 грн., за 2005 рік -7314 грн.

Як вбачається з акту перевірки та додатку №5 до акту СПД ОСОБА_2. придбав у ТОВ „Комторгцентр” (м. Київ, вул. Механізаторів, 1) товарів на загальну суму 109239грн., у т.ч. ПДВ -18215 грн., згідно наступних податкових накладних:

за 2004 рік:

· від 03.08.04р. за №263/1 канцтовари на загальну суму 8808 грн., в т.ч. 1468 грн. ПДВ;

· від 07.09.04р. за №254 канцтовари на загальну суму 9996 грн., в т.ч.1666 грн. ПДВ;

· від 01.11.04р. за №407 канцтовари на загальну суму 14970 грн., в т.ч. 2495 грн. ПДВ;

· від 02.12.04р. за №473 канцтовари на загальну суму 12345 грн., в т.ч. 2057,50 грн. ПДВ;

· від 24.12.04р. за №509 канцтовари на загальну суму 19287 грн., в т.ч. 3214,50 грн. ПДВ;

Всього за 2004 рік на загальну суму 65406 грн., в т.ч.10901 грн. ПДВ.

за 2005 рік:

· від 02.02.05р. за №81 канцтовари на загальну суму 6207 грн., в т.ч. 1034,50 грн. ПДВ;

· від 14.03.05р. за №118 канцтовари на загальну суму 4140 грн., в т.ч. 690 грн. ПДВ;

· від 31.03.05р. за №135 канцтовари на загальну суму 6400 грн., в т.ч. 1066,67 грн. ПДВ;

· від 06.06.05р. за №356 канцтовари на загальну суму 14040 грн., в т.ч. 2340 грн. ПДВ;

· від 30.06.05р. за №822 канцтовари на загальну суму 13100 грн., в т.ч. 2183,33 грн. ПДВ.

Всього за 2005 рік на загальну суму 43887 грн., в т.ч.7314,50 грн. ПДВ.

Факти передачі товару та їх оплати підтверджуються відповідними накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями, наданими Позивачем до матеріалів справи.

Перевіркою було встановлено, що за рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 14.03.05р. статут ТОВ „Комторгцентр” від 30.12.03р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_1від 16.01.04р. з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість та первинні бухгалтерські документи, а також інші фінансово-господарські документи з реквізитами ТОВ „Комторгцентр” визнані недійсними.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних, задекларований СПД ОСОБА_1., не підтверджується податковими зобов`язаннями продавця цього товару (а саме ТОВ „Комторгцентр”), а зазначені податкові накладні не виконують своїх функцій і були виписані не уповноваженою на те особою, зокрема не платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ скасоване судом з моменту внесення його до реєстру платників ПДВ.

На підставі викладеного перевіряючі дійшли до висновку, що в порушення п. „в”, „г”, „д” п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР та з врахуванням рішення Солом`янського районного суду м. Києва по справі №2-1679/2005 від 14.03.05р., в результаті чого СПД ОСОБА_2. була завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість за 2004-2005 роки на 18215 грн.

Порушення п. „в”, „г”, „д” п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” призвело до порушення п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”: суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань, що виникли у зв`язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Усього донараховано за результатами перевірки податку на додану вартість 18215грн., у тому числі за 2004 рік -10901 грн., за 2005 рік -7314 грн.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ:

«17.1. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

17.1.3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.»

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону

4.2.2. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.»

З урахуванням викладеного, ДПІ у м. Чернігові були прийняті спірні податкові повідомлення -рішення №0011401720/0 від 21.08.07р. та №0011401720/1 від 11.10.07р., якими Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322,50 грн., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107,50 грн. штрафних санкцій

З підпунктів 1.7. ст.1, 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, про порушення яких зазначено в акті перевірки, вбачається наступне:

„1.7. Податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

7.2.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

7.2.3. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

7.4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.”

Як вбачається з представлених Позивачем вищевказаних податкових накладних, останні дійсно містять всі реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Крім того, як вбачається з наданих Відповідачем витребуваних судом документів, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.11.06р., тобто винесеною за 9 місяців до перевірки Позивача, було скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва по справі №2-1679/2005 від 14.03.05р., яким статут ТОВ „Комторгцентр” від 30.12.03р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_1від 16.01.04р. з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість та первинні бухгалтерські документи, а також інші фінансово-господарські документи з реквізитами ТОВ „Комторгцентр” визнані недійсними, і яке згідно акту перевірки визначено єдиною підставою для донарахування Позивачу податкових зобов`язань, а провадження у справі закрите.

З викладеного вбачається, що на момент виписування вищенаведених податкових накладних, як і на даний момент, ТОВ «Комторгцентр»було суб`єктом підприємницької діяльності та платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати вищевказані податкові накладні, які законно і обґрунтовано були враховані СПД ОСОБА_2. у власному податкову обліку при формуванні податкового кредиту.

З урахуванням ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14.11.06р., анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Комторгцентр»суд вважає безпідставним.

Крім того, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи і з`ясування питання законності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень судом від Відповідача, на підставі ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, неодноразово витребовувалося:

- письмову інформацію з відповідними доказами, чи проводилися податковими органами перевірки ТОВ "Комторгцентр" за період з 03.08.04р. по 30.06.05р., в т.ч. стосовно взаємовідносин з СПД ОСОБА_2., чи виявлено при цьому порушення податкового законодавства та чи прийнято на підставі перевірки відповідні рішення, якщо так - надати акт і рішення;

- письмову інформацію, чи подавалися ТОВ "Комторгцентр" до податкових органів в період з 03.08.04р. по 30.06.05р. податкові декларації з ПДВ (надати декларації) та чи сплачувався ПДВ до бюджету, коли та в яких сумах;

- письмову інформацію, чи порушена кримінальна справа за фактом можливого фіктивного підприємництва ТОВ "Комторгцентр" , можливого уникнення від сплати податків чи підробки документів посадовими особами ТОВ "Комторгцентр" при укладенні та виконанні угод з СПД ОСОБА_2.;

 - письмову інформацію, чи було зареєстроване ТОВ "Комторгцентр" в період з 03.08.04р. по 30.06.05р. в якості СПД, платника податку та ПДВ, номера та дати коли анульовані реєстрації, які адреси місцезнаходження ТОВ "Комторгцентр", хто був посадовими особами та чи мало товариство відкриті в банках рахунки.

В судовому засіданні 25.03.08р. ДПІ у м. Чернігові був наданий лист ДПІ у Солом`янському районі м. Києва за №2904/7/23-1108 від 03.03.08р. в якому зазначено наступне.

ДПІ у Солом`янському районі м. Києва на виконання постанови від 28.08.06р. старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Кулика К.Г. було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Комторгцентр»за період з 30.12.03р. по 01.10.05р. (тобто за період, в якій у ТОВ «Комторгцентр» були взаємовідносини і з Позивачем), про що складено акт №2658-5934/23-0411/32820347 від 17.10.06р. та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000252304/0 та №0000262304/0 від 17.10.06р.

Надати копії податкових декларацій з ПДВ не виявляється можливим, так як була проведена виїмка старшим о/у ВПМ ДПІ у Солом`янському районі м. Києва 06.02.06р.

Згідно постанови від 28.08.06р. старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Кулика К.Г., за фактом ухилення від сплати податків по ТОВ «Комторгцентр»було порушено кримінальну справу.

Судом неодноразово вимагалися від Відповідача вищевказані акт перевірки ТОВ «Комторгцентр»№2658-5934/23-0411/32820347 від 17.10.06р. та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000252304/0 та №0000262304/0 від 17.10.06р. з метою з`ясування питання, чи відображені в акті перевірки взаємовідносини між ТОВ «Комторгцентр»та СПД ОСОБА_2., проте незважаючи на те, що розгляд справи тривав три місяці з метою отримання всієї можливої інформації, дані докази суду ДПІ у м.Чернігові представлені не були.

Іншої затребуваної судом інформації по лінії органів державної податкової служби, в т.ч. і підтверджуючої висновки перевіряючої, що податковий кредит з податку на додану вартість по податкових накладних, задекларований СПД ОСОБА_1., не підтверджується податковими зобов`язаннями продавця цього товару, а саме ТОВ „Комторгцентр”, суду також не було надано.

Враховуючи, що вищевказана інформація ДПІ у Солом`янському районі м. Києва не була визначена в акті перевірки як підстави донарахування ПДВ, крім того з неї не вбачається будь-яке відображення взаємовідносин між ТОВ «Комторгцентр»та СПД ОСОБА_2., суд вважає, що дана інформація не може бути доказом законності та обґрунтованості спірних рішень.

Крім того, в судовому засіданні 15.04.08р. ДПІ у м. Чернігові був наданий лист старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Кулика К.Г. від 24.03.08р. за №17/1-31863-07, яким повідомлено, що в провадженні Генеральної прокуратури України знаходиться кримінальна справа №49-2088, порушена 01.02.07р. відносно 5 осіб за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Комторгцентр»з метою прикриття незаконної діяльності, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, підроблення документів та їх використання, вчинених організованою групою за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.ч.2,3 ст.358 Кримінального кодексу України. В рамках досудового слідства всім 5 особам пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених вищевказаними статтями КК України. Дві особи, допитані як обвинувачені, визнали факт створення фіктивного ТОВ «Комторгцентр»та передачі статутних та реєстраційних документів товариства членам організованої злочинної групи для використання з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з ухиленням від сплати податків підприємствами контрагентами.

Враховуючи, що вищевказана інформація старшого слідчого не була визначена в акті перевірки як підстави донарахування ПДВ, крім того з неї не вбачається будь-яке відображення взаємовідносин між ТОВ «Комторгцентр»та СПД ОСОБА_2., суд вважає, що дана інформація не може бути доказом законності та обґрунтованості спірних рішень.

Крім того, суд відмічає наступне.

Згідно ч.1 ст.62 Конституції України:

«Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.»

Відповідно ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України:

“4. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.”

Таким чином, факт створення в даному випадку фіктивного підприємства ТОВ «Комторгцентр»конкретними особами для використання з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з ухиленням від сплати податків підприємствами контрагентами і їх посадовими особами чи контрагентами -суб`єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, може бути доведений в даному випадку лише вироком суду по вищевказаній кримінальній справі, а не листами слідчого про результати її розслідування.

Проте, вироку по даній кримінальній справі, який набрав законної сили, суду не представлено.

Крім того, як вбачається з наданих Відповідачем документів, розслідування по ній вже триває з середини 2006 року, тобто майже 2 роки, і перспектива закінчення його розслідування з направленням до суду невідома.

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ДПІ у м. Чернігові не доведено законність та обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень №0011401720/0 від 21.08.07р. та №0011401720/1 від 11.10.07р., кожним з яких СПД ОСОБА_2. визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322,50 грн., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107,50 грн. штрафних санкцій, а тому позовні вимоги про визнання чинними даних рішень повністю є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.1,2 п.3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України:

“До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.”

Згідно підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року N 7-93:

“Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

“б”: із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян -0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян”.

Тобто розмір державного мита за розгляд даної позовної заяви становить 3,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).”

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивачу мають бути відшкодовані понесені судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними повністю податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0011401720/0 від 21.08.07р. та №0011401720/1 від 11.10.07р., кожним з яких Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27322 грн. 50 коп., в тому числі 18215 грн. основного платежу та 9107 грн. 50 коп. штрафних санкцій

3. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) понесені судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

4. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 24.04.08р.

Суддя І.В. Кушнір