Рішення № 18595341, 04.10.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-5278/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: М.І.Денисюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про розірвання кредитного договору суд ,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(правонаступник ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 27.07.2007 року Кредитний договір №014\6003\85\58473 згідно якого відповідачу надано кредит на умовах та положеннях передбачених цим договором на придбання житла за програмою «Земельна ділянка в кредит»у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 55825,00 доларів США строком на 240 місяців з 27.07.2007 року по 27.07.2027 року з графіком погашення кредиту та з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 13,00 відсотків річних, що підтверджено заявою на видачу готівки. Позивач зазначав, що відповідач договірні зобов»язання не виконав у зв»язку із чим сума заборгованості станом на 20.03.2011 року становить 66946,99 доларів США: з них 52373,45 доларів США, що становить по курсу НБУ 415703,78 грн. заборгованість за кредитом; 7166,67 доларів США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 56884,01 грн. пеня за прострочення погашення кредиту; 7406,87 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 58790,55 грн., а тому просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача до початку розгляду справи по суті подав зустрічний позов та просив суд розірвати кредитний №014\6003\85\58473 від 27.07.2007 року посилаючись на те, що відповідачу позивачем при укладенні кредитного договору не було надано у повному обсязі інформації про умови кредитування, зокрема недоліки запропонованої схеми кредитування у доларах США, внаслідок чого було порушено право позивача за зустрічним позовом на свободу вибору продукції (отримання кредиту у гривнях), принцип рівності сторін договору ( всі ризики пов»язані зі зміною курсу долара США, покладені на позивача), обмежено право позивача на одержання необхідної інформації про продукцію, реалізовано продукцію, яка становить ризики майна позивача ( підвищення курсу долара США значно збільшує суму кредиту у гривнях, яку необхідно повернути), що на думку позивача за зустрічним позовом у порядку ст.. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»дає підстави для розірвання кредитного договору а тому просить суд зустрічний позов задовольнити і у задоволенні основаного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 27.07.2007 року укладено Кредитний договір №014\6003\85\58473, згідно якого відповідачу надано кредит на умовах та положеннях передбачених цим договором на придбання житла за програмою «Земельна ділянка в кредит»у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 55825,00 доларів США строком на 240 місяців з 27.07.2007 року по 27.07.2027 року з графіком погашення кредиту та з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 14,25 відсотків річних, що підтверджено заявою на видачу готівки( а.с.7-21).

Судом встановлено, що у зв»язку із недотриманням з боку відповідача за основним позовом умов Кредитного договору №014\6003\85\58473 виникла заборгованість, яка станом на 20.03.2011 року складає : 66946,99 доларів США: з них 52373,45 доларів США, що становить по курсу НБУ 415703,78 грн. заборгованість за кредитом; 7166,67 доларів США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 56884,01 грн. пеня за прострочення погашення кредиту; 7406,87 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 58790,55 грн.( а.с.4-6).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах. встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти,

Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, відповідно, дія статей 192 та 533 Цивільного кодексу України на дані правовідносини банку та позичальника не розповсюджується. При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.

Статтями 47, 49 Закону "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, утому числі, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями.

Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, вважаємо, що факт звернення позивача до відповідача за отримання кредиту саме в іноземній валюті (Заява позичальник-фізичної особи на отримання кредиту, а також підписання ним відповідного Кредитного договору на умовах, запропонованих Відповідачем (після попереднього ознайомлення позивача з умовами Кредитного договору) , свідчить про свідоме прийняття позивачем ОСОБА_2 рішення про отримання кредиту.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про системи валютного рулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії виданої Національним банком України. У свою чергу п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 квітня 2004 року № 483, передбачено якщо ініціатором або отримувачем за валютною грацією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями), використання іноземної валюти як засобу платежу дозволяється без ліцензії.

Стаття 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року містить перелік банківських операцій, які дозволяється здійснювати банкам, в тому числі на підставі банківської ліцензії. До них також належать кредитні операції, рема, розміщення залучених коштів (гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника позивача за зустрічним позовом валюта кредиту, була обрана Позивачем за зустрічним позовом самостійно, а тому на думку суду позивач за зустрічним позовом не довів суду доказами про порушення з боку відповідача за зустрічним позовом ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»дає щоб давало підстави для розірвання кредитного договору.

А тому зважаючи на вище викладене, на обставини встановлені у судовому засіданні, на підставі письмових доказів досліджених у судовому засідання суд вважає, що основний позов підлягає задоволенню, а у задоволення зустрічного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню, що підтверджені квитанціями ( а.с.1,2).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6,11,14,15,16,525,526,610,611,629 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208-208, 212-218, 294 ЦПК України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів» суд, -

ВИРІШИВ:

Основний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(м. Київ вул. Пирогова,7-7б, код ЄДРПОУ23494105) заборгованість за кредитним договором №014\6003\85\5847 від 27.07.2007 у розмірі 531 378( п»ятсот тридцять одна тисяча триста сімдесят вісім)грн. 34 коп. та судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Всього на загальну суму 533 198 (п»ятсот тридцять три тисячі сто дев»яносто вісім) грн.34 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення цього суду.

Суддя: Т.О. Величко